
- •1 Загальні поняття про будівництво свердловин
- •1.1 Коротка історія розвитку буріння свердловин
- •1.2 Способи буріння глибоких свердловин
- •1.4 Класифікація свердловин за призначенням
- •1.5 Описання процесів ударного та обертового буріння
- •1.5.1 Ударне буріння
- •1.5.2 Обертальне буріння
- •1.5.3. Ударно-обертальне буріння
- •2 Бурові установки та обладнання
- •2.1 Складові елементи бурових установок
- •2.2 Основні параметри бурових установок
- •2.3 Наземні споруди і бурове обладнання
- •2.4 Принцип вибору бурової установки
- •3 Породоруйнуючий інструмент для буріння свердловин
- •3.1 Призначення та класифікація породоруйнуючого інструменту
- •3.2 Бурові долота для буріння свердловин суцільним вибоєм
- •3.2.1 Лопатеві долота
- •3.2.2 Шарошкові долота
- •3.2.3 Алмазні долота
- •3.2.4 Твердосплавні долота
- •«Исм» типу м
- •3.3 Бурові долота для буріння з відбором керна
- •3.4 Бурові долота спеціального призначення
- •3.5 Техніко-економічні показники роботи бурових доліт
- •4 Вибійні двигуни
- •4.2 Турбобури
- •4.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •4.4 Електробури
- •5 Бурильна колона
- •5.1 Призначення та складові елементи бурильної колони
- •5.2 Конструктивні особливості елементів бурильної колони
- •5.2.1 Бурильні труби та з’єднувальні муфти
- •Висадженій назовні частині ніпеля і муфти бурильного замка спеціальної конструкції (типу тбпв)
- •5.2.2 Бурильні замки
- •З висадженими кінцями типів 1 і 2
- •5.2.3 Обважнені бурильні труби
- •5.2.4 Ведучі бурильні труби
- •5.2.5 Перевідники
- •5.3 Технологічне оснащення бурильної колони
- •Калібратори
- •6 Режим буріння та його параметри
- •6.1 Поняття про режим буріння та його параметри
- •6.2 Вплив параметрів режиму буріння на механічну швидкість проходки
- •Долото на механічну швидкість проходки
- •Проходки
- •Промивальної рідини на механічну швидкість проходки
- •6.3 Основи методики проектування параметрів режиму буріння
- •7 Промивання свердловин та бурові промивальні рідини
- •7.1 Функції бурових промивальних рідин
- •7.2 Класифікація бурових промивальних рідин
- •7.3 Основні властивості та параметри промивальних рідин, методи їх контролю
- •7.4 Основні види промивальних рідин на водній основі, сфера їх застосування
- •7.4.1 Вода
- •7.4.2 Рідини з диспергованою твердою фазою
- •7.4.3 Суспензії з конденсованою твердою фазою
- •7.4.4 Полімерні недиспергуючі рідини
- •7.4.5 Нафтоемульсійні рідини
- •7.5 Промивальні рідини на вуглеводневій основі
- •7.6 Аеровані промивальні рідини
- •7.7 Газоподібні агенти
- •7.8 Хімічні реагенти для оброблення бурових промивальних рідин на водній основі
- •7.9 Приготування бурових промивальних рідин
- •7.10 Очищення бурових промивальних рідин
- •8 Ускладнення в процесі буріння свердловин
- •8.1 Причини та класифікація ускладнень
- •8.2 Поглинання промивальних рідин або тампонажних розчинів
- •8.3 Флюїдопроявлення
- •8.4 Порушення цілісності стінок свердловини
- •8.5 Прихоплювання колони труб
- •9 Буріння свердловин в заданому напрямку
- •9.1 Основні поняття про викривлення свердловин
- •9.2 Причини самовільного викривлення свердловин та їх наслідки
- •9.3 Мета і способи буріння похилонаправлених свердловин
- •Клиновидним відхилювачем
- •9.4 Профілі похилих свердловин
- •9.5 Види буріння похилих свердловин
- •10 Кріплення свердловин
- •10.2 Поняття про конструкцію свердловини та її елементи
- •Конструкції свердловини
- •10.3 Принципи проектування конструкцій свердловини
- •10.4 Обсадні труби та їх з’єднання
- •10.5 Умови роботи обсадних колон у свердловині
- •10.6 Принципи розрахунку обсадних колон на міцність
- •10.6.1 Визначення зовнішніх і внутрішніх надлишкових тисків
- •Внутрішнього (б) надлишкових тисків
- •Надлишкових тисків
- •10.6.2 Визначення міцнісних характеристик обсадних труб
- •10.6.3 Встановлення коефіцієнтів запасу міцності
- •10.6.4 Підбір труб із встановленими коефіцієнтами запасу міцності
- •10.7 Оснащення низу обсадних колон
- •11 Цементування свердловин
- •11.1 Мета та способи цементування свердловин
- •11.2 Тампонажні матеріали, їх класифікація
- •11.3 Властивості тампонажного порошку, розчину та каменю
- •11.3.1 Властивості сухого тампонажного порошку
- •Визначення об’ємної (насипної) маси
- •11.3.2 Властивості тампонажного розчину
- •АзНді для визначення розтічності тампонажних розчинів
- •Визначення термінів схоплення тампонажного розчину
- •11.3.3 Властивості тампонажного каменю
- •11.4 Обладнання для цементування свердловин
- •12 Розкриття, випробування та освоєння продуктивних горизонтів
- •12.1 Вплив промивальної рідини на колекторські властивості продуктивного пласта
- •12.2 Способи первинного розкриття продуктивних
- •Продуктивних горизонтів
- •12.3 Завдання та способи випробування перспективних горизонтів
- •12.4 Принципова схема і основи технології випробування пласта пластовипробувачем
- •12.5 Інтерпретація результатів випробування з допомогою пластовипробувача
- •12.6 Вторине розкриття продуктивного пласта перфорацією
- •Кумулятивного заряду
- •12.7 Способи та основи технології освоєння свердловин
- •Перелік рекомендованих джерел
11.2 Тампонажні матеріали, їх класифікація
Тампонажними називають матеріали, які при змішуванні з водою або водними розчинами солей, утворюють суспензії, здатні в умовах свердловини з часом перетворюватися в практично непроникне тверде тіло.
Для цементування в нафтових, газових та глибоких свердловинах іншого призначення як базові в’яжучі можуть використовуватися різні тампонажні матеріали: портландцемент (ПЦТ), металургійні шлаки, глиноземисті і гіпсоглиноземисті цементи, гіпсові в’яжучі речовини, органічні і органо-мінеральні матеріали на основі полімерів та їх композиції.
Виробництво та випробування тампонажних цементів здійснюється згідно з державними стандартами України: ДСТУ Б В.2.7-86–99. Цементи тампонажні. Методи випробувань; ДСТУ Б В.2.7-87–99. Цементи тампонажні типів І-G та І-Н. Методи випробувань: ДСТУ Б В.2.7-88–99. Портландцементи тампонажні. Технічні умови.
За речовинним складом цементи поділяють на такі типи:
– тип І – тампонажний портландцемент бездобавочний;
– тип І-G – тампонажний портландцемент бездобавочний з нормованими вимогами при водоцементному відношенні, що дорівнює 0,44;
– тип І-Н – тампонажний портландцемент бездобавочний з нормованими вимогами при водоцементному відношенні, що дорівнює 0,38;
– тип ІІ – тампонажний портландцемент з мінеральними добавками;
– тип ІІІ – тампонажний портландцемент із спеціальними добавками, які регулюють густину цементного тіста.
За густиною цементного тіста цементи типу ІІІ поділяють на:
– полегшений (Пол.);
– поважчений (Пов.).
За температурою застосування цементи типів І, ІІ і ІІІ поділяють на цементи, призначені для:
– низьких і нормальних температур (15–50) С;
– помірних температур (51–100) С;
– підвищених температур (101–150) С.
За сульфатостійкістю цементи поділяють на:
а) типи І, ІІ, ІІІ
– звичайний (вимоги за сульфатостійкістю не ставляться);
– сульфатостійкий (СС);
б) типи І-G і І-Н
– високої сульфатостійкості (СС-1);
– помірної сульфатостійкості (СС-2).
Умовне позначення цементу має складатися з літерних позначень, призначення, сульфатостійкості, середньої густини для цементу типу ІІІ, максимальної температури застосування, гідрофобізації або пластифікації (ГФ або ПЛ), назви стандарту.
Приклади умовних позначень.
1 Портландцемент тампонажний з мінеральними добавками, сульфатостійкий, для низьких або нормальних температур:
ПЦТ ІІ-СС-50 ДСТУ Б В.2.7-88–99.
2 Портландцемент бездобавочний з нормальними вимогами при водоцементному відношенні, що дорівнює 0,44 помірної сульфатостійкості:
ПЦТ І-G -СС-2 ДСТУ Б В.2.7-88–99
3 Портландцемент тампонажний із спеціальними добавками, полегшений, густиною 1530 кг/м3, для помірних температур, гідрофобізований:
ПЦТ ІІІ-Пол 5-100-ГФ ДСТУ Б В.2.7-88–99
Цементи потрібно виготовляти відповідно до вимог даного стандарту за технологічним регламентом, затвердженим виготовлювачем.
Речовинний склад цементів всіх типів, виготовлення яких регламентовано стандартом, має відповідати значенням, вказаним в таблиці 11.1.
Таблиця 11.1 - Речовинний склад цементу
Тип цементу |
Вміст клінкеру, % |
Вміст добавки, % |
|
Мінеральна добавка |
Спеціальна добавка, яка полегшує або поважчує |
||
І І-G І-Н |
100 |
Не допускається |
|
ІІ |
80 - 94 |
6 - 20* |
- |
ІІІ |
30 - 89 |
- |
11 - 70 |
* Добавок осадового походження не повинно бути більше 10 % маси цементу.
Портландцемент – порошкоподібний матеріал, який складається з штучних (клінкерних) мінералів. Ці мінерали мають високу хімічну активність і здатні взаємодіяти з водою. В результаті реакцій гідратації суспензія портландцементного порошку у воді утворює тверде тіло.
Мінерали, що складають портландцемент, утворюються в результаті високотемпературного випалювання суміші оксидів, які вміщуються у певному співвідношенні. Хімічний склад портландцементу досить стабільний:
оксид кальцію, CaO (негашене вапно) – (64–68) %;
оксид кремнію, SiO2 (кремнезем) – (19–23) %;
оксид алюмінію, Al2O3 (глинозем) – (4–8) %;
оксид заліза, Fe2O3 (гематит) – (3–6) %.
Крім цих чотирьох головних оксидів, до складу портландцементу входять деякі інші оксиди у вигляді домішок: оксиди магнію (MgO), калію (K2O), натрію (Na2O), тітану (TiO2) та ін., які здебільшого погіршують якість портландцементу, тому їхня кількість обмежується.
Загальна схема виробництва портландцементу включає видобуток сировини (або доставку у випадку застосування промислових відходів), приготування сировинної суміші (дроблення, подрібнення, дозування, гомогенізацію), випалювання сировинної суміші, подрібнення випаленого продукту (клінкеру) в тонкий порошок з одночасною домішкою деяких речовин. (Клінкер - це штучний камінь, який утворився в результаті спікання при високій температурі спеціально підібраної суміші деяких природних матеріалів).