
- •1. Поняття і види юридичної науки
- •2. Предмет тдп та його особливості.
- •3 Обєкт і предмет юридичної науки. Т.П.
- •4.Тдп в системі юридичних наук
- •5. Методологія пізнання державно-правових явищ
- •6.Загальнонаукові методи пізнання державно-правових явищ
- •7.Основні завдання і функції тдп
- •8.Світоглягдні методи пізнання державно-правових явищ
- •9. . Спеціально-наукові методи:
- •10.Принципи наукового пізнання
- •11.Соціальна влада додержавного суспільства:поняття,сутність,призначення.
- •12.Основні теорії походження держави
- •13.Причини та умови виникнення держави
- •14.Поняття та основні ознаки держави
- •15.Сутність держави
- •16.Державний суверенітет:поняття,компоненти та аспекти прояву.
- •17.Поняття і суть державної влади як основної ознаки держави.
- •18.Типологія держави
- •19.Співвідношення категорій людина,особа,громадянин.
- •21.Поняття та ознаки правової держави
- •22.Поняття та елементи форми держави
- •23.Поняття,види і загальна характеристика монархій.
- •24.Поняття та види республік
- •25.Порівняльна характеристика монархії та республіки
- •26.Складна за формою устрою держава
- •27.Порівняльна характеристика парламентської і президентської республіки
- •28.Поняття та види держав за формою устрою
- •29.Поняття і ознаки унітарної держави
- •30. Порівняльна характеристика унітарної та федеративної держави.
- •31. Поняття та види державно-політичного режиму.
- •32.Поняття і види демократичних державно-політичних режимів
- •33.Поняття та класифікація основних функцій держави
- •34.Хагальна характеристика внутрішніх функцій держави
- •35.Зовнішні функції держави
- •36.Функції та завдання держави:співвідношення
- •37.Форми і методи реалізації функції держави
- •38.Поняття і структура механізму держави
- •39.Поняття та ознаки органу держави
- •40.Критерії класифікації органу держави
- •41.Органи законодавчої влади:загальнотеоретична характеристика
- •42.Загальнотеоретична характеристика органів виконавчої влади
- •43.Органи судової влади:загальнотеоретична характеристика
- •44.Органи держави та місцевого самоврядування:співвідношення
- •45.Норми права та інші соціальні норми:співвідношення
- •46.Особливості соціального регулювання в первісному суспільстві
- •47.Співвідношення держави і права
- •48.Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акту
- •49.Структура норми права
- •50.Класифікація норм права
- •52 Поняття, ознаки і види соціальних норм
- •54. Принципи права
- •55. Поняття та ознаки норм права
- •57. Юридичний позитивізм
- •59. Нормативізм(Кельзен)
- •60. Соціологічна теорія права.
- •61. Психологічна теорія права
- •62.Поняття, структура та значення системи права.
- •63. Поняття та види інститутів права
- •64. Співвідношення системи права і системи законодавства
- •65. Форма та джерело права. Співвідношення.
- •66. Поняття і види форм права
- •67. Поняття і види законів, їх місце у системі нпа
- •68. Поняття, ознаки та види нормативно-правових актів.
- •69. Підзаконні нормативно-правові акти
- •70. Дія нормативно-правових актів у часі.
- •71. Дія нпа у просторі, за колом осіб
- •72. Поняття і ознаки нормативного договору.
- •73Судовий прецедент
- •75. Поняття, ознаки і види правовідносин
- •76.Структура правовідносин
- •77. Правосуб’єктність громадян і юридичних осіб
- •78. Поняття та види юридичних фактів.
- •79. Фактичний та юридичний зміст правовідносин.
- •80. Cуб’єктивне та об’єктивне право
- •81. Поняття та структура законодавства
- •82. Cистематизація законодавства
- •83. Основні підстави застосування норм права
- •84. Основні вимоги процесу правильного застосування норм права
- •85. Cтадії правозастосування
- •86. Акти правозастосування, їх поняття, ознаки та види.
- •87. Cпособи тлумачення
- •88. Поняття, ознаки та значення тлумачення норм права
- •89. Поняття та види офіційного тлумачення
- •90. Поняття, ознаки інтерпретаційних актів.
- •91. Правосвідомість — одна із форм суспільної свідомості.
- •92.Правовий нігілізм: походження, ознаки, шляхи подолання.
- •93. Деформації правосвідомості.
- •94. Поняття і ознаки правопорядку
- •95. Функції правопорядку
- •96. Поняття, ознаки, види правової культури.
- •97. Поняття, ознаки і види правомірної поведінки особи.
- •98. Поняття, ознаки і види правопорушень.
- •99. Склад правопорушень.
- •100. Поняття і ознаки законності як багатоаспектної категорії.
- •101. Основні вимоги державно-правового режиму законності
- •102. Основні гарантії законності.
- •103. Принципи законності.
- •104. Поняття, ознаки та види соціальної відповідальності.
- •105. Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види.
- •106. Підстави юридичної відповідальності
- •107. Основні завдання, цілі, призначення і функції юридичної відповідальності.
- •108. Аналогія права та аналогія закону.
13.Причини та умови виникнення держави
Причини виникнення держави. Держава - це об'єднання людей, що підкорюються законам права. Причини: 1)Виділення з мисливських та землеробських племен тваринницьких, розподіл праці. 2)Ремесло відокремлюється від землеробства. 3)Поява торгівельного обміну - спершу всередині племені, згодом за його межами, торгівля. 4)Поява надлишкового продукту, який зосереджувався в руках вождів. Патріархальна родина, рабська праця. Приватна власність та майнова нерівність.5)Поява класів (в результаті розкладу родового суспільства) як великих груп людей із протилежними інтересами, виникнення міжкласових конфліктів. 6)Неспроможність суспільної влади первіснообщинного ладу врегулювати класові суперечності та конфлікти призвели до виникнення держави як політичної організації публічної влади зі своєю системою спеціальних органів (армія, суд, органи управління). Виникнення держави обумовлено потребою суспільства зберегти свою цілісність за його розшарування на нерівні за соціальним становищем верстви, в здійсненні ефективного соціального управління за умов збільшення населення, заміни безпосередніх родоплемінних зв*язків на опосередковані продуктами виробництва, що є проявом ускладнення суспільного життя. Розвиток держави як самостійної ідеологічної сили суспільства привів до відділення права у формі письмових законів від безпосередньо матеріального життя, перетворення звичаєвого права у загальнообов*язкове, здійснення якого забезпечувалося методами фізичного та економічного примусу.
Як правило, найдавніші держави виникають як міста-держави. Селище, у якому живуть вільні общинники-землероби, являє собою тепер вже не родову (сімейну), а сусідську общину. Воно поступово стає адміністративним, господарським і релігійним центром. Це місто разом з прилеглою до нього невеликою сільськогосподарською місцевістю і стає містом-державою. У такому місті постійно проживають вожді і жерці, воно стає місцем, де відбуваються засідання рад і зборів. Місто-держава знає чітку соціальну диференціацію, майнове розмежування, поділ праці.
З розвитком суспільства поступово усвідомлювалася важливість успішного управління, керівництва, відбувалася його спеціалізація, а та обставина, що особи, які здійснюють управління, накопичують відповідний досвід, приводила до довічного виконання громадських обов’язків. Чимале значення в закріпленні таких порядків мала і релігія. У ранньокласовій державі відбувається подальше виокремлення знаті, присвоєння громадських посад через передачу цих посад від батьків до дітей і головним чином на цій основі збагачення певних суспільних груп.
14.Поняття та основні ознаки держави
Поняття та основні ознаки держави. Держава є особливою формою організації суспільства, що об*єднує всіх його членів, відображає і забезпечує загальносуспільні інтереси та потреби, репрезентує суспільство, виступаючи від його імені, є вищим за значенням та силою об*єднанням у суспільстві. Ознаки: 1)Відокремлення публічної влади від суспільства, вона не збігається з організацією всього населення, з'являється верства професійних управлінців. 2)Право на стягнення з населення податків та зборів, необхідних для утримання численних державних службовців та для матеріального забезпечення державної політики (економічної, соціальної, оборонної). 3)Наявність території, в межах якої діють закони та повноваження держави. 4)Видання законів, обов'язкових для всього населення. 5)Монополія на легальне застосування сили, фізичного примусу, для чого держава посідає армію, поліцію, службу безпеки. 6)Державний суверенітет. Основні функції держави - забезпечення загального блага і здійснення організованого примусу. Держава повністю не зливається із суспільством, вона є організацією, яка певним чином відокремлена у вигляді механізму державної системи, має власні принципи становлення, функціонування та розвитку, особливі потреби та інтереси.