2.2. Колоїдна хімія.

Предмет колоїдної хімії та її значення для фармації. Основні етапи розвитку колоїдної хімії. Т. Грем та І.Г. Борщов – засновники колоїдної хімії. Значення колоїдної хімії для розвитку досліджень в галузі біотехнології й фармації.

Природа, класифікація, одержання та очищення дисперсних систем. Дисперсна фаза та дисперсійне середовище. Ступінь дисперсності. Класифікація дисперсних систем за ступенем дисперсності, агрегатному стану дисперсної фази й дисперсійного середовища, відсутності або наявності взаємодії дисперсної фази з дисперсійним середовищем. Методи одержання дисперсних систем. Методи очищення дисперсних систем: діаліз, електродіаліз, ультрафільтрація, електро­ультрафільтрація.

Електричні властивості дисперсних систем. Механізм виникнення електричного заряду колоїдних часток. Будова подвійного електричного шару. Електротермодинамічний і електрокінетичний потенціали. Вплив різних факторів на товщину дифузійного шару протиіонів і на величину електрокінетичного потенціалу. Електрокінетичні явища, електрофорез, електроосмос, потенціал перебігу, потенціал зсідання. Рівняння Гельмгольца-Смолуховського. Електро­форетичний і електроосмотичний методи визначення електрокінетичного потен­ціалу. Практичне застосування електрокінетичних явищ у фармації, біології, медицині та ін. Будова колоїдної міцели.

Молекулярно-кінетичні та оптичні властивості колоїдних систем. Молекулярно-кінетичні властивості колоїдних систем. Броуновський рух (рівняння Ейнштейна), дифузія (рівняння Фіка), осмотичний тиск. Седиментація. Седиментаційно-дифузійна рівновага. Ультрацентрифугування, застосування його для дослідження колоїдних систем.

Розсіювання світла (рівняння Релея). Ультрамікроскоп і електронна мікроскопія колоїдних систем. Визначення форми, розміру та маси колоїдних часток.

Стійкість і коагуляція колоїдних систем. Кінетична та агрегативна стійкість колоїдних розчинів. Фактори стійкості (Н. П. Пєсков). Коагуляція та фактори, що її викликають. Повільна та швидка коагуляція. Поріг коагуляції та його визначення. Правило Шульце-Гарді. Теорія коагуляції ДЛФО. Коагуляція золів сумішшю електролітів. Взаємна коагуляція. Явище звикання. Колоїдний захист. Сучасні уявлення про стабілізацію колоїдних систем. Значення стабілізації колоїдних систем при виготовлення ліків.

Різні класи дисперсних систем. Аерозолі: класифікація, одержання, властивості. Агрегативна стійкість і фактори, що її визначають. Методи руйнування аерозолів. Застосування аерозолів у фармації.

Порошки, їх властивості, застосування у фармації. Злежування, гранулювання й розпилюваність порошків.

Суспензії: одержання, властивості та застосування у фармації. Стійкість суспензій. Седиментаційний аналіз суспензій (М. А. Фігуровський). Пасти.

Емульсії: методи одержання, властивості та застосування у фармації. Ти­пи емульсій. Значення фізико-хімічної механіки (П. А. Ребіндер) для го­ту­вання лікарських форм (емульсій) із заданими властивостями. Піни: влас­тивості, застосування у фармації.

Колоїдні поверхнево-активні речовини. Колоїдні ПАР: мила, детергенти, дубильні речовини, барвники. Міцелоутворення в розчинах колоїдних ПАР. Критична концентрація міцелоутворення і її визначення. Солюбілізація і її значення для фармації. Колоїдні ПАР у фармації.

Фізикохімія високомолекулярних речовин (ВМР) та їх розчинів. Поняття про ВМР, методи їх одержання та класифікація. Структура і форми макромолекул, типи зв'язків між ними. Гнучкість макромолекул. Кристалічний і аморфний стани ВМР. Склоподібний, високоеластичний та в’язкотекучий стан полімерів. Набрякання та розчинення ВМР. Вплив різних факторів на ступінь набрякання. Ліотропні ряди. Кінетика набрякання. В'язкість розчинів ВМР. Закони Ньютона і Паузейля. Аномальна та структурна в'язкість. Методи визначення в'язкості. Рівняння Ейнштейна, Бінгама, Штаудингера. Віскозиметричний метод визначення молекулярної маси полімерів. Осмотичний тиск розчинів ВМВ. Рівняння Галера. Поліелектроліти. Ізоелектрична крапка та методи її визначення. Мембранна рівновага Доннана. Значення цього процесу для вивчення транспорту лікарських речовин у клітини організму. Студні та їх властивості. Застудневання: швидкість, механізм. Тиксотропія. Висолювання. Коацервація. Синерезіс. Періодичні реакції в студнях.