12. Методика аудиторської перевірки бухгалтерського обліку кредиторської заборгованості.

Розглянемо основні процедури аудиту кредиторської заборгованості в розрізі виділених у програмі аудиту.

1. Підготовка переліку кредиторської заборгованості по наявних рахунках та договорах, класифікованої за строками оплати.

Підготувати перелік одержаних кредитів та зобов'язань, кваліфікувавши їх за ознаками: банківські кредити; товарні кредити; кредити з особливими умовами оплати; продовжені кредити; прострочені кредити; перекласифіковані кредити; рестругуризовані зобов'язання; фінансові зобов'язання; непередбачені зобов'язання.

Враховуючи особливості конкретного підприємства, кваліфікаційні ознаки можуть бути розширені або згорнуті.

Наступним кроком є групування: кредиторської заборгованості за строками оплати; кредиторів із великим сальдо та одного кредитора з багаточисельним малим сальдо, яке в сумі є значним; рахунків із незвичайними характеристиками, що можуть включали суттєві прострочені залишки, незвичайні імена постачальників, змінені рахунки тощо; рахунків із від'ємним сальдо; рахунків пов'язаних сторін.

На завершення перевіряються залишки сум на відповідних рахунках.

2. Перевірка переліку кредиторської заборгованості на тотожність з рахунками, класифікованими за строками оплати, та виявлених групувань в сукупності рахунків.

1) уважно вивчити рахунки заборгованості в переліку та порівняти їх із залишками минулого періоду, Вивчити незвичайні відхилення, які можуть вказувати на невідображені накопичення зобов'язань.

2) встановити достовірність, законність та реальність заборгованості постачальникам та за розрахунками на кожному субрахунку рахунків 60-68.

3) перевірити перелік на предмет помилки в точності розрахунків.

4) відслідкувати інформацію про прийом товарів, одержану під час огляду запасів, по бухгалтерській звітності та відмітити, чи відображене зобов'язання по товарах у відповідному звітному періоді.

5) перевірити правильність відображення кредиторської заборгованості у балансі: чи не відноситься до складу довгострокової кредиторської заборгованості кредиторська заборгованість, що виникає в ході нормального операційного циклу, або заборгованість, термін погашення якої менше 12 місяців з дати балансу.

6) визначити рахунки нарахувань зобов'язань, проаналізувати діючі на підприємстві методи нарахувань та перевірити обґрунтованість нарахувань шляхом перерахунку суми, прогнозу суми або вивчення послідуючих платежів.

7) перевірити класифікацію за строками оплати по всій сукупності рахунків зобов'язань.

8) визначити строк визнання заборгованості по рахунках зобов'язань, встановити осіб, що винні в пропущенні строків позовної давності.

3. Аналіз діяльності на протязі року та перевірка фактичної наявності і одержаних кредитів, документації по одержаних кредитах та правильності класифікації кредитних операцій.

1) детально ознайомитись із бізнесом клієнта відносно кредитів підприємства, розглянути залучення кредитів підприємством в минулому, провести аналіз класифікованих кредитів (довгострокові, короткострокові, перекласифіковані).

2) провести тестування на предмет оцінки внутрішнього контролю за операціями одержання кредитів: підготовка договорів, одержання кредитів, розрахунки оцінки повернень та відсотків за кредит тощо.

2) встановити, чи є в наявності всі договори на надання кредиту, на поставку продукції або надання послуг, чи зареєстровані ці договори в журналі реєстрації договорів, чи є гарантійні листи.

3) проаналізувати діючу на підприємстві систему дозволів та підписів, що використовується для одержання кредитів, висловити думку, чи є оптимальною ця система.

4) порівняти сальдо боргу за кредитами на рахунках, що подані у звітності, та одержаних підтвердженнях.

4. Перевірка правильності оцінки теперішньої вартості кредитів підприємства.

1) перевірити правильність оцінки шляхом вивчення супровідної документації, такої як договори, рахунки-фактури покупців, контракти на покупку, акти прийому.

2) перевірити вартість кредитів до оплати з «плаваючою» ставкою. Якщо процентна ставка по боргу значно вище або нижче поточних ринкових ставок, теперішня вартість може бути оцінена на основі приведених майбутніх потоків грошових коштів по поточній процентній ставці.

3) перевірити, чи існує частинна втрата вартості. Повинні бути знайдені докази, що підтверджують або відкидають висновки керівництва, що існує частинна втрата вартості, відмінна від часової.

4) перевірити, чи потрібні розрахунки дисконтування кредитних операцій. Підтвердити доцільність та доречність даних намірів.

5) якщо визначення теперішньої вартості основане на роботі спеціаліста із сторони (оцінювача), необхідно виконати процедури, що відносяться до роботи спеціаліста.