- •К и сл о т н о -о с н о в н і властивост і сс-амінокислот.
- •Х ім іч н і реакції ».-амінокислот, їх зн а ч ен н я
- •1. Р е а к ц ії по ам ін огрупі:
- •2. Р е а к ц ії по к а р б о к си л ьн ій групі
- •Якісні реак ц ії на амін оки сл оти
- •В лас ти в ост і п е пт и дн ого з в ’язку
- •К ласи ч н и й синтез ди п еп т и д ів
- •Ц и к л іч н і форм ули пентоз та гексоз
- •III. Я к іс н і реак ц ії на альдози та кетози.
- •II. С п еци ф іч н і властивост і в ід н о в н и х д и с а х а р и д ів (лактози, м а л ь т о зи , целобіози).
- •Б удова та ф ункції н уклеїнових кислот
- •Ф ункції д н к
- •Вт оринна ст рукт ура д н к
- •Трет инна ст рукт ура д н к
- •Будова, власт ивост і та ф ун к ц ії рнк.
- •Х аракт ери ст и ка та ф ун к ц ії окрем их видів р н к
н ,е —н е —СООН + ? о о н -------------- Н,С-С-СООН + (Ґ00Н
Ш , ■ сIн і2 ои ІСН-,
а л а н і н | 2 п і р у в а т ^ ^ 2
С=0 НС-ИН,
І ■ І
СООН СООН
а - к е т о г л у т а р а т г л у т а м а т
Біологічне значення трансамінування
Ці реа кц ії з аб езп еч у ю ть синтез тр ан сп о р тн и х форм аміаку (попереднє зн е ш к о д ж е н н я аміаку), у тв о р ен ня за м ін н и х ам ін о ки сл о т та а-кеток ислот.
2. Р е а к ц ії по к а р б о к си л ьн ій групі
А) Р е а к ц ії е с т е р и ф ік а ц ії - утворення с к л а д н и х ефірів при взаємодії зі спиртами.
Значення: в и к о р и с то ву єть ся для захисту к ар бо к си ль н о ї групи під час синтезу пептидів.
Н Н о
Н,С—С! — СООН + р—он — ► Н3С—С—І с 4+. ин ^
20
\
ор:
етиловий естер аланіну
Б) У т в о р е н н я гал оген ан г ід ри дів
З н а ч ен н я ' вик о р ис то ву ється для ак тивації к а рбок си льн ої групи під час синтезу пептидів.
Н Н о
Н3С—С — СООН + РСІ5 н 3с - с - с " + РОСІз + н е ї
Ш , ^ н 2 с1
х л о р а н г і д р и д а л а н і н у
В) Д е к а р б о к с и л у в а н н я - це процес відщ е пл е нн я к а рбок си льн ої групи від ам ін о к и сл о ти у вигляді С 0 2 з у т в о р е н н я м біоге нн и х амінів.
• Д е к а р б о к с и л у в а н н я серину веде до утворення етанолам іну (входить до складу фосфоліпідів
м ем бран), з якого в подальш ом у у тво р ю ється холін т а ацетилхолін (нейром едіат ор).
н н + З С Н з - н + С Н з С о з К о А І і 5
Н О -С Н 2- С - С О О Н *- Н О -С Н 2- С Н -------- ►Н О -С Н 2—СН — — —->~Н3С - С — 0 - С Н 2- С Н
* І - С 0 2 І 1+ -Н£;КоА І +
К Н 2 МН2 / V / Ч ^ С Н '
н , с , ^ с 3 Н 3 С І 3
3 сн3 3 сн3
серин етаноламін холін ацетилхолін
Якісні реак ц ії на амін оки сл оти
Н інгід р и н о ва р еа кц ія - вільні а - ам ін о к и сл о ти даю ть си н ьо-ф іоле тове забарвлен н я з нінгідрином. Реакція Фоля - сірковмісні ам інокислоти з плюмбум ацетатом даю ть чорний о с а д плюмбум сульфіду.
К сант опрот еїнова р еакція - при додаванні до розчину ар о м ати чн и х ам ін о к и с л о т (фенілаланіну,
тирозину, т р и п т о ф а н у ) кон ц ен трова ної н ітратної кислоти виникає ж о вте забарвлен н я.
Б і л к и - це біополімери, м он ом ерам и яких є а -а м ін о к и с л о т и , зв 'яза ні між собою пе п ти д н и м и з в 'я з к а м и .
П е р в и н н а ст р ук т ур а білка — це послідовність а м ін о к и сл о т в п о ліп е п т и д н о м у ланцю гу. Ця
с т р у к т у р а білк а стабілізується п ептидним и з в 'зк а м и . кодується на г е н е т и ч н о м у рівні, і є осн овною , оскільки в изн ач ає всі інші струк тури б і л к а . __________
У т вор ен ня п е п т и д н о г о (а м ідного) з в ’я з ку ^
о о о о
-II— Н / /
н3с - с н —с / + н2с — *- Н 3с —сн- С -сн ,—с + Н20
І
™ К Хон у _ Л он
п е п т и д н и й з в я з о к
