5. Методологія пізнання державно-правових явищ

Єдність та об’єктивність наукових знань обумовлюється наявністю методології науки.

Методологія – це система загальних підходів, принципів, способів і засобів пізнання, що забезпечують науковість та об’єктивність дослідження об’єкту науки.

В сучасній літературі склалося 2 підходи до характеристики структури методології:

1)вузький підхід, характеризує методологію, як систему методів, які використовуються в процесі дослідження держави і права чи можуть бути використані у майбутньому;

2)широкий підхід, розрізняє 3 елементи в структурі методології:

а) загальні підходи, що характеризують філософську світоглядову націленість наукових досліджень та принципову загальну орієнтацію наукової діяльності і мають програмний характер; такими підходами є антропологічний, аксеологічний, матеріалістичний, системний, соціокультурний, синергетичний, функціональний, інструментальний, комунікативний, феноменологічний та герменевтичний;

б) принцип наукового пізнання- це загальні положення, що забезпечують єдність та науковість пізнавальної діяльності – професіоналізм, гласність, історизм, об’єктивність, системність, відповідальність;

в) методи дослідження, як засоби та способи вивчення державно-правових категорій, що складають систему.

Методи та його значення

Основу методології складає метод.

Метод – це прийом чи спосіб, що забезпечує вивчення об’єкту науки та отримання знань про предмет.

Значення методу полягає у тому,що він:

є умовою наукового пізнання;

забезпечує визначення сутності державно-правових категорій;

забезпечує дослідження фактичної основи держави і права;

це узагальнення рис та ознак державно-правових категорій;

засіб узагальнення практики функціонування держави і права;

це засіб, що гарантує усвідомлення наукових досліджень;

це засіб виокремлення науки, як самостійної;

це засіб, що гарантує приріст переосмислення духовної спадщини;

засіб поєднання наукових досліджень та потреб практики;

умова забезпечення системних знань про державу і право;

це засіб формального віразу (зовнішнього) наукових досліджень;.

6.Загальнонаукові методи пізнання державно-правових явищ

Загальнонаукові методи — система методів, властивих юридичній науці.

До них відносяться:

Загальносоціологічний метод — це засіб, що характеризується при вивченні і дослідженні предмета застосуванням методів матеріалістичної діалектики.

Конкретносоціологічний метод — спрямований на дослідження та вивчення причин і обставин впливу права і держави на соціальні явища.

Статистичний метод — застосовується при дослідженні і вивченні кількісних аспектів змін в державно-правовому житті і обробляє результати для наукових і практичних цілей.

Формально-логічний метод — засіб дослідження і вивчення державно-правових явищ за допомогою основних законів формальної логіки.

Метод аналізу — за допомогою якого досліджуються і вивчаються юридичні особливості державно-правових явищ, їх класифікація, а також взаємозв'язок їх з іншими явищами суспільного життя.

Історичний метод — спосіб дослідження і вивчення державно-правових явищ в їх історичному розвитку.

Системно-функціональний метод — досліджує і вивчає державу і право за допомогою системно-функціонального підходу.

Кількісного і якісного аналізу досліджує і вивчає кількість державно-правових явищ, що дозволяє конкретизувати властивості їх якості.

Порівняльний метод — дає можливість досліджувати і вивчати державно-правові явища, порівнюючи і визначаючи їх тотожність чи різність та ін.