6. Фінансова звітність підприємства, її значення та роль.

Фінансовою звітністю, згідно з Законом № 996-Х1V, є бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Фінансова звітність підприємства складається з наступних частин:

1. баланс (форма 1);

2. звіт про фінансові результати (форма 2);

3. звіт про рух грошових коштів (форма 3);

4. звіт про власний капітал (форма 4);

5. примітки до річної фінансової звітності (форма 5);

6. Додаток до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (його не складають малі підприємства, неприбуткові організації, банки та бюджетні організації).

Підприємства, які мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов`язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність.

Об`єднання підприємств, крім власної звітності, складають і подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які входять до до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об`єднань підприємств.

У повному складі фінансова звітність готується підприємствами за календарний рік. Крім того, щоквартально всі підприємства та організації готують проміжну фінансову звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Баланс складається станом на кінець останнього дня кварталу (року), а Звіт про фінансові результати – наростаючим підсумком з початку звітного року.

Для новоствореного підприємства перший звітний період може бути менший ніж

12 місяців, але не більше 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації.

Строки та порядок подання фінансової звітності визначено у “Порядку подання фінансової звітності”, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. №419.

Підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фінансову звітність таким користувачам:

• органам, до сфери управління яких вони належать;

• трудовим колективам на їх вимогу;

• власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

• органам державної статистики;

• податковим органам

• органам державного казначейства або місцевим фінансовим органам (щодо використання бюджетних асигнувань);

• іншим користувачам згідно з законодавством (зокрема, Національному банку, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку).

До податкового органу подають фінансову звітність лише ті підприємства, які отримують доход від будь-якої діяльності понад 100 млн. грн.. на рік.

ПКУ визначено, що платники податку на прибуток (окрім малих підприємств) подають разом із відповідною податково декларацією квартальну та річну фінансову звітність до податкових органів у порядку передбаченому для подання податкової декларації.

Платники податку на прибуток (малі підприємства, які віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України) подають разом із річною податковою декларацією річну фінансову звітність.

Квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається не пізніше ніж на 25 день після закінчення звітного кварталу, а річна – не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.

У Законі визначено перелік організаційно-правових форм і видів діяльності підприємств та організацій, які зобов’язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань. До таких підприємств відносяться: відкриті акціонерні товариства; підприємства-емітенти облігацій; банки; довірчі товариства; валютні та фондові біржі; інвестиційні фонди; інвестиційні компанії; кредитні спілки; недержавні пенсійні фонди; страхові компанії; інші фінансові установи.

При ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та публікує його протягом 45 днів.

Перед складанням річної фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів та зобов’язань.

Весь цикл бухгалтерського обліку від здійснення операції до складання фінансової звітності може бути поділений на такі етапи:

1. відображення всіх операцій у первинних документах;

2. аналіз операції, її визнання та оцінка відповідно до вимог ПБО, а також відображення у певних регістрах бухгалтерського обліку (відомості, журнали);

3. внесення записів за результатами інвентаризації щодо активів та зобов’язань до регістрів;

4. перенесення даних у Головну книгу;

5. закриття рахунків доходів та витрат;

6. складання оборотно-сальдового балансу;

7. складання фінансової звітності (Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки).

Оборотно-сальдовий баланс – це перелік всіх рахунків із зазначенням сальдо на початок звітного періоду, оборотів за дебетом і кредитом рахунків і сальдо на кінець періоду. Він робиться на основі даних Головної книги та дає можливість перевірити рівність залишків за дебетом залишкам за кредитом та рівність дебетових та кредитових оборотів за звітний період. На основі оборотно-сальдового балансу складається Баланс та Звіт про фінансові результати.

Для суб’єктів малого підприємництва встановлена скорочена за показниками фінансова звітність, їх звіт складається з Балансу (форма № 1—М) і Звіту про фінансові результати (форма № 2—М).

Проведення інвентаризації є обов’язковим перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов’язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів основних фондів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів – один раз у п’ять років.

Якісні характеристики фінансової звітності підприємств:

1. Зрозумілість та адекватність тлумачення

2. Достовірність

3. Зіставність

4. Доречність

5. Доступність

Основні принципи підготовки фінансової звітності:

1) автономність підприємства - кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Особисте майно і зобов`язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства.

2) безперервність діяльності - оцінка активів і зобов`язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі.

3) Періодичність - припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метод складання фінансової звітності.

4) історична (фактична) собівартість - приоритет оцінки активів виходячи з витрат підприємства на їх виробництво.

5) нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей

6) повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може спланути на рішення, що приймаються на її основі.

7) послідовність - передбачається постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обгрунтована і розкрита у фінансової звітності.

8) обачність - методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов`язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.

9) превалювання змісту над формою - операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

10) єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансової звітності в єдиній грошовій одиниці.

Відповідальність за неподання фінансової звітності.

Накладати санкції за порушення при складання та подання фінансової звітності мають право лише органи статистики та контрольно-ревізійної служби.

Так, згідно ст.. 186 КаАп за неподання фінансової звітності до органів статистики, подання її з недостовірними показниками, не в повному обсязі, не за встановленою формою накладається штраф на посадових осіб у розмірі 10-15 НМДГ (від 170 до 255 грн.) Якщо ці дії вчинено повторно протягом року після накладання адміністративного стягнення, то штраф буде більшим від 255-425 грн. (від 15 до 25 НМДГ).

Ст.. 164 КпАП визначено, що за приховування доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності органам державної контрольно-ревізійної служби накладається штраф у розмірі від 136 грн. до 255 грн. (від 8 до 15 НМДГ).