
- •1. Поняття і види юридичної науки
- •2. Предмет тдп та його особливості.
- •3 Обєкт і предмет юридичної науки. Т.П.
- •4.Тдп в системі юридичних наук
- •5. Методологія пізнання державно-правових явищ
- •6.Загальнонаукові методи пізнання державно-правових явищ
- •7.Основні завдання і функції тдп
- •8.Світоглягдні методи пізнання державно-правових явищ
- •9. . Спеціально-наукові методи:
- •10.Принципи наукового пізнання
- •11.Соціальна влада додержавного суспільства:поняття,сутність,призначення.
- •12.Основні теорії походження держави
- •13.Причини та умови виникнення держави
- •14.Поняття та основні ознаки держави
- •15.Сутність держави
- •16.Державний суверенітет:поняття,компоненти та аспекти прояву.
- •17.Поняття і суть державної влади як основної ознаки держави.
- •18.Типологія держави
- •19.Співвідношення категорій людина,особа,громадянин.
- •21.Поняття та ознаки правової держави
- •22.Поняття та елементи форми держави
- •23.Поняття,види і загальна характеристика монархій.
- •24.Поняття та види республік
- •25.Порівняльна характеристика монархії та республіки
- •26.Складна за формою устрою держава
- •27.Порівняльна характеристика парламентської і президентської республіки
- •28.Поняття та види держав за формою устрою
- •29.Поняття і ознаки унітарної держави
- •30. Порівняльна характеристика унітарної та федеративної держави.
- •31. Поняття та види державно-політичного режиму.
- •32.Поняття і види демократичних державно-політичних режимів
- •33.Поняття та класифікація основних функцій держави
- •34.Хагальна характеристика внутрішніх функцій держави
- •35.Зовнішні функції держави
- •36.Функції та завдання держави:співвідношення
- •37.Форми і методи реалізації функції держави
- •38.Поняття і структура механізму держави
- •39.Поняття та ознаки органу держави
- •40.Критерії класифікації органу держави
- •41.Органи законодавчої влади:загальнотеоретична характеристика
- •42.Загальнотеоретична характеристика органів виконавчої влади
- •43.Органи судової влади:загальнотеоретична характеристика
- •44.Органи держави та місцевого самоврядування:співвідношення
- •45.Норми права та інші соціальні норми:співвідношення
- •46.Особливості соціального регулювання в первісному суспільстві
- •47.Співвідношення держави і права
- •48.Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акту
- •49.Структура норми права
- •50.Класифікація норм права
- •52 Поняття, ознаки і види соціальних норм
- •54. Принципи права
- •55. Поняття та ознаки норм права
- •57. Юридичний позитивізм
- •59. Нормативізм(Кельзен)
- •60. Соціологічна теорія права.
- •61. Психологічна теорія права
- •62.Поняття, структура та значення системи права.
- •63. Поняття та види інститутів права
- •64. Співвідношення системи права і системи законодавства
- •65. Форма та джерело права. Співвідношення.
- •66. Поняття і види форм права
- •67. Поняття і види законів, їх місце у системі нпа
- •68. Поняття, ознаки та види нормативно-правових актів.
- •69. Підзаконні нормативно-правові акти
- •70. Дія нормативно-правових актів у часі.
- •71. Дія нпа у просторі, за колом осіб
- •72. Поняття і ознаки нормативного договору.
- •73Судовий прецедент
- •75. Поняття, ознаки і види правовідносин
- •76.Структура правовідносин
- •77. Правосуб’єктність громадян і юридичних осіб
- •78. Поняття та види юридичних фактів.
- •79. Фактичний та юридичний зміст правовідносин.
- •80. Cуб’єктивне та об’єктивне право
- •81. Поняття та структура законодавства
- •82. Cистематизація законодавства
- •83. Основні підстави застосування норм права
- •84. Основні вимоги процесу правильного застосування норм права
- •85. Cтадії правозастосування
- •86. Акти правозастосування, їх поняття, ознаки та види.
- •87. Cпособи тлумачення
- •88. Поняття, ознаки та значення тлумачення норм права
- •89. Поняття та види офіційного тлумачення
- •90. Поняття, ознаки інтерпретаційних актів.
- •91. Правосвідомість — одна із форм суспільної свідомості.
- •92.Правовий нігілізм: походження, ознаки, шляхи подолання.
- •93. Деформації правосвідомості.
- •94. Поняття і ознаки правопорядку
- •95. Функції правопорядку
- •96. Поняття, ознаки, види правової культури.
- •97. Поняття, ознаки і види правомірної поведінки особи.
- •98. Поняття, ознаки і види правопорушень.
- •99. Склад правопорушень.
- •100. Поняття і ознаки законності як багатоаспектної категорії.
- •101. Основні вимоги державно-правового режиму законності
- •102. Основні гарантії законності.
- •103. Принципи законності.
- •104. Поняття, ознаки та види соціальної відповідальності.
- •105. Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види.
- •106. Підстави юридичної відповідальності
- •107. Основні завдання, цілі, призначення і функції юридичної відповідальності.
- •108. Аналогія права та аналогія закону.
1. Поняття і види юридичної науки
Важливим проявом суспільних наук є юридична, що має самостійний характер та забезпечує вивчення держави і права як засобів надання суспільству рис системності та порядку.
Юридична наука — це система знань про об'єктивні властивості права і держави в їх поняттєво-юридичному розумінні та вираженні, про загальні та окремі закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права в їх структурній багатоманітності.
Основні риси:
1) Суспільна наука, що має прикладний характер. Вона покликана обслуговувати потреби громадського життя, юридичної практики, юридичної освіти, забезпечувати юридичних робітників необхідними даними про видання і застосування законів
2) Наука, що має властивості точних наук. Юридична наука включає в основному конкретні знання, виражені у точних конструкціях, співвідношеннях
3) Наука, що втілює у собі позитивні якості наук про мислення. Вона досліджує питання, пов'язані зі спроможністю відображати об'єктивну дійсність у правових судженнях і поняттях у процесі створення і застосування законів
Багатоаспектність суспільства, а також багатофункціональність та складність держави та права обумовлює наявність сукупності різноманітних наук, кожна з яких вивчає певний аспект державно-правової дійсності.
Різноманітність юридичних наук не відкидає їх певної єдності, що і надає можливість класифікувати ці науки на 3 групи.
I.Загально-теоретичні (теоретико-історичні), предметом вивчення яких є загальні закономірності становлення, виникнення, функціонування та пізнання держави та права. Серед них теорія держави та права, філософія права, політологія, історія політичних та правових вчень.
II.Галузеві (міжгалузеві науки), предметом яких є вивчення особливостей державно-правового регулювання певної сфери суспільних відносин. Основою розподілу цих наук є предмет і метод правового регулювання. Серед цих наук конституційне, цивільне, адміністративне, трудове, сімейне, кримінальне право.
III.Спеціально-юридичні науки, предметом вивчення яких є закономірності застосування знань не-юридичних наук в процесі розгляду юридичних справ. Саме ця група наук забезпечує взаємодію юридичних з іншими різновидами суспільних наук. Серед них кримінологія, криміналістика, судова медицина, судова психіатрія, балістика, правова статистика.
2. Предмет тдп та його особливості.
Самостійність будь-якої науки визначається 2 факторами:
- предметом, що характеризує, що вивчається
- методом, що характеризує, як вивчається
Оскільки ТДП належить до загальнотеоретичних наук, то класичним підходом до її характеристики її предмету є його визначення, як загальні закономірності зародження, виникнення, становлення, функціонування та вдосконалення держави та права, як засобів забезпечення суспільного порядку.
Виокремлюють особливості предмету ТДП, основними з яких є наступні:
- Оскільки держава та право функціонують в межах суспільства, що характеризується певними закономірностями, то предметом теорії є вивчення тих закономірностей функціонування суспільства, які впливають на державу і право.
- Оскільки ТДП має загальний характер, то предметом її вивчення є загальні закономірності держави та права, як логічно завершених категорій без врахування особливостей часового, територіального, національного характеру.
- Оскільки основу суспільства складають економічні відносини, як базисні, то предметом ТДП є вивчення взаємовпливу економічних відносин та державно – правових явищ.
- Оскільки держава та право не функціонують ізольовано, а є взаємодіючими з елементами більш складних систем, то предметом ТДП є визначення місця держави в політичній системі суспільства та місце права в системі засобів соціального регулювання.
- Оскільки держава та право можуть розглядатися у двох аспектах, а саме:
a) як категорії, що мають самостійну структуру та призначення.
b) як категорії, що є взаємодіючими та взаємозалежними.
то предметом ТДП є вивчення закономірностей, що характеризують державу і право окремо і закономірностей, що є характерними для них сумісно.
- Оскільки держава та право є динамічними категоріями, що певним чином розвиваються і вдосконалюються, то предметом теорії є вивчення шляхів вдосконалення держави та права та суспільства, що має вияв у категоріях громадянське суспільство, як найвищий вияв розвитку суспільства та правова держава, як вищий за якісним рівнем вияв держави.
- Оскільки призначенням держави і права є регулювання суспільних відносин шляхом визначення прав та обов’язків суб’єктів, то предметом