
- •1 Загальні поняття про будівництво свердловин
- •1.1 Коротка історія розвитку буріння свердловин
- •1.2 Способи буріння глибоких свердловин
- •1.4 Класифікація свердловин за призначенням
- •1.5 Описання процесів ударного та обертового буріння
- •1.5.1 Ударне буріння
- •1.5.2 Обертальне буріння
- •1.5.3. Ударно-обертальне буріння
- •2 Бурові установки та обладнання
- •2.1 Складові елементи бурових установок
- •2.2 Основні параметри бурових установок
- •2.3 Наземні споруди і бурове обладнання
- •2.4 Принцип вибору бурової установки
- •3 Породоруйнуючий інструмент для буріння свердловин
- •3.1 Призначення та класифікація породоруйнуючого інструменту
- •3.2 Бурові долота для буріння свердловин суцільним вибоєм
- •3.2.1 Лопатеві долота
- •3.2.2 Шарошкові долота
- •3.2.3 Алмазні долота
- •3.2.4 Твердосплавні долота
- •«Исм» типу м
- •3.3 Бурові долота для буріння з відбором керна
- •3.4 Бурові долота спеціального призначення
- •3.5 Техніко-економічні показники роботи бурових доліт
- •4 Вибійні двигуни
- •4.2 Турбобури
- •4.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •4.4 Електробури
- •5 Бурильна колона
- •5.1 Призначення та складові елементи бурильної колони
- •5.2 Конструктивні особливості елементів бурильної колони
- •5.2.1 Бурильні труби та з’єднувальні муфти
- •Висадженій назовні частині ніпеля і муфти бурильного замка спеціальної конструкції (типу тбпв)
- •5.2.2 Бурильні замки
- •З висадженими кінцями типів 1 і 2
- •5.2.3 Обважнені бурильні труби
- •5.2.4 Ведучі бурильні труби
- •5.2.5 Перевідники
- •5.3 Технологічне оснащення бурильної колони
- •Калібратори
- •6 Режим буріння та його параметри
- •6.1 Поняття про режим буріння та його параметри
- •6.2 Вплив параметрів режиму буріння на механічну швидкість проходки
- •Долото на механічну швидкість проходки
- •Проходки
- •Промивальної рідини на механічну швидкість проходки
- •6.3 Основи методики проектування параметрів режиму буріння
- •7 Промивання свердловин та бурові промивальні рідини
- •7.1 Функції бурових промивальних рідин
- •7.2 Класифікація бурових промивальних рідин
- •7.3 Основні властивості та параметри промивальних рідин, методи їх контролю
- •7.4 Основні види промивальних рідин на водній основі, сфера їх застосування
- •7.4.1 Вода
- •7.4.2 Рідини з диспергованою твердою фазою
- •7.4.3 Суспензії з конденсованою твердою фазою
- •7.4.4 Полімерні недиспергуючі рідини
- •7.4.5 Нафтоемульсійні рідини
- •7.5 Промивальні рідини на вуглеводневій основі
- •7.6 Аеровані промивальні рідини
- •7.7 Газоподібні агенти
- •7.8 Хімічні реагенти для оброблення бурових промивальних рідин на водній основі
- •7.9 Приготування бурових промивальних рідин
- •7.10 Очищення бурових промивальних рідин
- •8 Ускладнення в процесі буріння свердловин
- •8.1 Причини та класифікація ускладнень
- •8.2 Поглинання промивальних рідин або тампонажних розчинів
- •8.3 Флюїдопроявлення
- •8.4 Порушення цілісності стінок свердловини
- •8.5 Прихоплювання колони труб
- •9 Буріння свердловин в заданому напрямку
- •9.1 Основні поняття про викривлення свердловин
- •9.2 Причини самовільного викривлення свердловин та їх наслідки
- •9.3 Мета і способи буріння похилонаправлених свердловин
- •Клиновидним відхилювачем
- •9.4 Профілі похилих свердловин
- •9.5 Види буріння похилих свердловин
- •10 Кріплення свердловин
- •10.2 Поняття про конструкцію свердловини та її елементи
- •Конструкції свердловини
- •10.3 Принципи проектування конструкцій свердловини
- •10.4 Обсадні труби та їх з’єднання
- •10.5 Умови роботи обсадних колон у свердловині
- •10.6 Принципи розрахунку обсадних колон на міцність
- •10.6.1 Визначення зовнішніх і внутрішніх надлишкових тисків
- •Внутрішнього (б) надлишкових тисків
- •Надлишкових тисків
- •10.6.2 Визначення міцнісних характеристик обсадних труб
- •10.6.3 Встановлення коефіцієнтів запасу міцності
- •10.6.4 Підбір труб із встановленими коефіцієнтами запасу міцності
- •10.7 Оснащення низу обсадних колон
- •11 Цементування свердловин
- •11.1 Мета та способи цементування свердловин
- •11.2 Тампонажні матеріали, їх класифікація
- •11.3 Властивості тампонажного порошку, розчину та каменю
- •11.3.1 Властивості сухого тампонажного порошку
- •Визначення об’ємної (насипної) маси
- •11.3.2 Властивості тампонажного розчину
- •АзНді для визначення розтічності тампонажних розчинів
- •Визначення термінів схоплення тампонажного розчину
- •11.3.3 Властивості тампонажного каменю
- •11.4 Обладнання для цементування свердловин
- •12 Розкриття, випробування та освоєння продуктивних горизонтів
- •12.1 Вплив промивальної рідини на колекторські властивості продуктивного пласта
- •12.2 Способи первинного розкриття продуктивних
- •Продуктивних горизонтів
- •12.3 Завдання та способи випробування перспективних горизонтів
- •12.4 Принципова схема і основи технології випробування пласта пластовипробувачем
- •12.5 Інтерпретація результатів випробування з допомогою пластовипробувача
- •12.6 Вторине розкриття продуктивного пласта перфорацією
- •Кумулятивного заряду
- •12.7 Способи та основи технології освоєння свердловин
- •Перелік рекомендованих джерел
9.3 Мета і способи буріння похилонаправлених свердловин
Буріння похилонаправлених свердловин ведеться у таких випадках:
- при необхідності пробурити свердловину під дно моря, озера, річки, каналу, а також під яри і гори;
- коли буріння ведеться з намивних дамб, естакад, плавучих бурових установок, на болотистих і густо лісистих площах, а також площах, зайнятих заповідниками;
- з метою збереження орних земель і лісових угідь;
- при бурінні під промислові об’єкти та населені пункти;
- при бурінні свердловин, які закінчуються декількома вибоями;
- при розкритті продуктивних пластів, що залягають під тектонічно порушеними ділянками земної кори;
- при забурюванні нового ствола внаслідок неліквідованої аварії в свердловині;
- при гасінні палаючих фонтанів та ліквідації відкритих викидів.
Незалежно від способу буріння технологія проведення похилих свердловин основана на використанні геологічних умов, які сприяють викривленню свердловини та на застосуванні спеціальних відхилюючих пристроїв.
При роторному способі буріння ствол свердловини відхиляється від вертикалі з допомогою клиновидних (рисунок 9.2) або шарнірних відхилювачів.
Рисунок
9.2 – Схема роботи зКлиновидним відхилювачем
Для прикладу покажемо
принцип викривлення свердловини з
допомогою клиновидного відхилювача.
Клиновидний відхилювач прикріплюється
до долота з допомогою штифта. Над долотом
встановлюють одну (дві) бурильну трубу
малого діаметра, яка забезпечує гнучкість
нижньої ділянки колони. Після спуску
колони і встановлення відхилювача в
заданому азимуті втискують вістря
відхилювача в породу (рисунок 9.2 а),
при цьому зрізується штифт і опускають
долото до вибою.
При невеликих осьовому навантаженні, частоті обертання і зменшеній витраті промивальної рідини бурять (3-4) м (рисунок 9.2 б). Потім відхилювач з бурильною колоною піднімають (рисунок 9.2 в), вимірюють зенітний кут і азимут викривлення, розширюють свердловину (рисунок 9.2 г) і повторно спускають бурильну колону з відхилювачем. Спуск відхилювача проводять до того часу, поки не буде досягнуто необхідне відхилення ствола свердловини від вертикалі.
Подальше буріння здійснюють із застосуванням спеціальних компоновок низу бурильної колони і режимів буріння.
При турбінному бурінні для відхилення ствола свердловини від вертикалі застосовують різні конструкції відхилювачів.
Кривий перевідник (рисунок 9.3) являє собою відрізок ОБТ на ніпельному кінці якого нарізана різьба, вісь якої не співпадає з віссю перевідника. Залежно від необхідної інтенсивності викривлення свердловини застосовують криві перевідники, які мають кут між осями від 0 30 до 3 30. Встановлюється кривий перевідник між турбобуром і обважненими бурильними трубами. Такий відхилювач дозволяє викривляти свердловину з кутом нахилу до вертикалі до (40-45) , а при бурінні з коротким турбобуром - до 90 і більше.
Відхилювач з перекошеними різьбами в муфті і на ніпелі (рисунок 9.4) виготовляють з відрізка ОБТ довжиною (4-8) м, на кінцях якого нарізані різьби з перекосом в одній площині і в одному напрямку. Кут, утворений віссю труби і віссю нижньої приєднувальної різьби, становить (2-3) , а кут, утворений віссю труби і віссю верхньої приєнувальної різьби від 2 до 230. Встановлюється відхилювач між турбобуром і ОБТ, що дозволяє викривити ствол свердловини до 90 і більше.
Відхилювач, що складається з турбобура з накладкою і кривого перевідника (рисунок 9.5), рекомендується застосовувати в тих випадках, коли безпосередньо над кривим перевідником встановлюють бурильні труби.
Ексцентричний ніпель (рисунок 9.6) являє собою відхилювач, виконаний у вигляді металевої опори, привареної до ніпеля турбобура. Застосовують такий відхилювач при бурінні в стійких породах, де немає небезпеки прихоплювання бурильної колони.
Рисунок
9.4 –
Відхилювач з перекошеними різьбами
Рисунок
9.3 – Кривий
перевідник
Рисунок
9.6 – Ексцентричний ніпель турбобура
Рисунок
9.5 –
Відхилювач,
який
складається з
турбобура
з накладкою і
кривого
перевідника
Пружний відхилювач
(рисунок 9.7) складається із спеціальної
накладки з гумовою ресорою. Накладка
приварюється до ніпеля турбобура.
Пружний відхилювач застосовується при
бурінні в нестійких породах, тобто тоді,
коли застосування
відхилювача
з ексцентричним ніпелем не рекомендується.
1 - турбобур; 2 -
відхилювач;
3 - гумова ресора;
4 - долото
Рисунок
9.7 – Пружний відхилювач
Конструктивно турбінні відхилювачі (або шпінделі-відхилювачі) виконують з допомогою з’єднання нижнього вузла з верхнім вузлом через кривий перехідник, а валів - через спеціальний шарнір.
При бурінні похилих свердловин з гвинтовими вибійними двигунами застосовують відхилювачі, які встановлюються безпосередньо над двигуном (кривий перевідник, відхилювач з перекошеними різьбами).
При бурінні з електробуром, крім відхилювачів, які встановлюють безпосередньо над двигуном (кривий перевідник, відхилювач з перекошеними різьбами), використовують механізм викривлення, який являє собою електробур, у якого завдяки застосуванню зубчатої муфти зчеплення вали двигуна і шпінделя з’єднуються під кутом.