- •Основні етапи формування трудового законодавства України. Статут про промислову працю.
- •Аксіологічні аспекти тп
- •Праксеологічні аспекти тп
- •Проблеми предмету трудового права.
- •Метод правового регулювання трудових відносин у роботах науковців
- •Проблеми джерел трудового права.
- •Проблеми кодифікації трудового законодавства України
- •Міжнародні акти в системі джерел трудового права: проблеми реалізації в Україні.
- •Вплив судової практики на правове регулювання трудових відносин.
- •Проблеми локального правового регулювання трудових відносин
- •Функції сучасного трудового права України
- •Проблеми системи трудового права України
- •Нетипові нормативні приписи у трудовому праві: поняття та види.
- •Норми-принципи трудового права
- •Норми-цілі та норми-завдання трудового права
- •Аксіоми у трудовому праві.
- •Презумпції трудового права України.
- •Фікції трудового права України
- •Проблеми застосування аналогії у трудовому праві
- •Проблеми понятійного апарату трудового права України
- •Проблеми понят апарату тпу:
- •Проблеми доцільності та необхідності використання оціночних понять у трудовому праві.
- •Поняття та види дефектів у правовому регулюванні трудових відносин
- •Трудові відносини: проблеми правового регулювання в Україні
- •Проблеми правосуб’єктності трудового колективу
- •25. Проблеми правосуб’єктності професійних спілок.
- •26. Принципи дисциплінарної відповідальності у трудовому праві
- •27. Пряма дійсна шкода як складова трудового майнового правопорушення.
- •28. Проблеми правового регулювання притягнення працівника до повної матеріальної відповідальності.
- •29. Підстави та умови матеріальної відповідальності роботодавця, порядок покриття ним заподіяної шкоди: проблеми правового регулювання та перспективи його удосконалення.
26. Принципи дисциплінарної відповідальності у трудовому праві
Варто зазначити, що трудовому праву України характерний такий вид відповідальності, як дисциплінарна - обов'язок працівників зазнати юридично несприятливих наслідків у формі втрат особистого характеру за скоєння дисциплінарного проступку в порядку і на умовах, передбачених трудовим законодавством.
Дослідженням принципів дисциплінарної відповідальності займалася значна кількість науковців в галузі трудового права. Так, А.В. Пятаков визначив наступну систему принципів дисциплінарної відповідальності: невідворотність відповідальності; обґрунтованість стягнення; швидкість та своєчасність стягнення; накладення за кожний дисциплінарний проступок лише одне стягнення; співрозмірність стягнення скоєному і індивідуалізація покарання в залежності від особи, стану дисципліни і інших умов; застосування передбаченого законом стягнення уповноваженими на те органами або посадовими особами в межах їх компетенції; забезпечення правильної реалізації стягнення; гарантованість захисту прав працівників, які притягуються до дисциплінарної відповідальності.
Так, для дисциплінарної відповідальності характерні:
Принцип швидкості настання дисциплінарної відповідальності, тісно пов'язаний з її цілями - загальною і спеціальною превенцією, знаходить практичне вираження у встановленні строків накладення дисциплінарних стягнень (ст. 148 КЗпП України), в закріпленні оперативного вирішення питань притягнення до дисциплінарної відповідальності. Зазначений принцип стимулює діяльність роботодавця по своєчасному застосуванню дисциплінарних стягнень і сприяє посиленню виховного впливу дисциплінарного стягнення.
Принцип накладення за кожний дисциплінарний проступок лише одного стягнення. Даний принцип встановлюється ч.2 ст.149 КЗпП.
Принцип індивідуалізації покарання в залежності від особи, стану дисципліни і інших умов. Цей принцип побічно встановлюється ст. 149 КЗпП, яка зазначає, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Принцип застосування передбаченого законом стягнення уповноваженими на те органами або посадовими особами в межах їх компетенції. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством (ст. 147-1 КЗпП).
Петришина-Дюг Г.Г.