
- •1. Поняття і види юридичної науки
- •2. Предмет тдп та його особливості.
- •3 Обєкт і предмет юридичної науки. Т.П.
- •4.Тдп в системі юридичних наук
- •5. Методологія пізнання державно-правових явищ
- •6.Загальнонаукові методи пізнання державно-правових явищ
- •7.Основні завдання і функції тдп
- •8.Світоглягдні методи пізнання державно-правових явищ
- •9. . Спеціально-наукові методи:
- •10.Принципи наукового пізнання
- •11.Соціальна влада додержавного суспільства:поняття,сутність,призначення.
- •12.Основні теорії походження держави
- •13.Причини та умови виникнення держави
- •14.Поняття та основні ознаки держави
- •15.Сутність держави
- •16.Державний суверенітет:поняття,компоненти та аспекти прояву.
- •17.Поняття і суть державної влади як основної ознаки держави.
- •18.Типологія держави
- •19.Співвідношення категорій людина,особа,громадянин.
- •21.Поняття та ознаки правової держави
- •22.Поняття та елементи форми держави
- •23.Поняття,види і загальна характеристика монархій.
- •24.Поняття та види республік
- •25.Порівняльна характеристика монархії та республіки
- •26.Складна за формою устрою держава
- •27.Порівняльна характеристика парламентської і президентської республіки
- •28.Поняття та види держав за формою устрою
- •29.Поняття і ознаки унітарної держави
- •30. Порівняльна характеристика унітарної та федеративної держави.
- •31. Поняття та види державно-політичного режиму.
- •32.Поняття і види демократичних державно-політичних режимів
- •33.Поняття та класифікація основних функцій держави
- •34.Хагальна характеристика внутрішніх функцій держави
- •35.Зовнішні функції держави
- •36.Функції та завдання держави:співвідношення
- •37.Форми і методи реалізації функції держави
- •38.Поняття і структура механізму держави
- •39.Поняття та ознаки органу держави
- •40.Критерії класифікації органу держави
- •41.Органи законодавчої влади:загальнотеоретична характеристика
- •42.Загальнотеоретична характеристика органів виконавчої влади
- •43.Органи судової влади:загальнотеоретична характеристика
- •44.Органи держави та місцевого самоврядування:співвідношення
- •45.Норми права та інші соціальні норми:співвідношення
- •46.Особливості соціального регулювання в первісному суспільстві
- •47.Співвідношення держави і права
- •48.Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акту
- •49.Структура норми права
- •50.Класифікація норм права
- •52 Поняття, ознаки і види соціальних норм
- •54. Принципи права
- •55. Поняття та ознаки норм права
- •57. Юридичний позитивізм
- •59. Нормативізм(Кельзен)
- •60. Соціологічна теорія права.
- •61. Психологічна теорія права
- •62.Поняття, структура та значення системи права.
- •63. Поняття та види інститутів права
- •64. Співвідношення системи права і системи законодавства
- •65. Форма та джерело права. Співвідношення.
- •66. Поняття і види форм права
- •67. Поняття і види законів, їх місце у системі нпа
- •68. Поняття, ознаки та види нормативно-правових актів.
- •69. Підзаконні нормативно-правові акти
- •70. Дія нормативно-правових актів у часі.
- •71. Дія нпа у просторі, за колом осіб
- •72. Поняття і ознаки нормативного договору.
- •73Судовий прецедент
- •75. Поняття, ознаки і види правовідносин
- •76.Структура правовідносин
- •77. Правосуб’єктність громадян і юридичних осіб
- •78. Поняття та види юридичних фактів.
- •79. Фактичний та юридичний зміст правовідносин.
- •80. Cуб’єктивне та об’єктивне право
- •81. Поняття та структура законодавства
- •82. Cистематизація законодавства
- •83. Основні підстави застосування норм права
- •84. Основні вимоги процесу правильного застосування норм права
- •85. Cтадії правозастосування
- •86. Акти правозастосування, їх поняття, ознаки та види.
- •87. Cпособи тлумачення
- •88. Поняття, ознаки та значення тлумачення норм права
- •89. Поняття та види офіційного тлумачення
- •90. Поняття, ознаки інтерпретаційних актів.
- •91. Правосвідомість — одна із форм суспільної свідомості.
- •92.Правовий нігілізм: походження, ознаки, шляхи подолання.
- •93. Деформації правосвідомості.
- •94. Поняття і ознаки правопорядку
- •95. Функції правопорядку
- •96. Поняття, ознаки, види правової культури.
- •97. Поняття, ознаки і види правомірної поведінки особи.
- •98. Поняття, ознаки і види правопорушень.
- •99. Склад правопорушень.
- •100. Поняття і ознаки законності як багатоаспектної категорії.
- •101. Основні вимоги державно-правового режиму законності
- •102. Основні гарантії законності.
- •103. Принципи законності.
- •104. Поняття, ознаки та види соціальної відповідальності.
- •105. Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види.
- •106. Підстави юридичної відповідальності
- •107. Основні завдання, цілі, призначення і функції юридичної відповідальності.
- •108. Аналогія права та аналогія закону.
23.Поняття,види і загальна характеристика монархій.
Монархія - така форма правління, за якої верховну владу в державі повністю або частково здійснює одна особа, що належить до правлячої династії (фараон, король, шах, цар, імператор і т. ін.).
Монархія буває абсолютною та обмеженою. Абсолютна монархія- це форма правління, за якої верховна влада зосереджена в руках одноособового глави держави (монарха). За обмеженої (конституційної, парламентської) монархії законодавча влада належить парламентові, виконавча - монархові (чи кабінету міністрів), судова - судам, які обираються чи призначаються.
Абсолютна монархія
Ця форма правління типова для пізнього феодалізму, коли в глибинах аграрного ладу виникають зачатки індустріального суспільства. Характеризується вона тим, що в руках монарха концентрується вся повнота державної влади. Монарх сам видає закони, може безпосередньо керувати адміністративною діяльністю або призначати для цього уряд, вершить вищий суд. Жодних обмежень його влади немає, принаймні юридично, хоча політичні, морально-етичні, релігійні і інші чинники можуть бути присутні.(Оман,Саудівська Аравія)
Теократична монархія
Теократична монархія — це різновид абсолютної монархії, за якої політична влада належить голові церкви або релігійному лідерові
Дуалістична монархія
Це первинна форма обмеженої, або конституційної, монархії. Тут вже спостерігається розділення влади у зародковій формі або досить розвинуте, принаймні відділення законодавчої влади від виконавчої.
Законодавча влада належить у принципі парламенту, який обирається підданими або певною частиною їх, якщо виборче право цензове. Виконавча влада належить монарху, який може здійснювати її безпосередньо або через призначений ним уряд. Судова влада належить монарху, але може бути більш-менш незалежною.
Парламентська монархія
Тут спостерігається розвинуте розділення влади при дотриманні принципу верховенства парламенту над виконавчою владою, демократичний або принаймні ліберальний політичний режим.Верховенство парламенту виражається в тому, що уряд, який звичайно призначається монархом, повинний користуватися довірою парламенту (або його нижньої палати), а монарх вимушений призначати главою уряду лідера партії
24.Поняття та види республік
Респу́бліка — форма державного правління, за якої верховні органи державної влади обираються на певний термін, з окресленими законами повноважень, існує поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову.
Існують три основних різновиди республіканської форми правління:
президентська республіка;
парламентська республіка;
республіка змішаного типу.
У президентській республіці президент обирається непарламентським шляхом — прямими чи непрямими виборами населення (США, Аргентина, Мексика, Швейцарія, Іран, Ірак). Класичною президентською республікою вважають США. Глава держави (президент) особисто або з наступним схваленням верхньої палати парламенту формує склад уряду, яким керує сам. Уряд, як правило, несе відповідальність перед президентом, а не перед парламентом.
У парламентській республіці глава держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, який формується парламентом і підзвітний йому. Повноважень у президента менше, ніж у прем'єр-міністра. Тут здійснюється принцип верховенства парламенту, що обирається населенням країни. Президент обирається парламентом або ширшою колегією за участі парламенту (Італія, Греція, Індія, ФРН, Чехія, Угорщина)
Однією з сучасних форм державного правління є так звана змішана (парламентсько-президентська, або президентсько-парламентська) форма республіканського правління. Типовою ознакою такої форми правління є поєднання елементів президентської і парламентської республік, сильної президентської влади та ефективного контролю парламенту за діяльністю уряду. Уряд формується спільно президентом і парламентом, а та чи інша назва змішаної республіки визначається тим, у кого з них більше повноважень щодо формування та функціонування уряду. Президент має вправо головувати на засіданнях уряду. Президент обирається позапарламентським шляхом. Класичним зразком змішаної республіканської форми правління є Франція за конституцією 1958 року. В Європі — Австрія, Румунія, Польща, Фінляндія, Україна та ін..