
- •1 Загальні поняття про будівництво свердловин
- •1.1 Коротка історія розвитку буріння свердловин
- •1.2 Способи буріння глибоких свердловин
- •1.4 Класифікація свердловин за призначенням
- •1.5 Описання процесів ударного та обертового буріння
- •1.5.1 Ударне буріння
- •1.5.2 Обертальне буріння
- •1.5.3. Ударно-обертальне буріння
- •2 Бурові установки та обладнання
- •2.1 Складові елементи бурових установок
- •2.2 Основні параметри бурових установок
- •2.3 Наземні споруди і бурове обладнання
- •2.4 Принцип вибору бурової установки
- •3 Породоруйнуючий інструмент для буріння свердловин
- •3.1 Призначення та класифікація породоруйнуючого інструменту
- •3.2 Бурові долота для буріння свердловин суцільним вибоєм
- •3.2.1 Лопатеві долота
- •3.2.2 Шарошкові долота
- •3.2.3 Алмазні долота
- •3.2.4 Твердосплавні долота
- •«Исм» типу м
- •3.3 Бурові долота для буріння з відбором керна
- •3.4 Бурові долота спеціального призначення
- •3.5 Техніко-економічні показники роботи бурових доліт
- •4 Вибійні двигуни
- •4.2 Турбобури
- •4.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •4.4 Електробури
- •5 Бурильна колона
- •5.1 Призначення та складові елементи бурильної колони
- •5.2 Конструктивні особливості елементів бурильної колони
- •5.2.1 Бурильні труби та з’єднувальні муфти
- •Висадженій назовні частині ніпеля і муфти бурильного замка спеціальної конструкції (типу тбпв)
- •5.2.2 Бурильні замки
- •З висадженими кінцями типів 1 і 2
- •5.2.3 Обважнені бурильні труби
- •5.2.4 Ведучі бурильні труби
- •5.2.5 Перевідники
- •5.3 Технологічне оснащення бурильної колони
- •Калібратори
- •6 Режим буріння та його параметри
- •6.1 Поняття про режим буріння та його параметри
- •6.2 Вплив параметрів режиму буріння на механічну швидкість проходки
- •Долото на механічну швидкість проходки
- •Проходки
- •Промивальної рідини на механічну швидкість проходки
- •6.3 Основи методики проектування параметрів режиму буріння
- •7 Промивання свердловин та бурові промивальні рідини
- •7.1 Функції бурових промивальних рідин
- •7.2 Класифікація бурових промивальних рідин
- •7.3 Основні властивості та параметри промивальних рідин, методи їх контролю
- •7.4 Основні види промивальних рідин на водній основі, сфера їх застосування
- •7.4.1 Вода
- •7.4.2 Рідини з диспергованою твердою фазою
- •7.4.3 Суспензії з конденсованою твердою фазою
- •7.4.4 Полімерні недиспергуючі рідини
- •7.4.5 Нафтоемульсійні рідини
- •7.5 Промивальні рідини на вуглеводневій основі
- •7.6 Аеровані промивальні рідини
- •7.7 Газоподібні агенти
- •7.8 Хімічні реагенти для оброблення бурових промивальних рідин на водній основі
- •7.9 Приготування бурових промивальних рідин
- •7.10 Очищення бурових промивальних рідин
- •8 Ускладнення в процесі буріння свердловин
- •8.1 Причини та класифікація ускладнень
- •8.2 Поглинання промивальних рідин або тампонажних розчинів
- •8.3 Флюїдопроявлення
- •8.4 Порушення цілісності стінок свердловини
- •8.5 Прихоплювання колони труб
- •9 Буріння свердловин в заданому напрямку
- •9.1 Основні поняття про викривлення свердловин
- •9.2 Причини самовільного викривлення свердловин та їх наслідки
- •9.3 Мета і способи буріння похилонаправлених свердловин
- •Клиновидним відхилювачем
- •9.4 Профілі похилих свердловин
- •9.5 Види буріння похилих свердловин
- •10 Кріплення свердловин
- •10.2 Поняття про конструкцію свердловини та її елементи
- •Конструкції свердловини
- •10.3 Принципи проектування конструкцій свердловини
- •10.4 Обсадні труби та їх з’єднання
- •10.5 Умови роботи обсадних колон у свердловині
- •10.6 Принципи розрахунку обсадних колон на міцність
- •10.6.1 Визначення зовнішніх і внутрішніх надлишкових тисків
- •Внутрішнього (б) надлишкових тисків
- •Надлишкових тисків
- •10.6.2 Визначення міцнісних характеристик обсадних труб
- •10.6.3 Встановлення коефіцієнтів запасу міцності
- •10.6.4 Підбір труб із встановленими коефіцієнтами запасу міцності
- •10.7 Оснащення низу обсадних колон
- •11 Цементування свердловин
- •11.1 Мета та способи цементування свердловин
- •11.2 Тампонажні матеріали, їх класифікація
- •11.3 Властивості тампонажного порошку, розчину та каменю
- •11.3.1 Властивості сухого тампонажного порошку
- •Визначення об’ємної (насипної) маси
- •11.3.2 Властивості тампонажного розчину
- •АзНді для визначення розтічності тампонажних розчинів
- •Визначення термінів схоплення тампонажного розчину
- •11.3.3 Властивості тампонажного каменю
- •11.4 Обладнання для цементування свердловин
- •12 Розкриття, випробування та освоєння продуктивних горизонтів
- •12.1 Вплив промивальної рідини на колекторські властивості продуктивного пласта
- •12.2 Способи первинного розкриття продуктивних
- •Продуктивних горизонтів
- •12.3 Завдання та способи випробування перспективних горизонтів
- •12.4 Принципова схема і основи технології випробування пласта пластовипробувачем
- •12.5 Інтерпретація результатів випробування з допомогою пластовипробувача
- •12.6 Вторине розкриття продуктивного пласта перфорацією
- •Кумулятивного заряду
- •12.7 Способи та основи технології освоєння свердловин
- •Перелік рекомендованих джерел
7.7 Газоподібні агенти
Газоподібні агенти застосовують при бурінні в стійких інтервалах з низькими коефіцієнтами аномальності пластового тиску, в яких немає інтенсивних припливів пластових вод. При цьому суттєво покращуються техніко-економічні показники порівняно з крапельними рідинами.
Як газоподібні агенти використовують повітря, природний газ, викидні гази двигунів внутрішнього згорання (ДВЗ), азот, суміші викидних газів ДВЗ з повітрям або природним газом.
До переваг газоподібних агентів належать:
а) підвищення показників роботи доліт внаслідок низького тиску середовища на вибій, покращання очищення вибою, відсутності глинистої кірки на вибої;
б) виключення затрат часу на боротьбу з поглинаннями;
в) висока якість розкриття продуктивних пластів;
г) вищий процент виносу керна.
Загальними вадами буріння свердловин з продуванням є:
а) гази не можуть створювати достатнього протитиску на стінки свердловини;
б) при використанні газів не можна відвернути прилив пластових рідин, також випучування та осипання нестійких гірських порід, обумовлене дією гірського тиску;
в) гази не здатні утримувати частинки вибурених порід у змуленому стані в спокою;
г) вони не змащують і погано охолоджують поверхні деталей, що труться;
д) вибухонебезпека та підвищена пожежонебезпека.
У зв’язку з цим газоподібні агенти доцільно застосовути при бурінні в сухих стійких породах, в зоні вічної мерзлоти, а також у продуктивних горизонтах з дуже низькими коефіцієнтами аномальності і які не містять глинистих частинок.
При значних припливах буріння з продуванням газоподібним агентом невигідне, оскільки різко зростає споживана потужність компресорів.
7.8 Хімічні реагенти для оброблення бурових промивальних рідин на водній основі
У процесі буріння в промивальну рідину надходять частинки вибурених порід, які часто містять водорозчинні компоненти, а також мінералізовані і прісні пластові води. Збільшення вмісту іонів і зміна якісного складу дисперсійного середовища, як правило, викликає коагуляцію промивальної рідини, яка супроводжується ростом водовіддачі, умовної в’язкості, статичного напруження зсуву та зміною інших властивостей.
Основним засобом регулювання властивостей промивальних рідин на водній основі є хімічна обробка їх з допомогою різних хімічних реагентів.
Асортимент хімічних реагентів, що застосовується для оброблення промивальних рідин, достатньо широкий. Умовно всі реагенти можна поділити на три групи:
а) понижувачі водовіддачі (фільтрації) - стабілізатори;
б) понижувачі умовної в’язкості;
в) реагенти спеціального призначення.
Проте, слід мати на увазі, що реагенти, включені умовно в одну групу, наприклад, понижувачі фільтрації, можуть одночасно впливати на інші властивості: умовну в’язкість, статичне напруження зсуву, реологічні властивості. Ступінь впливу в значній мірі залежить від складу глини, виду іонів, що містяться в розчині, ступеня його мінералізації, а також температури, концентрації твердої фази та інших факторів.
Понижувачі водовіддачі. До цієї групи належать реагенти на основі водорозчинних ефірів целюлози (КМЦ - карбоксиметилцелюлоза, карбофен, карбаніл, ММЦ - модифікована метилцелюлоза), реагенти на основі лігносульфонатів (КССБ - конденсована сульфіт спиртова барда), крохмальні реагенти, реагенти на основі акрилових полімерів (гіпан, РС-2, метас), реагенти на основі гумінових кислот (ВЛР -вуглелужний реагент, ТЛР - торфолужний реагент) та ін.
Понижувачі умовної в’язкості. До цієї групи належать похідні лігносульфонових кислот (ССБ - сульфіт спиртова барда, акрил, ФХЛС - ферохромлігносульфонат), реагенти на основі гідролізного лігніну (нітролігнін, суніл), таніни (ялинковий і вербовий екстракти, дубителі, пекор, ПФЛХ - поліфеноллісохімічний) та ін.
Реагенти спеціального призначення. До них належать реагенти, які зв’язують солі кальцію (кальцинована сода, ТПФН - триполіфосфат натрію); реагенти, які поставляють іони кальцію (вапно, гіпс, хлористий кальцій); реагенти, які надають термостійкості (хромати і біхромати), реагенти-структуроутворювачі (кухонна сіль, рідке скло), мастильні домішки (ЗМАД-1, графіт, нафта та ін.), регулятори лужності (каустична сода та ін.), піногасники (суспензія гуми, карболінеум, нейтралізований чорний контакт, синтетичні жирні кислоти - СЖК, окислений петролатум) та ін.