
- •1.1 Оцінка зразка по зовнішніх прикметах (кольору, запаху)
- •1.2 Якісне визначення присутності смол.
- •1.3 Визначення густини пального ареометром
- •1.4 Визначення наявності водорозчинних кислот та лугів
- •1.5 Визначення фракційного складу (гост 2177-62)
- •1.6 Визначення тиску насичених концентрованих парів
- •1.7 Визначення наявності неграничних (непредільних) вуглеводнів
- •1.8 Іспит на мідну пластину
- •1.9 Визначення наявності дизельного пального у бензині
- •1.10 Визначення наявності води та механічних домішок
- •2.1 Визначення фракційного складу дизельного палива.
- •2.2 Визначення вмісту води і механічних домішок
- •3.1 Визначення температури запалення масла.
- •3.2 Головні показники мастильних матеріалів і ознайомлення з
- •3.3 Визначення температури каплепадіння мастила
- •3.4 Масла для агрегатів трансмісії
- •3.5 Визначення води в маслі
- •3.5.1 Проведення іспитів
- •3.5.2 Обробка результатів
- •4.1. Загальні відомості
- •4.3 Проведення іспитів
- •4.4. Обробка результатів
- •5.1. Визначення якості антифризу по зовнішньому вигляду
- •5.2 Визначення складу антифризу гідрометром
- •5.3 Порядок проведення роботи
- •5.4 Визначення складу антифризу ареометром
- •5.5 Оцінка результатів іспиту
5.1. Визначення якості антифризу по зовнішньому вигляду
Порядок проведення роботи.
Ознайомлюються з зовнішнім видом стандартного антифризу і
порівнюють з ним речовину, що досліджується.
Визначають колір та прозорість зразка. Стандартний антифриз марки 40 має світло-жовтий колір, а марки 65 - рудий. В антифризі не повинне бути домішок, осадів, розшарувань. Найчастіше до складу антифризувпливають попадають речовини нафтопродуктів, які не переміщуючись з антифризом на піноутворення і забруднення системи охолодження двигуна.
Антифриз після довгого використання в системі охолодження двигуна
становиться мутним і брудним. Особливо антифриз забруднений в тому разі
якщо перед наповненням системи охолодження двигуна не вилучити накип.
Такий антифриз необхідно перед використанням профільтрувати і добавити в
нього антикорозійні домішки.
5.2 Визначення складу антифризу гідрометром
Гідрометр - це прилад схожий на ареометр у якого замість шкали щільності є
подвійна шкала (рис. 5.1), яка показує вміст гліколя в процентах та температуру замерзання антифризу в градусах. Принцип визначення цих
29
показників засновано на змінені щільності суміші і змінене в неї концентрації
води і етиленгліколю.
5.3 Порядок проведення роботи
Скляний циліндр наповнюють антифризом 250 мл та обережно
занурюють в нього гідрометр.
Зачекаємо 5 хвилин, щоб порівнялася температура антифризу, вимірюють
по шкалі склад і температуру замерзання зразка.
Рисунок 5.1-Прилад для визначення щільності антифризу:
1 - антифриз; 2-термометр; 3 - гідрометр; 4 - скляний циліндр;5- штатив.
30
Таблиця 5.1-Вміст гліколю у відсотках і температура замерзання
антифризу
% гліколь
20
30
40
50
60
70
80
Температура замерзання, град
- 8
- 13
- 24
- 34
- 55
- 67
- 78
По внутрішньому термометру відзначають температуру, при котрій
виконувався іспит. Гідрометр градуйований при температурі +20°С, якщо іспит
виконувався при другій температурі, в показник гідрометра вносять поправку
(табл. 5.2)
Таблиця 5.2 - Таблиця поправок до показників гідрометру
Температура антифризу,
що досліджується, °С
Вміст етиленгліколю, %
+ 30
+ 20
+ 15
+ 10
+ 0
-10
17
20
21
22
24
26
22 27 32 36 41 46 50 55
25 30 35 40 45 50 55 60
26 32 37 42 47 57 57 63
27 33 38 44 49 59 59 65
29 35 40 47 52 58 63 69
31 37 43 50 56 62 67 73
Для переведення показників гідрометра при температурі іспиту до показників при температурі +20°С до першої графи таблиці находять температуру, при котрій проводиться іспит. По горизонтальної строчці знаходять показання гідрометра при температурі іспиту у тому стовбці,також як у строчці відповідній +20°С, отримують значення вмісту етиленгліколю в антифризі.
Наприклад: при температурі - 10°С гідрометр показав 37% гліколю. Тоді
показник гліколю в антифризі буде 30%.
Визначивши склад антифризу по шкалі гідрометра визначають температуру його замерзання (рис.5.2).