Іі. Біологічна хімія

1. Вступ

1.1. Предмет та завдання біологічної хімії. Біологічна хімія є базовою медико-біологічною наукою в системі підготовки сучас­ного спеціаліста-провізора.

Основна мета викладання курсу біохімії полягає в тому, щоб навчити студентів використовувати при вивченні інших дисциплін, а також про­фесійній діяльності знання про хімічний склад і мо­лекулярні біохімічні процеси організму; характеристики норми та ознаки патології, що необхідно для фармакологічної корекції останніх.

На досягнення цієї мети спрямовано зміст теоретичного курсу та лаборатор­них занять.

Навчальна Програма, яка рекомендується для студентів фармацевтичних спеціальностей, містить дані про фізико-хімічноу організацію біологічних структур клітини, молекулярні основи життєдіяльності в нормі та при пато­логії, розглядає питання регуляції обміну речовин і біохімічної адаптації організму, функціональної біохімії деяких тканин та органів, а також розділів прикладної біохімії, які мають безпосереднє відношення до професійної діяльності провізора.

Визначені: місце біологічної хімії серед інших медико-біологічних дисциплін, рівні структурної організації біологічних систем та методи їх вивчення. Позначені основні етапи розвитку біохімії; наведені розділи біохімії та їх значення для вивчення профільних дисциплін - фарма­кології і фармакотерапії, фармацевтичної та токсикологічної хімії. Окреслені перспекти­ви розвитку біохімії та використання її досягнень у клінічній та промисловій фармації (клініко-біохімічна діагностика, генна та клітинна інженерія, біотехнологія).

Розглядаються структурні компоненти клітин (лізосоми, пероксисоми, хлікосоми, мітохондрії та ін.), їх будова, біологічна роль. Елементний та хімічний склад живого організму. Вміст основних хімічних компонентів клітин і тканин ор­ганізму (вода, мінеральні речовини, білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи та ліпіди).

В результаті вивчення біологічної хімії студент повинен:

знати:

- предмет та завдання біохімії; значення біохімії для фармації;

- значення біохімії для практичної роботи провізора;

- основи структурної організації найважливіших біологічних молекул, їх зв'я-

з­ок з функціями;

- структуру та функції біомембран, органоїдів клітини;

- основні положення ензимології;

- теоретичні основи виділення та очистки ферментів;

- практичне використання ферментів. Іммобілізовані ферменти;

- методи визначення активності ферментів;

- основні положення біоенергетики;

- основні шляхи метаболізму вуглеводів, ліпідів, простих та складних білків;

- основні механізми біохімії травлення;

- біохімію вітамінів та антивітамінів;

- біохімічні основи регуляції обміну речовин в організмі; роль вітамінів, гор­монів та нервової системи в цьому процесі;

- молекулярні основи біосинтезу білків та нуклеїнових кислот; принципи його регу­ляції;

- поняття про молекулярні патології; механізм виникнення "молекулярних хво­роб", їх діагностику та лікування;

- особливості метаболізму деяких органів та тканин (кров, печінка, м'язи);

- фармацевтичну біохімію; шляхи ферментативного перетворення ліків;

- практичне використання методів біохімії у виробництві та аналізі ліків;

- мету та завдання клінічної біохімії. Принципи біохімічної діагностики захво­рювань.

вміти:

- самостійно працювати з навчальною та довідковою літературою;

- самостійно поставити дослідницький біохімічний експеримент;

- працювати з приладами при виконанні біохімічних досліджень: фотоелек­-

троколориметром, нефелометром, спектрофотометром, рН-метром та ін.;

- підібрати умови та визначати активність ферментів у біологічних об'єктах;

- визначати кількість білків та їх фракцій у плазмі крові та білкових препара­тах;

- визначати вміст компонентів білкового, вуглеводного та ліпідного обмінів у крові (сечовина, сечова кислота, білірубін, глюкоза, загальні ліпіди, холестерин та ін.);

- визначати кислотність шлункового соку;

- визначати вміст вітамінів в рослинній сировині;

- розраховувати результати аналізів та проводити математичну обробку резуль­татів;

- у відповідності з поставленою задачею, знаючи інформативність різних біохімічних показників, підбирати приблизний набір біохімічних визначень для аналізу крові та сечі при деяких патологічних станах (цукровий діабет, пато­логія печінки, нирок, серця);

- визначати вміст метаболітів ксенобіотиків у крові та сечі.