
- •1 Загальні поняття про будівництво свердловин
- •1.1 Коротка історія розвитку буріння свердловин
- •1.2 Способи буріння глибоких свердловин
- •1.4 Класифікація свердловин за призначенням
- •1.5 Описання процесів ударного та обертового буріння
- •1.5.1 Ударне буріння
- •1.5.2 Обертальне буріння
- •1.5.3. Ударно-обертальне буріння
- •2 Бурові установки та обладнання
- •2.1 Складові елементи бурових установок
- •2.2 Основні параметри бурових установок
- •2.3 Наземні споруди і бурове обладнання
- •2.4 Принцип вибору бурової установки
- •3 Породоруйнуючий інструмент для буріння свердловин
- •3.1 Призначення та класифікація породоруйнуючого інструменту
- •3.2 Бурові долота для буріння свердловин суцільним вибоєм
- •3.2.1 Лопатеві долота
- •3.2.2 Шарошкові долота
- •3.2.3 Алмазні долота
- •3.2.4 Твердосплавні долота
- •«Исм» типу м
- •3.3 Бурові долота для буріння з відбором керна
- •3.4 Бурові долота спеціального призначення
- •3.5 Техніко-економічні показники роботи бурових доліт
- •4 Вибійні двигуни
- •4.2 Турбобури
- •4.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •4.4 Електробури
- •5 Бурильна колона
- •5.1 Призначення та складові елементи бурильної колони
- •5.2 Конструктивні особливості елементів бурильної колони
- •5.2.1 Бурильні труби та з’єднувальні муфти
- •Висадженій назовні частині ніпеля і муфти бурильного замка спеціальної конструкції (типу тбпв)
- •5.2.2 Бурильні замки
- •З висадженими кінцями типів 1 і 2
- •5.2.3 Обважнені бурильні труби
- •5.2.4 Ведучі бурильні труби
- •5.2.5 Перевідники
- •5.3 Технологічне оснащення бурильної колони
- •Калібратори
- •6 Режим буріння та його параметри
- •6.1 Поняття про режим буріння та його параметри
- •6.2 Вплив параметрів режиму буріння на механічну швидкість проходки
- •Долото на механічну швидкість проходки
- •Проходки
- •Промивальної рідини на механічну швидкість проходки
- •6.3 Основи методики проектування параметрів режиму буріння
- •7 Промивання свердловин та бурові промивальні рідини
- •7.1 Функції бурових промивальних рідин
- •7.2 Класифікація бурових промивальних рідин
- •7.3 Основні властивості та параметри промивальних рідин, методи їх контролю
- •7.4 Основні види промивальних рідин на водній основі, сфера їх застосування
- •7.4.1 Вода
- •7.4.2 Рідини з диспергованою твердою фазою
- •7.4.3 Суспензії з конденсованою твердою фазою
- •7.4.4 Полімерні недиспергуючі рідини
- •7.4.5 Нафтоемульсійні рідини
- •7.5 Промивальні рідини на вуглеводневій основі
- •7.6 Аеровані промивальні рідини
- •7.7 Газоподібні агенти
- •7.8 Хімічні реагенти для оброблення бурових промивальних рідин на водній основі
- •7.9 Приготування бурових промивальних рідин
- •7.10 Очищення бурових промивальних рідин
- •8 Ускладнення в процесі буріння свердловин
- •8.1 Причини та класифікація ускладнень
- •8.2 Поглинання промивальних рідин або тампонажних розчинів
- •8.3 Флюїдопроявлення
- •8.4 Порушення цілісності стінок свердловини
- •8.5 Прихоплювання колони труб
- •9 Буріння свердловин в заданому напрямку
- •9.1 Основні поняття про викривлення свердловин
- •9.2 Причини самовільного викривлення свердловин та їх наслідки
- •9.3 Мета і способи буріння похилонаправлених свердловин
- •Клиновидним відхилювачем
- •9.4 Профілі похилих свердловин
- •9.5 Види буріння похилих свердловин
- •10 Кріплення свердловин
- •10.2 Поняття про конструкцію свердловини та її елементи
- •Конструкції свердловини
- •10.3 Принципи проектування конструкцій свердловини
- •10.4 Обсадні труби та їх з’єднання
- •10.5 Умови роботи обсадних колон у свердловині
- •10.6 Принципи розрахунку обсадних колон на міцність
- •10.6.1 Визначення зовнішніх і внутрішніх надлишкових тисків
- •Внутрішнього (б) надлишкових тисків
- •Надлишкових тисків
- •10.6.2 Визначення міцнісних характеристик обсадних труб
- •10.6.3 Встановлення коефіцієнтів запасу міцності
- •10.6.4 Підбір труб із встановленими коефіцієнтами запасу міцності
- •10.7 Оснащення низу обсадних колон
- •11 Цементування свердловин
- •11.1 Мета та способи цементування свердловин
- •11.2 Тампонажні матеріали, їх класифікація
- •11.3 Властивості тампонажного порошку, розчину та каменю
- •11.3.1 Властивості сухого тампонажного порошку
- •Визначення об’ємної (насипної) маси
- •11.3.2 Властивості тампонажного розчину
- •АзНді для визначення розтічності тампонажних розчинів
- •Визначення термінів схоплення тампонажного розчину
- •11.3.3 Властивості тампонажного каменю
- •11.4 Обладнання для цементування свердловин
- •12 Розкриття, випробування та освоєння продуктивних горизонтів
- •12.1 Вплив промивальної рідини на колекторські властивості продуктивного пласта
- •12.2 Способи первинного розкриття продуктивних
- •Продуктивних горизонтів
- •12.3 Завдання та способи випробування перспективних горизонтів
- •12.4 Принципова схема і основи технології випробування пласта пластовипробувачем
- •12.5 Інтерпретація результатів випробування з допомогою пластовипробувача
- •12.6 Вторине розкриття продуктивного пласта перфорацією
- •Кумулятивного заряду
- •12.7 Способи та основи технології освоєння свердловин
- •Перелік рекомендованих джерел
7.4.3 Суспензії з конденсованою твердою фазою
Конденсація - це добавлення в дійсний розчин електролітів (розсолів) різних лугів, які утворюють з іонами солей важкорозчинні сполуки.
Суспензії з конденсованою твердою фазою одержують з водних розчинів ряду солей (NaCl, KCl, MgCl2, CaSO4 та ін.) при додаванні лугів (NaOH, KOH, Ca(OH)2) і невеликої кількості органічного реагенту (крохмалу, лігносульфонатів, ефірів целюлози), а іноді і азбесту. Найпоширеніші суспензії на базі MgCl2 , які називають гірогелем магнію.
Колоїдна фаза в них утворюється в результаті хімічних реакцій солі та лугу, тобто шляхом конденсації з рідких розчинів. Азбест сприяє утворенню тіксотропної структури, а органічний реагент - роль сповільнювача процесу кристалізації.
Суспензії на основі гідрогелю магнію мають низьку корозійну активність, не змінюють параметрів при попаданні в них цементного розчину і пластових вод, дозволяють проводити всі види геофізичних досліджень, не знижують проникність продуктивних пластів, володіють високою морозостійкістю і обважнюючою здатністю, легко дегазуються.
До вад гідрогелей магнію належить відсутність ефективних заходів для попередження рекристалізації солей і збереженню на усті одержаної у вибійних умовах зрівноваженої системи.
Завдяки високій концентрації солей, суспензії з конденсованою твердою фазою володіють великою інгібіруючою дією на глинисті породи, тому їх доцільно застосовувати при розбурюванні глинисто-хемогенних і хемогенних порід.
7.4.4 Полімерні недиспергуючі рідини
Основу такої рідини складає водний розчин одного або двох високомолекулярних полімерів. Полімери призначені для зменшення водовіддачі, попередження диспергації частинок розбурюваних кальцієвих глин та інших порід, їх флокуляції та покращення реологічних властивостей рідини.
Водний розчин полімерів не володіє тіксотропною структурою і не здатний кольматувати проникні стінки свердловини. Щоб ліквідувати ці вади в полімерний розчин вводять невелику кількість колоїдної твердої фази (бентоніт, азбест і т.д.). Полімерну рідину з малим вмістом твердої фази одержують шляхом обробки глинистої суспензії з попередньо гідратованим і диспергованим у прісній воді бентонітом, полімерним понижувачем водовіддачі (наприклад КМЦ) і нафтою з наступним додаванням водного розчину полімеру-флокулянту (як правило, поліакриламіду).
Для приготування безглинистої суспензії змішують водний розчин полімеру-понижувача водовіддачі з водним розчином солі перехідного металу. При цьому утворюється гідрогель - полімерна суспензія з конденсованою твердою фазою. Для запобігання збагаченню цієї суспензії тонкодисперсними частинками розбурюваних порід, до неї додають флокулянти та інгібіруючі електроліти.
Полімерні недиспергуючі суспензії доцільно використовувати при бурінні в розрізах, складених стійкими породами, серед яких відсутні висококолоїдні глини. Завдяки малому вмісту твердої фази, такі рідини дозволяють значно покращити показники роботи доліт.
7.4.5 Нафтоемульсійні рідини
Нафтоемульсійні рідини застосовують в основному при розбурюванні розрізів великої товщини, складених глинистими і глинисто-карбонатними породами, які схильні до утворення сальників на бурильних трубах.
Нафтоемульсійними глинистими розчинами можуть бути практично всі розчини на водній основі. Їх одержують додаванням до промивальної рідини на водній основі від 8 % до 15 % нафти або нафтопродукту і прокачуванням протягом декількох циклів через циркуляційну систему.
При використанні таких рідин суттєво зменшується липкість фільтраційних кірок, сила тертя бурильних труб у стінки свердловини, водовіддача, небезпека утворення сальників, момент, необхідний для обертання колони труб. При цьому помітно зростають механічна швидкість проходки і проходка на долото.