МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання лабораторних робіт
з дисципліни: “Експлуатаційні матеріали”
для студентів
спеціальності: 6.070106 “Автомобільний транспорт”
освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр
ЗМІСТ
ВСТУП........................................................................................................................4
1.
Лабораторна робота № 1 Палива карбюраторних двигунів
5
1.1 Оцінка зразка по зовнішнім прикметам (кольору, запаху)
1.2 Якісне визначення присутності смол
1.3 Визначення щільності ареометром (ГОСТ 39-0047)
1.4 Визначення наявності водорозчинних кислот та лугів
1.5 Визначення фракційного складу (ГОСТ 2177-62)
1.6 Визначення тиску насичених концентрованих парів
1.7 Визначення наявності неграничних вуглеводів
1.8 Іспит на мідну пластину
1.9 Визначення кислотності палива ГОСТ 5985-79
1.10 Визначення наявності дизельного пального у бензині
1.11 Визначення наявності води та механічних домішок
5
6
6
7
8
10
12
13
14
14
15
2
Лабораторна робота № 2«Палива для дизельних двигунів»
15
2.1. Визначення фракційного складу дизельного палива
2.2 Визначення вмісту води і механічних домішок
17
17
3.
Лабораторна робота № 3 «Моторні трансмісійні масла та
консистентні мастила »
18
3.1 Визначення температури запалення масла
3.2 Головні показники мастильних матеріалів і ознайомлення з
консистентними мастилами
3.3. Визначення температури краплепадіння масла
3.4. Масла для агрегатів трансмісії
3.5. Визначення води в маслі
3.5.1 Проведення іспитів
3.5.2 Обробка результатів
19
20
20
21
23
24
24
4
Лабораторна робота № 4 Визначення кінематичної в'язкості
нафтопродуктів
24
4.1 Загальні відомості
4.2 Апаратура, застосування в лабораторній роботі
4.3 Проведення іспитів
4.4 Обробка результатів
26
26
28
28
5
Лабораторна робота № 5 «Визначення якості низько-замерзаючої
охолоджуючої речовини і її здатність випаровуватися.
Охолоджувальні рідини»
28
5.1 Визначення кості антифризу по зовнішньому вигляду
5.2 Визначення складу антифризу гідрометром
5.3 Порядок проведення роботи
5.4 Визначення складу антифризу ареометром
5.5 Оцінка результатів іспиту
Перелік посилань
28
29
30
30
31
33
4
ВСТУП
Автомобільна промисловість безпосередньо сприяє економічному та
соціальному розвитку України. Для підвищення ефективності використання
автотранспорту, належної організації перевезень вантажів та пасажирів,
передбачено подальший розвиток автомобільної промисловості, підвищення
надійності, економічності та підвищення використовування усіх
експлуатаційних матеріалів; якості бензинів та дизельного палива, мастил і т.д.
Дані методичні вказівки вміщують найважливіші роботи по дослідженню
якості бензинів, дизельного палива, мастил та охолоджувальних ридин.
Мета та завдання методичних вказівок
Мета методичних вказівок - надати допомогу студентам у засвоюванні
теоретичних знань та отримання практичних навиків по визначенню якості
бензинів та дизельного пального.
Завдання методичних вказівок - навчити студента визначати якість
бензинів та дизельного палива, їх придатність до використання.
Вказівки по техніці безпеки
Студенти перед виконанням лабораторних робіт у лабораторії
"Експлуатаційних матеріалів" проходять інструктаж по техніці безпеки,
пожежної безпеки:
- у приміщенні лабораторії заборонено палити ;
- бензин та дизельне пальне повинно знаходитись у зачиненому посуді та
у мінімальній необхідній кількості, заборонено переливати нафтопродукти біля
відкритого вогню або включених електронагрівачів з відкритою спіраллю;
- обов'язково повинна бути включена витяжна вентиляція;
- заборонено проводити іспити з етилованими бензинами;
- при роботі з хімічно-активними речовинами треба здійснювати
особливу обережність;
- після проведення лабораторної роботи обов'язково треба помити руки з
милом.
Лабораторна робота №1
ПАЛИВА КАРБЮРАТОРНИХ ДВИГУНІВ
Автомобільні бензини є основним паливом для сучасних легкопаливних (карбюраторних та інжекторних) двигунів. Бензин являє собою суміш рідкихвуглеводів, які мають різну температуру кипіння (таблиця 1.1). Основні властивості бензинів, що характеризують їх придатність для автомобілів - випаровуваність, стійкість проти детонації, вміст сірки та інших домішок.
Таблиця 1.1- Властивості високооктанових компнентів
-
Найменування
Температура
кипіння, °С
Октанове
число
Теплотворна здібність, кДж/кг
Ізопентан
24-120
90
48688
Неогексан
46-125
91-96
47917
Триптан
80,9
104
47347
Ізооктан
59-186
89-99
4692
Алкилат
54-188
88-95
46928
Бензол
80-81
108
42277
Толуол
110-111
100
42529
Ізопропил бензол
152
96
43073
Ацетон
56
100
30461
Метил третинно бутіловий ефір МТБЕ
55
117
37790
Повторний бутіловий спирт
100
110
37100
Випаровуваність бензину залежить від фракційного складу, тобто
кількісного співвідношення в ньому вуглеводнів з різними температурами
кипіння, і оцінюється за температурами початку кипіння бензину і перегонки 10-90% його маси.
1.1 Оцінка зразка по зовнішніх прикметах (кольору, запаху)
Нафтопереробні заводи виробляють чисті автобензини, показники якості котрих чітко відповідають вимогам ГОСТ-2084.
Бензин без кольору, етильовані мають стандартний колір. При збережені
бензини окислюються, в наслідок чого не етильовані бензини можуть приймати
колір від світло- до темно-жовтого.
Для визначення кольору бензину у колбу наливають 250 - 500 мл палива.
Окислення бензину виявляють по кольору, так як поява у його складі смол
змінює колір на світло жовтий. При окисленні та полімеризації деяких сполучень, з'являються смоли розчинні та нерозчинні в бензині. При сильному
окисленні бензин придбає різкий неприємний запах.
6
1.2 Якісне визначення присутності смол.
Після оцінки автомобільного бензину по зовнішнім прикметам його
необхідно перевірити на наявність смол. Відкладення смол на фільтрі, деталях
карбюратора та інжектора, в паливо проводах може порушити постачання
палива та процес відтворення горючої суміші.
Якісне визначення смол в бензині проводять на склі прямокутної форми розміром 60...70 мм. Аналіз роблять у витяжній шафі. На скло з піпетки наливають 0,5...1 мл бензину та спалюють його. При відсутності смол або незначній кількості їх на склі залишаються білі плями. Поява у залишку після згорання бензину ряду концентричних кілець жовто коричневого кольорусвідчить про наявність смол в бензині. У разі інтенсивного кольору бензину його треба перевірити на кількісний вміст смол для визначення його придатності до експлуатації. Якісне визначення смол у бензині можна провести на фільтрувальному папері, на який капають бензин до утворення плями діаметром 60 мм і дають бензину випаритися за 30 -40 хвилин. При великій кількості смол в бензині після випаровування на папері залишаються коричневі кільця.
1.3 Визначення густини пального ареометром
Густина пального впливає на склад робочої суміші, від її значення і
залежить висота палива у поплавковій камері. При зміненні густини на 7-8 одиниць, у другому знаку після коми необхідно регулювати карбюратор.
Густину необхідно знати для звіту по витрачанню палива. Густина бензинів
при t=20°С змінюється у межах 690-760 кг/м3в залежності від марки (наприклад А-76 літній), але отриманого з різних нафтозаводів і маючих різний
фракційний склад.
Для визначення густини у скляний циліндр наливають нафтопродукт. Чистий і сухий ареометр (нафтаденсиметр) занурюють у нафтопродукт, тримаючи верхній кінець. Уся операція здійснюється з великою обережністю. Необхідно зачекати деякий час, поки зникнуть коливання, а потім відрахувати показ на меніску нафтопродукту (рис. 1). Якщо густину нафтопродукту визначали при температурі яка відрізнялася від 20°С, треба ввести поправку на цю температуру за формулою:
(1)
де ρ20 - густина нафтопродукту при температурі 20°С, (кг/м3);
ρ1 - густина нафтопродукту при температурі 1°С,(кг/м3);
y - середній температурний коефіцієнт;
t - температура іспиту нафтопродукту, °С .
Густину нафтопродуктів визначають також зважувально-об’ємним
методом, шляхом зважування 1000 мл нафтопродукту. Зважують суху, чисту посудину з точністю до 1г, одержують масу Q1. У мірну колбу (або по-друге зважують одержуючи масу Q2. Різниця в масах Q1 + Q2поділена на циліндр) наливають точно 1000 мл палива (по нижньому меніску), переливають його в
зважену ємність і 1000 мл - густина при температурі визначення.
Рисунок 1.1 - Визначення густини палива за допомогою ареометра
1 - ареометр; 2 - меніск; 3 - скляний циліндр; 4 - паливо, що випробується
Обов'язково визначають температуру, при якій зважували паливо. Потім
розраховують значення густини при температурі 20°С за формулою (1) з
врахуванням температурного коефіцієнту щільності (табл. 1.2)
Таблиця 1.2. - Середня температурна поправка щільності
-
Щільність при
температурі
визначення, ρ, г/см3`
Температурна
поправка, у, г/см
Щільність при
температурі визначення, ρ, г/см3
Температурна
поправка, у,
г/см
0,70
0,000890
0,84
0,000712
0,71
884
0,85
699
0,72
870
0,86
686
0.73
857
0,87
673
0,74
844
0,88
660
0,75
831
0,89
647
0.76
813
0,90
633
081
752
0,91
610
0.82
738
0,92
607
0,83
725
0,93
595
0,84
712
0,94
581