Люблінська унія

Після неуспіху Кревської унії 1385 р. Литва і Польща обговорювали і безрезультатно підписували 8 разів договір про об’єднання (унію), аж доки він нарешті не був втілений у життя на Люблінському сеймі 1569 року.

1569 р. – Люблінська унія: створення об’єднаної литовсько-польської держави Річ Посполита.

ПРИЧИНИ укладення Люблінської унії:

1) для Великого князівства Литовського:

1. зростаюча небезпека з боку Московського царства;

2. прагнення литовсько-руської шляхти здобути такі самі права в управлінні державою, які мала польська шляхта («золоті права і вольності шляхетські»);

3. загальне захоплення політичним та економічним піднесенням Польщі на середину XVI ст. (правління Сигізмунда ІІ Августа – «золотий вік Польщі»).

2) для Королівства Польського:

1. збільшення території держави;

2. розрахунок на приєднання нових земель, придатних для сільськогосподарської експлуатації.

Спільний полько-литовський сейм у Любліні відкрився 10 січня 1569 р., а Люблінську унію буде підписано тільки 1 липня 1569 р. У новоствореній державі Литва зберегла свою автономію, виступивши таким же рівноправним суб’єктом федерації, як і Польща. Платою за це стала передача усіх українських земель зі складу ВКЛ до Королівства Польського. Як писав польський історик Оскар Халєцкі, «братія шляхетська, побачивши родючі українські простори, подумала передо всім не про Москву, не про козаків і татар, а про нову здобич для польського плуга».

Відтак у складі польської частини Речі Посполитої у другій половині XVI ст. на українських землях існували 6 воєводств: Белзьке, Руське (центр – Львів), Подільське (центр – Кам’янець) [створені в Польському королівстві до Люблінської унії], Брацлавське, Волинське (центр – Луцьк), Київське. У 30-х XVII ст. на землях, відвойованих у Московського царства, було створено Чернігівське воєводство.

1529, 1566, 1588 рр. – три Литовські Статути.

1588 р. – ІІІ Литовським Статутом на українських землях введено кріпосне право.

1596 р. – Берестейська унія: створення греко-католицької (уніатської) церкви, підпорядкованої Папі Римському, але зі збереженням православного обряду і мови богослужіння. Першим греко-католицьким митрополитом став Михайло Рогоза.

Після утворення греко-католицької церкви польський уряд ліквідував православну митрополію на українських землях, але у 1620 р. був змушений її відновити через протести народних мас. Першим митрополитом після відновлення вищої православної ієрархії (митрополії) став, за сприяння П. Конашевича-Сагайдачного, Йов Борецький (1620-1631), другим – Петро Могила (1632-1647).

Митрополити греко-католицької та православної церков

Греко-католицька церква	Православна церква
Михайло Рогоза	Йов Борецький
Іпатій Потій	Петро Могила
Йосип Рутський	Сильвестр Косов

Українська культура XV – першої половини XVII ст.

1483 р. – перша друкована книга, написана українцем – Юрій Котермак з Дрогобича (Юрій Дрогобич), ректор Болонського університету, написав латинською мовою книгу «Прогностична оцінка поточного 1483 року».

1483-1491 рр. – Швайпольт Фіоль у Кракові на замовлення з Україні надрукував перші книги кирилицею.

1556-1561 рр. – Пересопницьке Євангеліє, перша [рукописна] книга, написана українською мовою (на ній складають присягу президенти України).

1574 р. – Іван Федоров у Львові надрукував перші книги українською мовою – «Апостол» і «Буквар».

1581 р. – Іван Федоров в Острозі надрукував Острозьку Біблію – перший повний текст Біблії українською мовою.

Школи вищого ступеню на українських землях:

• Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1578 р.);

• Замойська академія (1595 р.);

• Києво-Могилянський колегіум (академія) – створена у 1632 р. з ініціативи київського митрополита Петра Могили шляхом об’єднання київських братської та Лаврської шкіл.

Братства – доброчинні громадські організації, що створювалися на кошти міщан при православних монастирях. Поштовхом до розгортання братського руху стане поширення ідей Реформації та Контрреформації, поява полемічної літератури. Братства займалися освітньою і просвітницькою діяльністю – створювали школи і пропагували православну віру.

Перше братство виникло у Львові – Успенське братство (1586 р.) , друге – у Києві, Богоявленське братство (1615 р.). До Київського Богоявленського братства вступив гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний з усім реєстровим козацтвом.

(Мистецтво гравюри як вид графіки набуло поширення у XVI ст. в результаті розвитку книгодрукування.

Кількість міст на українських землях на середину XVII ст. обраховувалась у 1100. Українському містобудуванню XVI – початку XVII ст. притаманні такі риси: основним матеріалом було дерево; 2) оборонна спрямованість; 3) урахування рельєфу місцевості.)