
- •1 Загальні поняття про будівництво свердловин
- •1.1 Коротка історія розвитку буріння свердловин
- •1.2 Способи буріння глибоких свердловин
- •1.4 Класифікація свердловин за призначенням
- •1.5 Описання процесів ударного та обертового буріння
- •1.5.1 Ударне буріння
- •1.5.2 Обертальне буріння
- •1.5.3. Ударно-обертальне буріння
- •2 Бурові установки та обладнання
- •2.1 Складові елементи бурових установок
- •2.2 Основні параметри бурових установок
- •2.3 Наземні споруди і бурове обладнання
- •2.4 Принцип вибору бурової установки
- •3 Породоруйнуючий інструмент для буріння свердловин
- •3.1 Призначення та класифікація породоруйнуючого інструменту
- •3.2 Бурові долота для буріння свердловин суцільним вибоєм
- •3.2.1 Лопатеві долота
- •3.2.2 Шарошкові долота
- •3.2.3 Алмазні долота
- •3.2.4 Твердосплавні долота
- •«Исм» типу м
- •3.3 Бурові долота для буріння з відбором керна
- •3.4 Бурові долота спеціального призначення
- •3.5 Техніко-економічні показники роботи бурових доліт
- •4 Вибійні двигуни
- •4.2 Турбобури
- •4.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •4.4 Електробури
- •5 Бурильна колона
- •5.1 Призначення та складові елементи бурильної колони
- •5.2 Конструктивні особливості елементів бурильної колони
- •5.2.1 Бурильні труби та з’єднувальні муфти
- •Висадженій назовні частині ніпеля і муфти бурильного замка спеціальної конструкції (типу тбпв)
- •5.2.2 Бурильні замки
- •З висадженими кінцями типів 1 і 2
- •5.2.3 Обважнені бурильні труби
- •5.2.4 Ведучі бурильні труби
- •5.2.5 Перевідники
- •5.3 Технологічне оснащення бурильної колони
- •Калібратори
- •6 Режим буріння та його параметри
- •6.1 Поняття про режим буріння та його параметри
- •6.2 Вплив параметрів режиму буріння на механічну швидкість проходки
- •Долото на механічну швидкість проходки
- •Проходки
- •Промивальної рідини на механічну швидкість проходки
- •6.3 Основи методики проектування параметрів режиму буріння
- •7 Промивання свердловин та бурові промивальні рідини
- •7.1 Функції бурових промивальних рідин
- •7.2 Класифікація бурових промивальних рідин
- •7.3 Основні властивості та параметри промивальних рідин, методи їх контролю
- •7.4 Основні види промивальних рідин на водній основі, сфера їх застосування
- •7.4.1 Вода
- •7.4.2 Рідини з диспергованою твердою фазою
- •7.4.3 Суспензії з конденсованою твердою фазою
- •7.4.4 Полімерні недиспергуючі рідини
- •7.4.5 Нафтоемульсійні рідини
- •7.5 Промивальні рідини на вуглеводневій основі
- •7.6 Аеровані промивальні рідини
- •7.7 Газоподібні агенти
- •7.8 Хімічні реагенти для оброблення бурових промивальних рідин на водній основі
- •7.9 Приготування бурових промивальних рідин
- •7.10 Очищення бурових промивальних рідин
- •8 Ускладнення в процесі буріння свердловин
- •8.1 Причини та класифікація ускладнень
- •8.2 Поглинання промивальних рідин або тампонажних розчинів
- •8.3 Флюїдопроявлення
- •8.4 Порушення цілісності стінок свердловини
- •8.5 Прихоплювання колони труб
- •9 Буріння свердловин в заданому напрямку
- •9.1 Основні поняття про викривлення свердловин
- •9.2 Причини самовільного викривлення свердловин та їх наслідки
- •9.3 Мета і способи буріння похилонаправлених свердловин
- •Клиновидним відхилювачем
- •9.4 Профілі похилих свердловин
- •9.5 Види буріння похилих свердловин
- •10 Кріплення свердловин
- •10.2 Поняття про конструкцію свердловини та її елементи
- •Конструкції свердловини
- •10.3 Принципи проектування конструкцій свердловини
- •10.4 Обсадні труби та їх з’єднання
- •10.5 Умови роботи обсадних колон у свердловині
- •10.6 Принципи розрахунку обсадних колон на міцність
- •10.6.1 Визначення зовнішніх і внутрішніх надлишкових тисків
- •Внутрішнього (б) надлишкових тисків
- •Надлишкових тисків
- •10.6.2 Визначення міцнісних характеристик обсадних труб
- •10.6.3 Встановлення коефіцієнтів запасу міцності
- •10.6.4 Підбір труб із встановленими коефіцієнтами запасу міцності
- •10.7 Оснащення низу обсадних колон
- •11 Цементування свердловин
- •11.1 Мета та способи цементування свердловин
- •11.2 Тампонажні матеріали, їх класифікація
- •11.3 Властивості тампонажного порошку, розчину та каменю
- •11.3.1 Властивості сухого тампонажного порошку
- •Визначення об’ємної (насипної) маси
- •11.3.2 Властивості тампонажного розчину
- •АзНді для визначення розтічності тампонажних розчинів
- •Визначення термінів схоплення тампонажного розчину
- •11.3.3 Властивості тампонажного каменю
- •11.4 Обладнання для цементування свердловин
- •12 Розкриття, випробування та освоєння продуктивних горизонтів
- •12.1 Вплив промивальної рідини на колекторські властивості продуктивного пласта
- •12.2 Способи первинного розкриття продуктивних
- •Продуктивних горизонтів
- •12.3 Завдання та способи випробування перспективних горизонтів
- •12.4 Принципова схема і основи технології випробування пласта пластовипробувачем
- •12.5 Інтерпретація результатів випробування з допомогою пластовипробувача
- •12.6 Вторине розкриття продуктивного пласта перфорацією
- •Кумулятивного заряду
- •12.7 Способи та основи технології освоєння свердловин
- •Перелік рекомендованих джерел
10.6.2 Визначення міцнісних характеристик обсадних труб
За характеристику опору труби, зім’ятої під дією рівномірного зовнішнього тиску, беруть так званий критичний тиск pзкр, тобто такий зовнішній тиск, при якому напруження на внутрішній поверхні труби досягає межі текучості. Величину критичного тиску визначають за формулою Г. М. Саркісова, яка враховує овальність і різностінність труб.
Якщо одночасно із зовнішнім надлишковим тиском на трубу діє розтягуюча сила, то величина критичного тиску зменшується.
Якщо в трубі створити рівномірний внутрішній тиск, то вона може розірватись, як тільки величина приведеного напруження перевищить межу текучості. За міцнісну характеристику опору труби розриву від дії внутрішнього тиску приймають тиск pвкр, при якому напруження на внутрішній поверхні труби досягне границі текучості. Величину цього тиску визначають за формулою Барлоу.
В трубах з трикутною різьбою найнебезпечніші напруження від дії осьової розтягувальної сили виникають у перерізі по першому витку різьби повного профілю. За міцнісну характеристику таких труб беруть ту осьову силу, при якій приведені напруження на найнавантаженішій стороні профілю різьби у вказаному перерізі (основній площині) досягають межі текучості. Цю силу називають зрушуючим навантаженням Gзр і визначають за формулою Яковлєва-Шумілова.
Міцність на розтяг труб з трапецієвидною різьбою характеризують трьома величинами:
- Gт - осьове навантаження, при якому напруження в тілі труби (за межами різьби) досягають границь текучості;
- Gвир - осьове навантаження, при якому відбувається виривання труби з муфти;
- Gр - осьове навантаження, при якому труба може обірватись в перерізі на впадині різьби першого витка з повним профілем.
Для розрахунків беруть осьове навантаження найменше із трьох величин.
Значення міцнісних характеристик обсадних труб наводяться в довідковій літературі.
10.6.3 Встановлення коефіцієнтів запасу міцності
Згідно з інструкцією
рекомендуються такі значення коефіцієнта
запасу міцності при розрахунку на
зовнішній надлишковий тиск: n1
= (1,0-1,3) - для секцій труб, що розташовані
в інтервалі експлуатаційного об’єкта
(залежно від стійкості колектора);
– для секцій, що розташовані вище
експлуатаційного об’єкта.
При розрахунку на внутрішній надлишковий тиск рекомендовано такі значення коефіцієнта міцності: n2 = 1,15 - для труб діаметром (114-219) мм виконання А та Б; для труб діаметром понад 219 мм: n2=1,45 (виконання Б); n2=1,15 (виконання А).
При розрахунку на розтяг колони труб з різьбою трикутного профілю коефіцієнт запасу міцності n3 вибирають у залежності від діаметра і довжини колони (таблиця 10.5).
Таблиця 10.5 – Значення коефіцієнтів запасу міцності
на розтяг n3
Діаметр труби, мм |
Довжина колони, м |
Коефіцієнт запасу міцності |
|
вертикальних свердловин |
похилих свердловин |
||
114-168 |
до 3000 |
1,15 |
1,3 |
більше 3000 |
1,3 |
||
178-245 |
до 1500 |
1,3 |
1,45 |
більше 1500 |
1,45 |
||
273-324 |
до 1500 |
1,45 |
1,6 |
більше 1500 |
1,6 |
||
більше 324 |
до 1500 |
1,6 |
1,75 |
більше 1500 |
1,75 |
Для труб з трапецієвидною різьбою виконання А коефіцієнт запасу міцності беруть n3 = 1,75, а для труб виконання Б – n3 = 1,8.