Київська русь

(У «Повісті минулих літ» (1113 р.) НЕСТОР-літописець вказує, що державу у східних слов’ян заснували вихідці зі Скандинавії – руси, яких у Західній Європі називали «норманами» (вікінгами), а на сході Європи – «варягами». Беручи це твердження за основу, німецькі вчені Санкт-Петербурзької академії наук – Міллер, Байєр і Шльоцер у середині XVIII ст. створили НОРМАНСЬКУ ТЕОРІЮ.

На противагу їй інший вчений академії, Михайло Ломоносов, запропонував АНТИНОРМАНСЬКУ ТЕОРІЮ, за якою термін «Русь» має місцеве походження, а скандинави (варяги або нормани) не відіграли важливої ролі у східнослов’янському державотворенні.

Нині більшість дослідників є прихильниками скандинавського походження слова «Русь» і Київської династії князів Рюриковичів).

З’явившись на сході Європи у ІХ ст., скандинави (варяги) прагнули контролювати торговельний шлях «Путь із варягів у греки», що проходив через землі східних слов’ян.

860 р. – перший похід київського правителя (кагана) Аскольда [і Діра] на Константинополь (Цесарград), під час якого руський флот знищено «бурею з вітром». У 60-х рр. ІХ ст. Аскольд кілька разів ходив на Візантію і в одному з походів прийняв християнство.

882 р. – об’єднання Новгорода і Києва (північних і південних руських земель) Олегом, початок Київської династії князів Рюриковичів. Ставши київським князем, Олег сказав про Київ: «Хай буде се мати городам руським».

Перші князі Рюриковичі

1. Олег Віщий (882-912);

2. Ігор Старий (912-945) – син Рюрика, убитий деревлянами;

3. Ольга (945-964) – дружина Ігоря;

4. Святослав Завойовник або Хоробрий (964-972) – син Ігоря та Ольги, убитий печенігами;

5. Володимир Великий (980-1015) – син Святослава;

6. Ярослав Мудрий (1019-1054) – син Володимира.

907, 911, 944 рр. – перші договори Русі з Візантією.

907 р. – перший похід Олега на Візантію, під час якого на знак перемоги Олег прибив свій щит на воротах Царграда (Константинополя).

941 р. – перший похід Ігоря на Візантію, під час якого руський флот було спалено «грецьким вогнем». У 944 р. Ігор знову піде на Константинополь і змусить імператора укласти новий договір з Руссю, який, втім, не буде таким вигідним, як договори Олега 907 і 911 рр.

Полюддя – походи перших руських князів, Олега та Ігоря, за даниною.

Урок – чітко визначений розмір данини (встановлений Ольгою).

Погост – місце збирання данини (встановлене Ольгою).

Повоз/повіз – надання княжій адміністрації коней, волів, возів для привезення данини (встановлене Ольгою).

Ольга була першою з руських князів, хто віддавав перевагу не завойовницьким походам, а дипломатичним місіям. Під час посольства до Константинополя Ольга прийняла християнство.

Святослав приєднав до Київської Русі землі уличів, тиверців і в’ятичів, ходив на Волзьку Булгарію, розгромив Хозарський каганат, приєднав Тмутаракань.

Святослав: 1) «Не любо мені сидіти в Києві, хочу жити в Переяславці (на Дунаї), бо то є середина землі моєї»;

2) «Хочу на вас іти / Іду на ви».

968 р. – перший похід Святослава на Дунайську Болгарію (Болгарське царство).

972 р. – повертаючись додому після невдалого походу на Візантію, Святослав був убитий на Дніпрових порогах печенігами.

Після смерті Святослава між його трьома синами починається боротьба за київський престол, переможцем з якої виходить Володимир Святославич.

980 р. – ставши київським князем, Володимир здійснив 2 реформи:

1. адміністративна – замінив правителів східнослов’янських племен на своїх синів чи намісників, таким чином, збудувавши надплемінну централізовану державу;

2. релігійна – Володимир запровадив новий язичницький пантеон Русі з 6 богів на чолі з богом грому та блискавки Перуном (перша релігійна реформа Володимира).

Капище – язичницький жертовник, місце поклоніння язичницьким богам.

988 р. – хрещення Русі (друга релігійна реформа Володимира). Сам Володимир охрестився у Корсуні (Херсонесі).

Значення запровадження християнства на Русі:

1) морально-культурне;