
- •1. Поняття і види юридичної науки
- •2. Предмет тдп та його особливості.
- •3 Обєкт і предмет юридичної науки. Т.П.
- •4.Тдп в системі юридичних наук
- •5. Методологія пізнання державно-правових явищ
- •6.Загальнонаукові методи пізнання державно-правових явищ
- •7.Основні завдання і функції тдп
- •8.Світоглягдні методи пізнання державно-правових явищ
- •9. . Спеціально-наукові методи:
- •10.Принципи наукового пізнання
- •11.Соціальна влада додержавного суспільства:поняття,сутність,призначення.
- •12.Основні теорії походження держави
- •13.Причини та умови виникнення держави
- •14.Поняття та основні ознаки держави
- •15.Сутність держави
- •16.Державний суверенітет:поняття,компоненти та аспекти прояву.
- •17.Поняття і суть державної влади як основної ознаки держави.
- •18.Типологія держави
- •19.Співвідношення категорій людина,особа,громадянин.
- •21.Поняття та ознаки правової держави
- •22.Поняття та елементи форми держави
- •23.Поняття,види і загальна характеристика монархій.
- •24.Поняття та види республік
- •25.Порівняльна характеристика монархії та республіки
- •26.Складна за формою устрою держава
- •27.Порівняльна характеристика парламентської і президентської республіки
- •28.Поняття та види держав за формою устрою
- •29.Поняття і ознаки унітарної держави
- •30. Порівняльна характеристика унітарної та федеративної держави.
- •31. Поняття та види державно-політичного режиму.
- •32.Поняття і види демократичних державно-політичних режимів
- •33.Поняття та класифікація основних функцій держави
- •34.Хагальна характеристика внутрішніх функцій держави
- •35.Зовнішні функції держави
- •36.Функції та завдання держави:співвідношення
- •37.Форми і методи реалізації функції держави
- •38.Поняття і структура механізму держави
- •39.Поняття та ознаки органу держави
- •40.Критерії класифікації органу держави
- •41.Органи законодавчої влади:загальнотеоретична характеристика
- •42.Загальнотеоретична характеристика органів виконавчої влади
- •43.Органи судової влади:загальнотеоретична характеристика
- •44.Органи держави та місцевого самоврядування:співвідношення
- •45.Норми права та інші соціальні норми:співвідношення
- •46.Особливості соціального регулювання в первісному суспільстві
- •47.Співвідношення держави і права
- •48.Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акту
- •49.Структура норми права
- •50.Класифікація норм права
- •52 Поняття, ознаки і види соціальних норм
- •54. Принципи права
- •55. Поняття та ознаки норм права
- •57. Юридичний позитивізм
- •59. Нормативізм(Кельзен)
- •60. Соціологічна теорія права.
- •61. Психологічна теорія права
- •62.Поняття, структура та значення системи права.
- •63. Поняття та види інститутів права
- •64. Співвідношення системи права і системи законодавства
- •65. Форма та джерело права. Співвідношення.
- •66. Поняття і види форм права
- •67. Поняття і види законів, їх місце у системі нпа
- •68. Поняття, ознаки та види нормативно-правових актів.
- •69. Підзаконні нормативно-правові акти
- •70. Дія нормативно-правових актів у часі.
- •71. Дія нпа у просторі, за колом осіб
- •72. Поняття і ознаки нормативного договору.
- •73Судовий прецедент
- •75. Поняття, ознаки і види правовідносин
- •76.Структура правовідносин
- •77. Правосуб’єктність громадян і юридичних осіб
- •78. Поняття та види юридичних фактів.
- •79. Фактичний та юридичний зміст правовідносин.
- •80. Cуб’єктивне та об’єктивне право
- •81. Поняття та структура законодавства
- •82. Cистематизація законодавства
- •83. Основні підстави застосування норм права
- •84. Основні вимоги процесу правильного застосування норм права
- •85. Cтадії правозастосування
- •86. Акти правозастосування, їх поняття, ознаки та види.
- •87. Cпособи тлумачення
- •88. Поняття, ознаки та значення тлумачення норм права
- •89. Поняття та види офіційного тлумачення
- •90. Поняття, ознаки інтерпретаційних актів.
- •91. Правосвідомість — одна із форм суспільної свідомості.
- •92.Правовий нігілізм: походження, ознаки, шляхи подолання.
- •93. Деформації правосвідомості.
- •94. Поняття і ознаки правопорядку
- •95. Функції правопорядку
- •96. Поняття, ознаки, види правової культури.
- •97. Поняття, ознаки і види правомірної поведінки особи.
- •98. Поняття, ознаки і види правопорушень.
- •99. Склад правопорушень.
- •100. Поняття і ознаки законності як багатоаспектної категорії.
- •101. Основні вимоги державно-правового режиму законності
- •102. Основні гарантії законності.
- •103. Принципи законності.
- •104. Поняття, ознаки та види соціальної відповідальності.
- •105. Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види.
- •106. Підстави юридичної відповідальності
- •107. Основні завдання, цілі, призначення і функції юридичної відповідальності.
- •108. Аналогія права та аналогія закону.
105. Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види.
Юридична відповідальність - це юридичний обов'язок (міра покарання) правопорушника зазнати примусового, від імені держави, (суспільства), на підставі закону або іншого нормативного акта, позбавлення його певних соціальних благ чи цінностей (матеріальних, духовних чи особистих), які йому належали до факту правопорушення з метою попередження правопорушень у перспективі й відновлення (чи відшкодування) втрачених суб'єктивних прав на матеріальні та духовні цінності.Тобто юридична відповідальність інтерпретується як реакція держави (суспільства) на скоєне правопорушення.
Юридична відповідальність характеризується певними ознаками:
S виникає тільки при наявності правопорушення; S основною підставою юридичної відповідальності є склад правопорушення;
•S передбачає примусове позбавлення правопорушника певних соціальних благ (особистих, майнових або духовних);
S притягнення до юридичної відповідальності здійснюється спеціально уповноваженими на це особами і тільки у відповідності із процесуальними нормами;
•S визначена нормами права як один із видів державного примусу у формах каральних і правовідновлюючих заходів;
S завжди пов'язана з оформленням визначених правових приписів, які пов'язані з юридичною відповідальністю;
•S суворою регламентацією заходів державного примусу у нормах права.
Основною відмінністю юридичної відповідальності від інших видів соціальної відповідальності є тісний зв'язок з правом і державним примусом. По суті, державний примус виступає змістом юридичної відповідальності.
Юридична відповідальність виникає у випадку порушення правових норм, а також здійснюється у суворій відповідності з ними. Іншими словами, застосування заходів юридичної відповідальності до правопорушника можливе лише тоді, коли виконується відповідний процедурно-процесуальний порядок, встановлений законом.
Підстави юридичної відповідальності
Для притягнення особи до юридичної відповідальності необхідна наявність певних підстав.
Юридичну відповідальність поділяють на такі основні види:
1) конституційна; 2) кримінальна; 3) адміністративна; 4) дисциплінарна; 5) цивільно-правова; 6) матеріальна (в зв'язку із завданням шкоди в процесі виконання трудових обов'язків). По суті, це різновид цивільно-правової
106. Підстави юридичної відповідальності
Підставами юридичної відповідальності є склад правопо¬рушення, деліктоздатність (осудність, дієздатність) суб'єкта, його вік і наявність законодавства. Всі ці підстави взаємопо¬в'язані і закріплені в законодавстві.
Юридична відповідальність наступає лише за факт правопо¬рушення. Всяке правопорушення має свою структуру, яку на¬зивають складом правопорушення. Склад правопорушення є підставою юридичної відповідальності. Склад правопорушен¬ня обов'язково повинен бути закріплений у чинному законо¬давстві. Це законні підстави юридичної відповідальності.
Кожне правопорушення має такий склад (елементи) об'єкт, об'єктивна сторона правопорушення, суб'єкт і суб'єк¬тивна сторона правопорушення.
Об'єктом правопорушення є певні блага чи соціальні цінності, на пошкодження, позбавлення чи знищення яких спрямоване протиправне діяння. Об'єктами правопорушен¬ня можуть бути різні матеріальні і духовні цінності, які ви¬значаються об'єктами правовідносин. Це може бути власність, життя, здоров'я людини, державна безпека, порядок управ¬ління, честь і гідність особи тощо.
Об'єктивна сторона включає протиправне діяння, його шкідливий або небезпечний результат. До об'єктивної сто¬рони входить необхідний причинний зв'язок між проти-правним діянням і шкідливими або соціально-небезпечни¬ми наслідками. Таке діяння може бути виражене як в ак¬тивних діях, так і в результаті бездіяльності, коли суб'єкт не виконує зобов'язуючих норм права. Юридична відпові¬дальність настає лише за фізичні протиправні діяння. Не можуть бути підставою юридичної відповідальності думки, переконання, бажання, настрої, світогляд, соціальні або осо¬бисті властивості.
Суб'єктом правопорушення є фізична або юридична особа, яка повністю деліктоздатна. Деліктоздатність — це здатність особи нести юридичну відповідальність. Вона дуже тісно пов'язана із віком особи. У кримінальному праві така особа повинна бути осудною і навпаки, неосудна особа не може нести юридичної відповідальності. В цивільному праві осо¬ба повішна бути повністю дієздатною.
За різні правопорушення юридична відповідальність на¬ступає з різного віку. Так, кримінальна відповідальність на¬ступає з 16 років, а за особливо тяжкі злочини — з 14 років (ст. 10 КК. України), за адміністративні правопорушення — з 16 років, за дисциплінарні — з 16 років, а в окремих ви¬падках — з 15 років.