6. Інструменти управлінського контролю. Фінансовий контроль.

Існують різні підходи до класифікації засобів управлінського контролю. На практиці усю сукупність інструментів контролю поділяють на три групи: інструменти фінансового контролю; інструменти операційного контролю; інструменти контролю поведінки працівників в організації.

Складовими елементами фінансового контролю є: фінансовий аналіз; бюджетування; аудит.

Інструменти операційного контролю. На практиці широко використовують такі інструменти операційного контролю: графіки Г. Гантта; сітьові графіки; метод оцінки та перегляду планів (PERT); метод критичного шляху (CPM); методи управління запасами; методи контролю якості.

Інструментами контролю якості є статистичні методи контролю.

7. Принципи менеджменту та їх трактування.

При організації трудових процесів в менеджменті, як і в будь-якій іншій сфері людської діяльності, повинні максимально враховуватися такі наукові принципи:  принцип мети. Організація, її окремі ланки працюють в ім'я досягнення загальної цілі;  принцип спеціалізації – вимагає такого поділу праці, при якому б виділялися відповідні підрозділи (відділи, бюро, групи, робочі місця та виконавці). За кожним підрозділом закріплюється обмежена кількість управлінських операцій, що сприяє зростанню якості робіт, що виконуються.  принцип пропорційності передбачає забезпечення комплексного і своєчасного здійснення всіх функцій управління, а також встановлення правильних пропорцій в апараті управління (чисельність, кваліфікація і т.п.);  стійкості. Систему управління необхідно будувати таким чином, щоб її елементи не піддавалися корінним змінам під впливом зовнішнього і внутрішнього середовища,  безупинного удосконалювання. Припускає необхідність систематичної організаційної роботи з удосконалювання процесу організації і реалізації рішень;  прямої співпідпорядкованості. Будь-який працівник повинний мати одного начальника;  обсягу контролю. Менеджер має бути у змозі кваліфіковано забезпечити і проконтролювати роботу обмеженого числа підлеглих;  безумовної відповідальності керівника за дії підлеглих;  прямоточності – означає таку побудову управлінської праці в просторі, при якій розміщення окремих підрозділів апарату управління і робочих місць відповідає напрямку руху потоків інформації, не допускаючи зворотніх рухів. виключності – передбачає, що кожен працівник, зайнятий в сфері менеджменту, повинен робити все можливе для виконання поставленого завдання і лише у виключних випадках звертатися по допомогу до свого безпосереднього начальника.  пріоритету функцій. Управлінська функція породжує орган управління, а не навпаки; принцип паралельності означає вимогу паралельного виконання операцій трудового процесу.

8. Влада і відповідальність. Форми влади і впливу.

Вплив - це поведінка однієї людини, що вносить зміни в поведінку, стосунки, відчуття іншої людини. Влада - це можливість впливати на поведінку інших. Стосовно до управління лідерство - це здатність впливати на окремі особистості і групи, направляючи їх зусилля на досягнення цілей організації.

У широкому розумінні, влада — це форма соціальних відносин, яка проявляється у здатності впливати на характер і напрямок діяльності людей за допомогою економічних, ідеологічних і організаційно-правових механізмів, а також використання авторитету традицій, звичаїв, обрядів і ін.

Відповідно до класифікації Френча і Рейвена існує п'ять основних форм влади:

• влада, заснована на примусі - це вплив через страх. Менеджер може впливати на інших, якщо він контролює величину чи форму покарання, що може бути до них застосоване;

• влада, заснована на винагороді. Менеджер має владу над іншою людиною, якщо ця людина вірить, що менеджер може винагородити його чи відмовити в цьому;

• експертна влада – здійснюється, коли менеджер сприймається як носій спеціальних і корисних знань;

• еталонна влада (влада приклада). Характеристики або властивості менеджера настільки привабливі для виконавця, що він хоче бути таким же;

• законна влада – ґрунтується на праві людини керувати іншими в силу відповідного положення в організації.