Оцінка вірогідності результатів досліджень

1. ОЦІНКА ВІРОГІДНОСТІ (суттєвості) РЕЗУЛЬТАТІВ СТАТИСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОВОДИТЬСЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОЦІНКИ:

* відмінностей між числовими характеристиками генеральної та вибіркової сукупностей

* відмінностей між числовими характеристиками даної та аналогічних вибіркових сукупностей

- рівня відносної величини

* вірогідності різниці між двома середніми чи відносними величинами

- наявності зв'язку між двома відносними чи середніми величинами

* вірогідності (суттєвості) похідних величин (середніх і відносних)

2. МЕТОДИ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ:

* параметричні - метод стандартизації

* непараметричні критеріі - анамнестичні

3. ПАРАМЕТРИЧНІ КРИТЕРІЇ (коефіцієнти) ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ:

* коефіцієнт Ст'юдента (t) - критерій знаків - коефіцієнт відповідності

- коефіцієнт співвідношення - T-критерій Вілкоксона - критерій Колмогорова-Смирнова

4. НЕПАРАМЕТРИЧНІ КРИТЕРІЇ (коефіцієнти) ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ:

* коефіцієнт відповідності * критерій знаків * T-критерій Вілкоксона

* критерій Колмогорова-Смирнова - коефіцієнт варіації - коефіцієнт Ст'юдента (t)

5. ПАРАМЕТРИЧНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗАСТОСОВУЮТЬ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОЦІНКИ:

- розподілу ознаки статистичної сукупності

- наявності зв'язку між похідними величинами

* вірогідності різниці між двома середніми чи відносними величинами

* вірогідності (суттєвості) похідних величин (середніх і відносних)

- рівня відносної величини у вибірці

6. НЕПАРАМЕТРИЧНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ДОЦІЛЬНО ЗАСТОСОВУВАТИ, ЯКЩО :

- треба знати всі параметри варіаційного ряду

* потрібно тільки оцінити ймовірність різниці результатів

- слід визначити показники співвідношення

* конкретні значення ознак, що вивчаються, представлені напівкількісними даними ("до", "більше", тощо)

* невідомий характер розподілу ознак у статистичній сукупності

7. ЯКІ ВЕЛИЧИНИ СЛІД ВИКОРИСТОВУВАТИ ТА ВРАХОВУВАТИ ДЛЯ ПАРАМЕТРИЧНОЇ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ:

* похідні величини (середні та відносні)

- середнє квадратичне відхилення

- коефіцієнт варіації

* середні похибки середніх і відносних величин

* число спостережень

8. СЕРЕДНЯ ПОХИБКА (m) ВІДНОСНОЇ ВЕЛИЧИНИ (Р) ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ З МЕТОЮ:

- визначення впливу неоднорідного складу порівнюваних груп на величини загальних інтенсивних показників

* визначення довірчих меж відносних величин

- визначення наявності зв'язку між відносними величинами

* оцінки вірогідності (суттєвості) відносної величини

* оцінки вірогідності різниці відносних величин у двох або більше вибіркових сукупностях

- визначення частоти варіант

9. ДЛЯ РОЗРАХУНКУ СЕРЕДНЬОЇ ПОХИБКИ (m) ВІДНОСНОЇ ВЕЛИЧИНИ (Р) НЕОБХІДНІ ТАКІ ДАНІ:

* показник інтенсивності * показник екстенсивності * число спостережень

- медіана - показник наочності

10. У ФОРМУЛУ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ СЕРЕДНЬОЇ ПОХИБКИ (m) ВІДНОСНОЇ ВЕЛИЧИНИ (Р) ПОТРІБНО ПІДСТАВИТИ ВЕЛИЧИНИ:

* pq

- tm

- б

* n

- Х

11. СЕРЕДНЯ ПОХИБКА (m) ВІДНОСНОЇ ВЕЛИЧИНИ (Р) ОБЧИСЛЮЄТЬСЯ ДЛЯ ПОКАЗНИКІВ:

* співвідношення * екстенсивності

* інтенсивності - наочності

12. СЕРЕДНЯ ПОХИБКА (m) СЕРЕДНЬОЇ ВЕЛИЧИНИ (Х) ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ З МЕТОЮ:

- визначення амплітуди (розмаху) ряду

* визначення довірчих меж середніх величин

* оцінки вірогідності (суттєвості) середньої величини

- відновлення варіаційного ряду

* оцінки вірогідності різниці середніх величин у двох або більше групах спостережень

13. ДЛЯ РОЗРАХУНКУ СЕРЕДНЬОЇ ПОХИБКИ (m) СЕРЕДНЬОЇ ВЕЛИЧИНИ (Х) НЕОБХІДНІ ТАКІ ДАНІ:

- середня арифметична

- сума варіант

* число спостережень

* середнє квадратичне відхилення

- відхилення кожної варіанти від середньої

14. У ФОРМУЛУ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ СЕРЕДНЬОЇ ПОХИБКИ (m) СЕРЕДНЬОЇ ВЕЛИЧИНИ (X) ПОТРІБНО ПIДСТАВИТИ ТАКІ ЗНАЧЕННЯ:

- pq

- tm

* б

* n

- Х

15.ДОВІРЧИЙ ІНТЕРВАЛ ЯВЛЯЄ СОБОЮ:

* інтервал, у межах якого при заданому рівні ймовірності знаходиться значення похідної величини

- різниця між максимальною та мінімальною варіантами

- різниця між двома порівнюваними похідними величинами

16. ДОВІРЧІ МЕЖІ ЯВЛЯЮТЬ СОБОЮ:

* крайні значення довірчого інтервалу з заданим рівнем ймовірності

- середні значення довірчого інтервалу

17. ЕТАПИ РОЗРАХУНКУ ДОВІРЧИХ МЕЖ ВІДНОСНОЇ ВЕЛИЧИНИ (Р):

* обчислення середньої похибки (m) відносної величини (Р)

- визначення середньої похибки (m) різниці відносних величин

* визначення довірчих меж відносної величини з різним ступенем ймовірності підтвердження результату (68.3%, 95.5%, 99.7%) при даному числі спостережень

- вибір стандарту

18. ЕТАПИ РОЗРАХУНКУ ДОВІРЧИХ МЕЖ СЕРЕДНЬОЇ АРИФМЕТИЧНОЇ ВЕЛИЧИНИ:

* обчислення середньої похибки (m) середньої величини (Х)

- визначення достатнього числа спостережень

* визначення довірчих меж середньої величини з різним ступенем ймовірності підтвердження результату (68.3%, 95.5%, 99.7%) при даному числі спостережень

- обчислення середньої похибки (m) різниці середніх величин

- обчислення коефіцієнту варіації

19. ВИЗНАЧЕНИЙ ДОВІРЧИЙ ІНТЕРВАЛ ПОКАЗНИКА В МЕЖАХ P±2m. ЦЕ ВІДПОВІДАЄ ЙМОВІРНОСТІ:

- 68.3%

* 95.5%

- 99.7%

20. ВИЗНАЧЕНИЙ ДОВІРЧИЙ ІНТЕРВАЛ ПОКАЗНИКА В МЕЖАХ P±3m. ЦЕ ВІДПОВІДАЄ ЙМОВІРНОСТІ:

- 68.3%

- 95.5%

* 99.7%

21. ЧАСТОТА УСКЛАДНЕНЬ СЕРЕД ПРООПЕРОВАНИХ ХВО-РИХ СТАНОВИЛА 6+1%. В ЯКИХ МЕЖАХ МОЖЕ ЗМІНЮ-ВАТИСЬ ПОКАЗНИК З ЙМОВІРНІСТЮ 95.5% :

- 5-7 %

* 4-8 %

- 3-4 %

22. СЕРЕДНЯ МАСА ТІЛА В ГРУПІ П'ЯТИРІЧНИХ ХЛОПЧИКІВ СТАНОВИЛА 20±1.5 кг. В ЯКИХ МЕЖАХ МОЖЕ ЗМІНЮВАТИСЬ СЕРЕДНЯ МАСА З ЙМОВІРНІСТЮ 99.7%:

- 18.5-21.5 кг

- 17.0-23.0 кг

* 15.5-24.5 кг

23. ЯКІ ВЕЛИЧИНИ ТРЕБА ВИКОРИСТАТИ В ФОРМУЛІ ДЛЯ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ РІЗНИЦІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ, ПРЕДСТАВЛЕНИХ ВІДНОСНИМИ ВЕЛИЧИНАМИ:

- Р1 + Р2		pq		pq	- m12 - m22
	-		-
* Р1 - Р2		n		n-1	* m12 + m22

24. ЯКІ ЗНАЧЕННЯ ТРЕБА ВИКОРИСТАТИ У ФОРМУЛІ ДЛЯ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ РІЗНИЦІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ, ПРЕДСТАВЛЕНИХ СЕРЕДНІМИ ВЕЛИЧИНАМИ:

* Х1 - Х2	б		б	- m12 - m22
-		-
- X1 + X2	n		n-1	* m12 + m22

25. ТАБЛИЦЯ СТ'ЮДЕНТА ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ З МЕТОЮ ВИЗНАЧЕННЯ:

- довірчих меж відносної величини при великому числі спостережень

* довірчих меж відносної величини при малому числі спостережень

* довірчих меж середньої величини при малому числі спостережень

- вірогідності різниці відносних величин при великому числі спостережень

* вірогідності різниці відносних величин при малому числі спостережень

- вірогідності різниці середніх величин при великому числі спостережень

* вірогідності різниці середніх величин при малому числі спостережень

26. ВИБЕРІТЬ ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ ДЛЯ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ (суттєвості) РІЗНИЦІ МІЖ ДВОМА ВІДНОСНИМИ ЧИ СЕРЕДНІМИ ВЕЛИЧИНАМИ ЗА КРИТЕРІЄМ ВІРОГІДНОСТІ t ПРИ ВЕЛИКОМУ ЧИСЛІ СПОСТЕРЕЖЕНЬ:

* t>2 - різниця вірогідна (суттєва) з ймовірністю >0.95 (p<0.05)

- t<2 - різниця вірогідна з ймовірністю >0.95 (p<0.05)

* t>3 - різниця вірогідна з ймовірністю >0.99 (р<0.01)

- t<3 - різниця вірогідна з ймовірністю >0.99 (р<0,01)

27. ВИБЕРІТЬ ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ ДЛЯ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ (суттєвості) РІЗНИЦІ МІЖ ДВОМА СЕРЕДНІМИ ВЕЛИЧИНИМИ ЗА КРИТЕРІЄМ ВІРОГІДНОСТІ t ПРИ МАЛОМУ ЧИСЛІ СПОСТЕРЕЖЕНЬ:

- t<2 - різниця вірогідна з ймовірністю >0.95 (p<0.05)

- одержаний t нижче t₀₅ табличного - різниця вірогідна з ймовірністю >0.95 (p<0.05)

* одержаний t більше t₀₅ табличного - різниця вірогідна з ймовірністю >0.95 (p<0.05)

28. РІЗНИЦЯ МІЖ ПОКАЗНИКАМИ У ВЕЛИКИХ ВИБІРКАХ СУТТЄВА, ЯКЩО КРИТЕРІЙ t СТ'ЮДЕНТА ДОРІВНЮЄ:

* 2.25

* 2.05

- 1.95

* 3.12

- 1.68

29. РІЗНИЦЯ МІЖ ПОКАЗНИКАМИ У ВЕЛИКИХ ВИБІРКАХ НЕ СУТТЄВА, ЯКЩО КРИТЕРІЙ t ДОРІВНЮЄ:

- 2.25

- 2.05

* 1.95

- 3.12

* 1.68

30. ЯКА МІНІМАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПОТРІБНА ДЛЯ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ РІЗНИЦІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ПРИКЛАДІ ВИВЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЩЕПЛЕНЬ ПРОТИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ:

- число ускладнень внаслідок щеплень

* число дітей, яким не були зроблені щеплення

* число дітей, яким були зроблені щеплення

- процент дітей, яким були зроблені щеплення

* число захворювань серед дітей, яким були зроблені щеплення

* число захворювань серед дітей, яким не робилися щеплення

31. СЕРЕДНЯ ТРИВАЛІСТЬ ЛІКУВАННЯ 81 ХВОРОГО НА ВИРАЗКОВУ ХВОРОБУ ШЛУНКУ СТАНОВИЛА 22 ДНІ ПРИ б = 3.6 ДНЯ. В ЯКИХ МЕЖАХ МОЖЕ ЗМІНЮВАТИСЬ РЕЗУЛЬТАТ З ЙМОВІРНІСТЮ 95.5%:

- від 14.6 до 29.2 дня * від 21.2 до 22.8 дня

- від 18.4 до 25.6 дня - від 21.6 до 22.4 дня

32. СЕРЕДНЯ ТРИВАЛІСТЬ ЛІКУВАННЯ В СТАЦІОНАРІ З ПРИВОДУ АПЕНДЕКТОМІЇ СТАНОВИЛА ШІСТЬ ДНІВ ПРИ б=0.5 ДНЯ. ПРОВЕДЕНО 250 ОПЕРАЦІЙ. ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ ДОВІРЧИХ МЕЖ СЕРЕДНЬОЇ ТРИВАЛОСТІ ЛІКУВАННЯ З ЙМОВІРНІСТЮ 95.5% ТРЕБА:

- визначити достатність числа спостережень

* визначити середню похибку (m) середньої величини (X)

- додати (відняти) до (від) середньої величини 2 б

- додати (відняти) до (від) середньої величини 3 б

* додати (відняти) до (від) середньої величини 2 m

- додати (відняти) до (від) середньої величини 3 m

33. НЕПАРАМЕТРИЧНІ КРИТЕРІЇ ДОЗВОЛЯЮТЬ ВИЗНАЧИТИ:

* вірогідність різниці даних двох взаємопов'язаних сукупностей

- характер розподілу ознаки в сукупності

* вірогідність різниці даних у трьох або більшому числі сукупностей

* вірогідність різниці даних у двох незалежних сукупностях

34. ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ВІРОГІДНОСТІ РІЗНИЦІ В ДВОХ ВЗАЄМОПОВ'ЯЗАНИХ СУКУПНОСТЯХ ЗАСТОСОВУЮТЬ ТАКІ НЕПАРАМЕТРИЧІ КРИТЕРІЇ:

- критерій співвідношення - критерій Колмогорова-Смирнова * Т-критерій Вілкоксона

* критерій знаків - критерій Ст'юдента

35. ДЛЯ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ РІЗНИЦІ ДАНИХ У ДВОХ ВЗАЄМОПОВ'ЯЗАНИХ СУКУПНОСТЯХ ЗА ДОПОМОГОЮ КРИТЕРІЮ ЗНАКІВ ТРЕБА:

- прийняти "нульову" гіпотезу

* визначити спрямованість змін і позначити її відповідними знаками (+ чи -)

* підрахувати менше число знаків

* порівняти менше число знаків з табличним

- визначити сигмальні відхилення

36. ДЛЯ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ РІЗНИЦІ З ВИКОРИСТАННЯМ Т-КРИТЕРІЮ ВІЛКОКСОНА ДЛЯ ВЗАЄМОПОВ'ЯЗАНИХ СУКУПНОСТЕЙ ТРЕБА:

- відмітити знаками направленість різниці

* визначити ранг (порядок) різниці порівнюваних пар

* визначити меншу суму рангів

* порівняти меншу суму рангів з табличним значенням

- визначити знак відмінностей, які зустрічаються з меншою частотою

37. Т-КРИТЕРІЙ ВІЛКОКСОНА ДЛЯ ВЗАЄМОПОВ'ЯЗАНИХ СУКУПНОСТЕЙ ОЦІНЮЄТЬСЯ ЗА:

- формулою * таблицею - граничними значеннями

- похибкою - середньоквадратичним відхиленням

38. ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ВІРОГІДНОСТІ РІЗНИЦІ ДАНИХ У ДВОХ НЕЗАЛЕЖНИХ СУКУПНОСТЯХ ЗАСТОСОВУЮТЬ КРИТЕРІЇ:

- співвідношення

- знаків

* Колмогорова-Смирнова

39. ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ КРИТЕРІЮ КОЛМОГОРОВА-СМИРНОВА У ДВОХ НЕЗАЛЕЖНИХ СУКУПНОСТЯХ ТРЕБА ВИ-ЗНАЧИТИ:

- спрямованість розбіжностей результатів

- різниці значень ознак, що характеризують відповідні групи

* частоти значень і накопичені частоти в кожній групі

* накопичені частки в кожній групі

* різниці накопичених часток

- суми накопичених часток

* максимальну різницю (D) накопичених часток

40. КРИТЕРІЙ КОЛМОГОРОВА-СМИРНОВА ДЛЯ НЕЗАЛЕЖНИХ СУКУПНОСТЕЙ ОЦІНЮЄТЬСЯ ЗА:

- похибкою * граничними значеннями

- формулою - середньоквадратичним відхиленням

41. ЯКІ ДАНІ ПОТРІБНІ ДЛЯ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ РІЗНИЦІ РЕЗУЛЬТАТІВ У ДВОХ, ТРЬОХ ЧИ БІЛЬШОМУ ЧИСЛІ ГРУП З ВИКОРИСТАННЯМ КРИТЕРІЮ ВІДПОВІДНОСТІ (Хі-квадрат):

- відносні показники в групах

- середні величини в кожній з груп

* розподіл у абсолютних числах груп по факторах

* розподіл у абсолютних числах груп по ознаках

* абсолютні числа явищ, які отримані в групах, що вивчаються

42. ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ КРИТЕРІЮ ВІДПОВІДНОСТІ ТРЕБА:

- обчислити середні величини

* прийняти "нульову" гіпотезу

* обчислити критерій за формулою

- відобразити результати на графіку

- обчислити максимальну різницю

* обчислити "очікувані" абсолютні числа

43. ПРИ ЗАСТОСУВАННІ КРИТЕРІЮ ВІДПОВІДНОСТІ РІЗНИЦЯ ВІРОГІДНА, ЯКЩО ВЕЛИЧИНА КРИТЕРІЮ:

- більша нуля

* більша від табличних значень для відповідного ступеню ймовірності

- менша від табличних значень

МЕТОД СТАНДАРТИЗАЦІЇ

1. В ЧОМУ ПОЛЯГАЄ ПРАКТИЧНА ЦІННІСТЬ МЕТОДУ СТАНДАРТИЗАЦІЇ:

- дозволяє оцінити динаміку показників

* виключає вплив неоднорідності складу досліджуваних груп

* дозволяє порівнювати частоту явищ, що вивчаються у неоднорідних групах

* дозволяє оцінити вплив фактора, що досліджується, на величину загальних показників

- дозволяє порівнювати екстенсивні показники

2. ЯКІ ПОКАЗНИКИ МОЖУТЬ ВІДОБРАЗИТИ ДІЙСНУ ЧАСТОТУ ЯВИЩА:

- екстенсивні

- "очікувані" числа у групах

- сума "очікуваних" чисел у сукупностях, які вивчаються

- стандартизовані

* інтенсивні загальні

* інтенсивні спеціальні

3. СТАНДАРТИЗОВАНІ ПОКАЗНИКИ ЗАСТОСОВУЮТЬ ДЛЯ ОЦІНКИ:

* рівнів захворюваності в різних групах населення при різниці складу за віком та статтю

- частоти ускладнень у одній групі хворих

* рівнів смертності в різних групах населення при різниці складу за віком і статтю

* строків лікування в відділеннях стаціонару з різним складом хворих за діагнозами

- структури захворюваності населення міста

* частоти виробничого травматизму, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності в цехах (на підприємствах) при різниці у віковому, стажевому, професійному складі

3. МЕТОДИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ:

- простий - груповий

* прямий * зворотний

* опосередкований (непрямий) - змішаний

5. МІНІМАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА НЕОБХІДНА ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ПРЯМОГО МЕТОДУ СТАНДАРТИЗАЦІЇ:

- загальні інтенсивні показники

* розподіл (склад) середовища в абсолютних цифрах

* розподіл (склад) явища в абсолютних цифрах

- структура явища у відсотках

6. ОСНОВНІ ЕТАПИ ОБЧИСЛЕНЬ ЗА ПРЯМИМ МЕТОДОМ СТАНДАРТИЗАЦІЇ:

- порівняння стандартизованих і екстенсивних показників

* вибір і розрахунок загальних і погрупових показників

- розрахунок середнього рівня показників

* вибір і розрахунок стандарту

* обчислення "очікуваного" числа у відповідності зі стандартом

* обчислення стандартизованих показників

- розрахунок відхилення "очікуваних" величин від інтенсивних показників

40. ОСНОВНІ ВИДИ СТАНДАРТУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРЯМОГО МЕТОДУ:

* склад контингенту, до якого входять порівнювані групи

- накопичені частоти в порівнюваних групах

* сума порівнюваних груп

* півсума порівнюваних груп

* числовий склад однієї з порівнюваних груп

- середній рівень явища, яке вивчається (за часом, територією)

8. ВКАЖІТЬ, ЯК ІЗ "ОЧІКУВАНИХ" ЧИСЕЛ ОТРИМАТИ СТАНДАРТИЗОВАНИЙ ПОКАЗНИК:

- середнє арифметичне їх значення

* сума "очікуваних" чисел

- максимальна величина з "очікуваних" чисел

- мінімальне значення з "очікуваних" чисел

9. ЧИ МОЖНА ЗАСТОСУВАТИ ПРЯМИЙ МЕТОД СТАНДАРТИЗАЦІЇ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ ВІКОВОГО СКЛАДУ НАСЕЛЕННЯ НА РІВЕНЬ ЗАГАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ ЗА ТАКИМИ ДАНИМИ: ЗАГАЛЬНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, РОЗПОДІЛ ПОМЕРЛИХ ЗА ВІКОМ, ЗАГАЛЬНЕ ЧИСЛО ПОМЕРЛИХ, РОЗПОДІЛ ПОМЕРЛИХ ЗА СТАТТЮ:

- так

* ні

10. ЧИ МОЖНА ЗАСТОСУВАТИ ПРЯМИЙ МЕТОД СТАНДАРТИЗАЦІЇ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ СТАЖУ НА ПРОФЕСІЙНУ ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ЗА ТАКИМИ ДАНИМИ: РОЗПОДІЛ ПРАЦЮЮЧИХ ЗА ПРОФЕСІЯМИ ТА СТАЖЕМ, ЗАГАЛЬНЕ ЧИСЛО ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ, ЗАГАЛЬНЕ ЧИСЛО ПРАЦЮЮЧИХ:

- так

* ні

11. ЧИ МОЖНА ЗАСТОСУВАТИ ПРЯМИЙ МЕТОД СТАНДАРТИЗАЦІЇ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ СКЛАДУ НАСЕЛЕННЯ ЗА СТАТТЮ НА ПОШИРЕНІСТЬ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ ЗА ТАКИМИ ДАНИМИ: РОЗПОДІЛ НАСЕЛЕННЯ ЗА ВІКОМ І СТАТТЮ, РОЗПОДІЛ ВИПАДКІВ ЗАХВОРЮВАННЯ ЇХ ЗА ВІКОМ І СТАТТЮ, ЗАГАЛЬНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК:

* так

- ні

12. ЧИ МОЖНА ЗАСТОСУВАТИ ПРЯМИЙ МЕТОД СТАНДАРТИЗАЦІЇ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ СТАЖУ НА РІВЕНЬ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ ЗА ТАКИМИ ДАНИМИ: ЗАГАЛЬНЕ ЧИСЛО ВИРОБНИЧИХ ТРАВМ, РОЗПОДІЛ ПРАЦЮЮЧИХ ЗА СТАЖЕМ, ЗАГАЛЬНЕ ЧИСЛО ПРАЦЮЮЧИХ, РОЗПОДІЛ ПРАЦЮЮЧИХ ЗА ПРОФЕСІЯМИ:

- так

* ні

13. ЯКІ ДАНІ ПОТРІБНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СТАНДАРТИЗОВАНИХ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ СТАЖУ РОБОТИ НА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ГЕПАТИТОМ СЕРЕД РОБІТНИКІВ ХІМІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ:

* розподіл працюючих за стажем

- розподіл працюючих за професіями

- загальне число захворювань у окремих вікових групах

* число захворювань на гепатит у стажевих групах

14. ЯКІ ДАНІ ПОТРІБНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ СТАНДАРТИЗОВАНИХ ПОКАЗНИКІВ З МЕТОЮ ОЦІНКИ ВПЛИВУ СТАЖУ РОБОТИ НА ПРОФЕСІЙНУ ЗАХВОРЮВАНІСТЬ:

* розподіл працюючих за стажем

- розподіл працюючих за професіями

* загальне число працюючих

* загальне число захворювань

* число захворювань у окремих групах за стажем

- рівень професійної захворюваності у відповідних галузях промисловості

15. ЛЕТАЛЬНІСТЬ У ВІДДІЛЕННІ А - 1,5%, а У ВІДДІЛЕННІ В - 1,6%. ЯКІ ДАНІ МОЖНА ВЗЯТИ ЗА СТАНДАРТ ДЛЯ ОЦІНКИ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ:

- середня геометрична величина віку хворих у відділенні А

* віковий склад хворих у відділенні В

- середній вік хворих у лікарні А

* склад хворих за діагнозами у відділенні А

* сумарний склад хворих за діагнозами у відділеннях А і В

- середній вік хворих у лікарні В

16. ВИВЧАЄТЬСЯ ВПЛИВ ВІКУ НА ЧАСТОТУ ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ПІДПРИЄМСТВАХ А і В. ЩО МОЖНА ВИБРАТИ ЗА СТАНДАРТ:

- число професійних захворювань на підприємстві В

* віковий склад робітників на підприємстві А

* віковий склад робітників на підприємстві В

- число професійних захворювань на підприємстві А

* віковий склад робітників на підприємствах А і В

- склад робітників за професіями на відповідних підприємствах

- склад робітників за сімейним станом

17. ЩО МОЖНА ВЗЯТИ ЗА СТАНДАРТ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ ПРОФЕСІЙНОГО СКЛАДУ НА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ІЗ ТИМЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ПРАЦЮЮЧИХ НА ДВОХ ПІДПРИЄМСТВАХ:

* розподіл працюючих за професіями на одному підприємстві

- загальне число працюючих на двох підприємствах

* склад працюючих за професіями на одному підприємстві

- число професійних захворювань на одному підприємстві

- число професійних захворювань на обох підприємствах

18. ПОКАЗНИК ЗАГАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ МІСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ОБЛАСТІ СКЛАДАЄ 10,3 %о, СІЛЬСЬКОГО - 14,5 %о. ЩО МОЖНА ВИКОРИСТАТИ ЯК СТАНДАРТ ДЛЯ ОЦІНКИ НАВЕДЕНИХ ДАНИХ:

* віковий склад населення області

- рівень загальної смертності в області

* склад сільського населення за статтю

* розподіл міського населення за статтю

- склад диспансерних хворих у області за діагнозами

- віковий склад померлих у стаціонарах області

19. ПРИ ПРОВЕДЕННІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ "ОЧІКУВАНИХ" ЧИСЕЛ ВИПАДКІВ СМЕРТІ СЕРЕД МІСЬКОГО ТА СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ПОТРІБНІ ТАКІ ДАНІ:

- загальне число померлих у сукупностях, що вивчаються

* погрупові рівні смертності в обох сукупностях

* погруповий розподіл населення обох сукупностей за фактором, що вивчається

- загальне число померлих серед міського населення

20. ПРИ ПРОВЕДЕННІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ "ОЧІКУВАНИХ" ЧИСЕЛ ЗАХВОРЮВАНЬ У ГРУПАХ ДІТЕЙ, ЯКІ ВИХОВУЮТЬСЯ ВДОМА ТА ВІДВІДУЮТЬ ДОШКІЛЬНІ ЗАКЛАДИ, ПОТРІБНІ ТАКІ ДАНІ:

- загальне число випадків захворювань у сукупностях, які вивчаються

- загальне число дітей, які виховуються вдома

- загальне число дітей, які відвідують дошкільні навчальні заклади

* рівні захворюваності в групах обох сукупностей

* розподіл дітей по групах у обох сукупностях за фактором, який вивчається

21. ЛЕТАЛЬНІСТЬ У СТАЦІОНАРІ А - 1,8%, В СТАЦІОНАРІ Б - 1,2%. СТАНДАРТИЗОВАНІ ЗА СТРОКОМ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ ПОКАЗНИКИ СКЛАДАЮТЬ 1,6% ТА 0,9%. ДАЙТЕ ОЦІНКУ РЕЗУЛЬТАТІВ:

* рівень летальності в стаціонарі А вищий

- рівень летальності в стаціонарі Б вищий

* при однаковому складі хворих за строками госпіталізації летальність була б вищою в стаціонарі А.

- при однаковому складі хворих за строками госпіталізації летальність була б вищою в стаціонарі Б.

* строки госпіталізації не впливають на рівень летальності

- строки госпіталізації впливають на рівень летальності

- рівень летальності залежить від вікового складу хворих

22. ПОШИРЕНІСТЬ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРДЦЯ (ІХС) В МІСТІ А. - 50%о, А В МІСТІ Б. - 60%о. СТАНДАРТИЗОВАНІ ЗА ВІКОМ ПОКАЗНИКИ СКЛАДАЮТЬ 58%о І 55%о. ДАЙТЕ ОЦІНКУ ЦИМ РЕЗУЛЬТАТАМ:

- поширеність ІХС вища в місті А.

* поширеність ІХС вища в місті Б.

* якщо вікова структура населення в містах буде однаковою, то поширеність ІХС буде вищою в місті А.

- якщо вікова структура населення в містах буде однаковою, то поширеність ІХС буде вищою в місті Б.

* віковий склад населення впливає на поширеність ІХС

23. РІВЕНЬ ІНВАЛІДИЗАЦІЇ ВІД ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ НА 10 ТИС. ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ ОБЛАСТІ А. СТАНОВИВ 25,0, ОБЛАСТІ К. – 27,0. ЯКІ ДАНІ МОЖНА ВЗЯТИ НАСАМПЕРЕД ЗА СТАНДАРТ ДЛЯ ОЦІНКИ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ:

- середній вік інвалідів у обох областях

* віковий склад інвалідів у області К.

* склад інвалідів за родом занять у області А.

- склад інвалідів за рівнем освіти

23. НА ЯКИХ ГРАФІКАХ МОЖНА ЗОБРАЗИТИ ІСТИННІ ТА СТАНДАРТИЗОВАНІ ПОКАЗНИКИ ТРАВМАТИЗМУ У ВІКОВИХ ГРУПАХ НАСЕЛЕННЯ:

- секторних

* стовпчикових

23. НА ЯКИХ ГРАФІКАХ МОЖНА ВІДОБРАЗИТИ ІСТИННІ ТА СТАНДАРТИЗОВАНІ ПОКАЗНИКИ ТРАВМАТИЗМУ В ДИНАМІЦІ ЗА 5 РОКІВ:

* лінійних * стовпчикових

- внутрішньостовпчикових - картограмах

ДИНАМІЧНІ РЯДИ

1. МЕТА ВИКОРИСТАННЯ ДИНАМІЧНИХ РЯДІВ:

- для розрахунку статистичних показників

* для аналізу динаміки ряду

* для оцінки тенденції розвитку явища

2. ВИДИ ДИНАМІЧНИХ РЯДІВ:

- інкретні * моментні

* прості - дискретні

* складні * інтервальні

3. ВИБЕРІТЬ ВІРНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ "ДИНАМІЧНИЙ РЯД":

- набір показників, що характеризують явище в суміжних територіях, закладах

* числові значення певної величини в послідовні періоди часу

- структура явища за окремі періоди часу, по територіях

* динаміка показника, що вивчається на певній території

- розподіл явища на складові частини

4. ВИБЕРІТЬ ВІРНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ "РІВЕНЬ ДИНАМІЧНОГО РЯДУ:

- різниця між min і max значеннями показників ряду

* розмір явища на певний момент часу

- середня величина показників ряду

- розмір часового інтервалу динамічного ряду

* величини (значення), з яких складається динамічний ряд

5. ЯКИМИ ВЕЛИЧИНАМИ МОЖУТЬ БУТИ ПРЕДСТАВЛЕНІ РІВНІ РЯДУ:

* абсолютні числа

* інтенсивні показники

- стандартизовані показники

- показники наочності

* середні величини

* показники співвідношення

6. ЯКІ ПОКАЗНИКИ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ АНАЛІЗУ ДИНАМІЧНОГО РЯДУ:

- мінімальне значення ряду

- максимальне значення ряду

- середнє квадратичне відхилення

* приріст або зменшення ряду

* темп росту чи зниження

* темпи приросту чи зменшення

* абсолютне значення 1% приросту (зменшення)

7. ВИБЕРІТЬ ВІРНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ "ТЕМП РОСТУ ДИНАМІЧНОГО РЯДУ":

- різниця між кожним значенням (рівнем) ряду та середньою арифметичною величиною ряду

- різниця між даним рівнем ряду та попереднім

* відношення даного рівня ряду до рівня, взятого за основу

8. ВИБЕРІТЬ ВІРНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ "АБСОЛЮТНИЙ ПРИРІСТ ДИНАМІЧНОГО РЯДУ":

- різниця між кожним значенням (рівнем) ряду та середньою арифметичною величиною ряду

* різниця між даним рівнем ряду та попереднім

- різниця між даним рівнем ряду та рівнем, взятим за основу, виражена в процентах

9. ВИБЕРІТЬ ВІРНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ "ТЕМП ПРИРОСТУ ДИНАМІЧНОГО РЯДУ":

- різниця між кожним значенням (рівнем) ряду та середньою арифметичною величиною ряду

- різниця між даним рівнем ряду та попереднім

- відношення даного рівня ряду до рівня, взятого за основу

* відношення абсолютного приросту до рівня попереднього періоду (%)

10. ВИБЕРІТЬ ВІРНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ "АБСОЛЮТНЕ ЗНАЧЕННЯ 1% ПРИРОСТУ":

- різниця між даним рівнем ряду та попереднім

- відношення даного рівня ряду до рівня, взятого за основу

* відношення абсолютного приросту до темпу приросту

11. ЯКІ З НАВЕДЕНИХ ДИНАМІЧНИХ РЯДІВ Є ПРОСТИМИ:

* число випадків смерті за 5 років по стаціонару:

18

20

22

23

30

31

- рівень летальності за 5 років по стаціонару (%):

0,6

0,5

0,7

0,75

1,2

1,3

- середня тривалість перебування хворих у стаціонарі (діб):

14,5

14,8

13,6

16,1

16,6

16,9

12. ЯКІ З НАВЕДЕНИХ ДИНАМІЧНИХ РЯДІВ Є СКЛАДНИМИ:

- число випадків смерті за 5 років по стаціонару:

20

18

22

23

30

31

* рівень летальності за 5 років по стаціонару (%):

0,6

0,5

0,7

0,75

1,2

1,3

* середня тривалість перебування хворих у стаціонарі (діб):

14,5

14,8

13,6

16,1

16,6

16,9

13. ВИБЕРІТЬ ВІРНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “МОМЕНТНИЙ РЯД”:

- рівні ряду визначають за певний період часу

* рівні ряду характеризують явище на певний момент часу

14. ЩОРІЧНЕ ЧИСЛО ВИПАДКІВ СМЕРТІ ПО РАЙОНУ НА 1.01 СТАНОВИЛО: 120; 118; 122; 123; 130; 131; 133. ЯКИЙ ДИНАМІЧНИЙ РЯД НАВЕДЕНО:

* моментний

- інтервальний

- дискретний

- інкретний

15. ВИБЕРІТЬ ВІРНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “ІНТЕРВАЛЬНИЙ РЯД”:

* рівні ряду визначають за певний період часу

- рівні ряду характеризують явище на певний момент часу

16. ЧИСЛО ЛІКАРІВ ПО РАЙОНУ ЗА 5 РОКІВ СТАНОВИЛО (на 1.01 кожного року): 56 58 60 65 57. ЯКИЙ ДИНАМІЧНИЙ РЯД НАВЕДЕНО:

- інкретний

* моментний

- інтервальний

- дискретний

17. З ЯКОЮ МЕТОЮ ПРОВОДИТЬСЯ ВИРІВНЮВАННЯ РЯДІВ ДИНАМІКИ:

- для зменшення числа рівнів ряду

* для виявлення чіткої тенденції в динаміці

- для розрахунку показників для аналізу ряду

* для побудови графіків

- для побудови таблиць

18. НАЗВІТЬ МЕТОДИ ВИРІВНЮВАННЯ ДИНАМІЧНОГО РЯДУ:

- розрахунок середньої арифметичної * розрахунок групової середньої * розрахунок змінної середньої * метод найменших квадратів

* збільшення інтервалів * вирівнювання по прямій - метод стандартизації - метод "хі - квадрат"

19. РІВНІ ПЕРВИННОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ЗА ДАНИМИ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ОГЛЯДІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ЗА 5 РОКІВ СТАНОВИЛИ (%) - 5.0; 6.1; 6.8; 7.2; 7.6. ЧИ ТРЕБА ПРОВОДИТИ ВИРІВНЮВАННЯ ДАНОГО РЯДУ:

- так

* ні

20. ЧИСЛО ВИПАДКІВ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ НА 100 ПРАЦЮЮЧИХ У ЦЕХУ №1 ЗА 6 РОКІВ СТАНОВИТЬ - 68.2; 76.0; 66.3; 77.4; 72.0; 78.0. ЧИ ТРЕБА ПРОВОДИТИ ВИРІВНЮВАННЯ ДАНОГО РЯДУ:

* так

- ні

21. НАВЕДЕНО ДАНІ ПРО РІВЕНЬ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ХРОНІЧНИЙ БРОНХІТ ЗА РЯД РОКІВ (%о): 6.0; 8.5; 7.6; 9.0; 8.2; 10.5; 9.8; 12.3 . ЯКІ МЕТОДИ МОЖНА ВИКОРИСТАТИ ДЛЯ ВИРІВНЮВАННЯ ДАНОГО РЯДУ:

- розрахунок середньої арифметичної

* збільшення інтервалів спостереження

* розрахунок групової середньої

* розрахунок змінної середньої

* метод найменших квадратів

- метод стандартизації

- метод "хі — квадрат"

КОРЕЛЯЦІЯ

1. ВИДИ СТАТИСТИЧНОГО ЗВ'ЯЗКУ МІЖ ОЗНАКАМИ:

* кореляційний - дискретний

* функціональний - паралельний

* прямий * зворотний

2. ФОРМИ КОРЕЛЯЦІЙНОГО ЗВ´ЯЗКУ:

- функціональний

* прямолінійний

* криволінійний

3. КОРЕЛЯЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ЗАСТОСОВУЮТЬ З МЕТОЮ:

- оцінки вірогідності різниці ознак у взаємопов'язаних сукупностях

- визначення ступеню зміни однієї ознаки при зміні іншої ознаки

* вимірювання сили та напрямку зв'язку між ознаками

* визначення провідних факторів, які формують рівні ознак

- прогнозування тенденцій зміни ознаки

4. МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ КОРЕЛЯЦІЇ:

* ранговий метод (Спірмена) - метод знаків - метод найменших квадратів

- метод змінної середньої * метод визначення лінійного зв'язку (Пірсона)

5. МЕТОД РАНГОВОЇ КОРЕЛЯЦІЇ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ОЦІНКИ ЗВ'ЯЗКУ В ВИПАДКАХ, КОЛИ РЕЗУЛЬТАТИ ПРЕДСТАВЛЕНІ:

* описово

- у показниках співвідношення

* у напівкількісному вигляді

- у показниках наочності

* точними числовими характеристиками

6. ЩО Є ОСНОВОЮ СУТІ МЕТОДУ РАНГОВОЇ КОРЕЛЯЦІЇ:

- визначення "нульової" гіпотези

* рангування порівнюваних рядів

- визначення темпу росту величин порівнюваних рядів

7. ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА РАНГОВОЇ КОРЕЛЯЦІЇ ПОТРІБНО:

- обчислити найменшу різницю

* обчислити різниці рангів

* знайти квадрат різниці рангів

- обчислити похибку різниці

* рангувати два ряди в одному напрямку

* обчислити коефіцієнт за формулою

8. ЯКИЙ СТАТИСТИЧНИЙ ЗВ'ЯЗОК МІЖ ОЗНАКАМИ, ЯКЩО КОЕФІЦІЄНТ РАНГОВОЇ КОРЕЛЯЦІЇ ДОРІВНЮЄ +0.5:

* прямий - слабий

* середньої сили - сильний

9. СТАТИСТИЧНИЙ ЗВ'ЯЗОК МІЖ ОЗНАКАМИ ВІРОГІДНИЙ, ЯКЩО КОЕФІЦІЄНТ РАНГОВОЇ КОРЕЛЯЦІЇ:

- більший за 1

* більший від табличних значень

- знаходиться в межах, які попередньо задані

10. МЕТОД ЛІНІЙНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ ЗАСТОСОВУЮТЬ ДЛЯ ОЦІНКИ ЗВ'ЯЗКУ, ЯКЩО РЕЗУЛЬТАТИ ПРЕДСТАВЛЕНІ:

- описово

- у напівкількісному вигляді

* точними числовими характеристиками

- у вигляді різниці між фактичними та "очікуваними" величинами

11. ЩО Є ОСНОВОЮ МЕТОДУ ЛІНІЙНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ:

- визначення відносних величин та їх відхилень

* визначення середніх величин

- визначення коефіцієнта варіації

- рангування рядів

* розрахунок відхилень варіант від середніх величин

12. ДЛЯ РОЗРАХУНКУ КОЕФІЦІЄНТА ЛІНІЙНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ (r_хy ) ТРЕБА ОБЧИСЛИТИ:

* середні величини кожного ряду

- розмахи рядів

* суму квадратів відхилень варіант від середніх величин

* відхилення варіант від середньої

- коефіцієнт варіації

* добуток відхилень варіант двох рядів

13. ОЦІНКА КОЕФІЦІЄНТА ЛІНІЙНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ ПРОВОДИТЬСЯ:

- у порівнянні з коефіцієнтом рангової кореляції * за таблицею

* за допомогою його похибки - за формулою

14. СТАТИСТИЧНИЙ ЗВ'ЯЗОК МІЖ ОЗНАКАМИ ВІРОГІДНИЙ, ЯКЩО КОЕФІЦІЄНТ ЛІНІЙНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ:

* перевищує свою похибку не менш, ніж у 3 рази

* більший від табличного значення

- менший від табличного значення

15. ЧИ МОЖНА СТВЕРДЖУВАТИ, ЩО МІЖ ОЗНАКАМИ Є ВІРОГІДНА КОРЕЛЯЦІЙНА ЗАЛЕЖНІСТЬ, ЯКЩО:

rxy = + 0.5	mrxy = ± 0.12
* так	- ні

16. ЧИ МОЖНА СТВЕРДЖУВАТИ, ЩО МІЖ ОЗНАКАМИ Є ВІРОГІДНА КОРЕЛЯЦІЙНА ЗАЛЕЖНІСТЬ, ЯКЩО:

rxy = - 0.4	mrxy = ± 0.15
- так	* ні

17. ДЛЯ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ ЗАЛЕЖНОСТІ МІЖ СТАЖЕМ РОБОТИ ТА РІВНЕМ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ МОЖНА ЗАСТОСУВАТИ:

* метод рангової кореляції - метод лінійної кореляції

* критерій t Ст'юдента - коефіцієнт співвідношення

18. ДЛЯ ОЦІНКИ СИЛИ ТА ВІРОГІДНОСТІ ЗВ'ЯЗКУ МІЖ РОСТОМ І МАСОЮ ТІЛА МОЖНА ЗАСТОСУВАТИ:

* метод рангової кореляції - коефіцієнт співвідношення

* метод лінійної кореляції - критерій знаків

19. РІВЕНЬ ЗАХВОРЮВАНОСТІ В РІЗНИХ ЗА СТАЖЕМ РОБОТИ ГРУПАХ ХІРУРГІВ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ. ЯКІ КРИТЕРІЇ МОЖНА ЗАСТОСУВАТИ ДЛЯ АНАЛІЗУ ЦИХ ДАНИХ:

- критерій відповідності - коефіцієнт регресії - коефіцієнт лінійної кореляції

* коефіцієнт Ст'юдента * коефіцієнт рангової кореляції

20. ЯКІ КРИТЕРІЇ МОЖНА ЗАСТОСУВАТИ ДЛЯ ОЦІНКИ ЗВ'ЯЗКУ МІЖ РІВНЕМ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ДИФТЕРІЮ В РІЗНИХ РЕГІОНАХ І ЧАСТОТОЮ ЩЕПЛЕНЬ:

* коефіцієнт рангової кореляції - критерій знань

* коефіцієнт лінійної кореляції - коефіцієнт співвідношення

21. ЯКИЙ ЗВ'ЯЗОК ЗАХВОРЮВАНОСТІ ДІТЕЙ НА КІР З РІВНЕМ ОХОПЛЕННЯ ЇХ ЩЕПЛЕННЯМ, ЯКЩО КОЕФІЦІЄНТ ЛІНІЙНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ

r_xy =-0.9 m_rxy= ± 0.1:

* вірогідний - прямий

* сильний - невірогідний

* зворотний

22. ЯКИЙ ЗВ'ЯЗОК МІЖ ЗРОСТОМ І МАСОЮ ТІЛА У ШКОЛЯРІВ, ЯКЩО КОЕФІЦІЄНТ ЛІНІЙНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ

r_xy = + 0.98 m_rxy = ± 0.1:

* прямий * вірогідний

* сильний - функціональний

- регресійний

23. ЯКИЙ ЗВ'ЯЗОК ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ДИЗЕНТЕРІЮ З РІВНЕМ БАКТЕРІАЛЬНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ВОДИ, ЯКЩО:

rxy = + 0.84		mrxy = ± 0.1
* вірогідний * прямий	- слабкий - не вірогідний		- зворотний * сильний

ДЕМОГРАФІЯ

1. ДЕМОГРАФІЯ ВИВЧАЄ:

* чисельність і склад населення

- захворюваність населення

* природний рух

* механічний рух

- летальність

- інвалідність

24. ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ДЕМОГРАФІЧНИХ ДАНИХ:

* оцінка стану здоров´я населення

* планування заходів з охорони здоров´я

- оцінка рівня санітарної культури

3. ДО ДЕМОГРАФІЧНИХ НАЛЕЖАТЬ ПОКАЗНИКИ:

* народжуваності * смертності немовлят * загальної смертності

- захворюваності - летальності

- інвалідності * природного приросту

3. ПРИРОДНИЙ РУХ НАСЕЛЕННЯ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ПОКАЗНИКИ:

- міграційної активності - маятникової міграції * природного приросту - середньої очікуваної тривалості життя

* народжуваності - інвалідності * смертності

3. ДЖЕРЕЛА ВИВЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ПРИРОДНОГО РУХУ:

- довідка про народження

- висновок судово-медичної експертизи

* лікарське свідоцтво про смерть

* лікарське свідоцтво про перинатальну смерть

* медичне свідоцтво про народження

- свідоцтво про шлюб

- свідоцтво про розлучення

* фельдшерська довідка про смерть

3. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО ПОКАЗНИКА НАРОДЖУВАНОСТІ:

* число дітей, що народилися живими

- число дітей, що народилися мертвими

- число жінок фертильного віку

* середньорічна чисельність населення

- число жінок, у яких вагітність закінчилась пологами

3. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО ПОКАЗНИКА СМЕРТНОСТІ:

* число померлих за рік

- число мертвонароджених

- число померлих серед тих, що лікувалися в стаціонарах

* середньорічна чисельність населення

3. ПОКАЗНИК ПРИРОДНОГО ПРИРОСТУ ЯВЛЯЄ СОБОЮ:

* різницю між рівнями загальної народжуваності та загальної смертності

- різницю між числом, що народилися (живими та мертвими) та числом померлих

* різницю між числом, що народилися живими, та числом померлих, віднесену до середньорічної чисельності населення

3. ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПРИРОДНОГО ПРИРОСТУ НАСЕЛЕННЯ НЕОБХІДНІ ПОКАЗНИКИ:

- смертності в працездатному віці - вікової структури населення * загальної смертності

* народжуваності - летальності - смертності немовлят

3. ЯКИЙ ТИП ПРИРОДНОГО ПРИРОСТУ НАСЕЛЕННЯ Є ХАРАКТЕРНИМ ДЛЯ УКРАЇНИ:

- позитивний - прогресивний

* негативний (від’ємний) - регресивний

- стаціонарний

3. СПІВВІДНОШЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ПРИРОДНОГО РУХУ НАСЕЛЕННЯ, ЩО БІЛЬШ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ СІЛЬСЬКИХ РАЙОНІВ УКРАЇНИ:

- народжуваність вища ніж смертність

* смертність вища, ніж народжуваність

- народжуваність дорівнює смертності

* природний приріст негативний

- природний приріст позитивний

3. ТЕНДЕНЦІЇ, ЩО СПОСТЕРІГАЮТЬСЯ У ЗМІНАХ ЧИСЕЛЬНОСТІ ТА СКЛАДУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ:

* зменшення чисельності населення

- зростання чисельності населення

* постаріння населення

* зменшення чисельності сільського населення

- у віковій групі до 30 років значна перевага жінок

3. ЯКИМ ВІКОВИМ ГРУПАМ ПРИТАМАННА НАЙБІЛЬША РІЗНИЦЯ В СПІВВІДНОШЕННІ ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК:

- 18-29

- 40-49

* 60 і старше

3. ЗМІНИ, ЩО ВІДБУВАЮТЬСЯ У ВІКОВІЙ СТРУКТУРІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЗА ОСТАННІ 10 РОКІВ:

- зростання питомої ваги дітей

* зростання питомої ваги осіб, віком старших за 60 років

- зростання частки осіб працездатного віку

* зменшення частки дітей

3. ПОСТАРІННЯ НАСЕЛЕННЯ ВПЛИВАЄ НА:

* зниження народжуваності

* збільшення смертності

- збільшення частоти гострих захворювань

* множинність патології

* зростання економічного навантаження на осіб працездатного віку

3. У ВІКОВІЙ СТРУКТУРІ МІСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ З ДВОХ ГРУП ПРЕВАЛЮЄ ГРУПА У ВІЦІ (років):

* 0-14

- 60 та більше

3. ПОКАЗНИК ДЕМОГРАФІЧНОГО (ЕКОНОМІЧНОГО) НАВАНТАЖЕННЯ БІЛЬШИЙ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ:

- міського

* сільського

3. У ВІКОВІЙ СТРУКТУРІ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ З ДВОХ ГРУП ПРЕВАЛЮЄ ГРУПА У ВІЦІ (років):

- 0-14

* 60 та більше

3. ПИТОМА ВАГА ОСІБ ПЕНСІЙНОГО ВІКУ ВИЩА СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ:

- міського

* сільського

3. ТИПИ ВІКОВОЇ СТРУКТУРИ НАСЕЛЕННЯ:

- прискорений * прогресивний * регресивний

* стаціонарний - уповільнений

3. В ЯКИХ ВІКОВИХ ГРУПАХ НАЙБІЛЬША РІЗНИЦЯ В ПОКАЗНИКАХ ДОЖИТТЯ ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК ДО ОСНОВНИХ ВІКОВИХ РУБЕЖІВ (%):

- до 1 року

- до 15 років

- до 45 років

* до 65 років

3. ДЛЯ СТАЦІОНАРНОГО ТИПУ ВІКОВОЇ СТРУКТУРИ ХАРАКТЕРНІ:

- чисельність дітей (0-14 років) перевищує чисельність осіб у віці 50 років і старше

- питома вага населення у віці 50 років і старше перевищує питому вагу дітей

* частки дітей та осіб старших за 50 років приблизно однакові

3. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ПОКАЗНИКА НАРОДЖУВАНОСТІ:

- чисельність населення

- чисельність жіночого населення

* число жінок фертильного віку (15-49 років)

* чисельність дітей, що народилися живими за рік

- число жінок, у яких вагітність закінчилась пологами

3. ОСНОВНІ ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РІВЕНЬ НАРОДЖУВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ:

- забезпеченість населення лікарями

* зайнятість жінок суспільною працею

* співвідношення жінок і чоловіків у структурі населення

* економічна ситуація в країні

- загальна чисельність населення

* національні традиції та релігія

- захворюваність із тимчасовою втратою працездатності

3. ТЕНДЕНЦІЇ, ЩО ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ ПОКАЗНИКІВ НАРОДЖУВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ ЗА ОСТАННІ 10 РОКІВ:

- зростання рівня загального показника

* зниження рівня загального показника

- зростання рівня спеціального показника (плодючості)

* зниження рівня спеціального показника

* зростання народжуваності серед жінок у віці до 17 років

3. РІВЕНЬ НАРОДЖУВАНОСТІ ВИЩИЙ У ПОРІВНЯННІ З ЗАГАЛЬНИМ РІВНЕМ ПО УКРАЇНІ В РЕГІОНАХ:

- східних

* західних

- центральних

- південних

3. НАСЛІДКИ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ НАРОДЖУВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ:

- зниження захворюваності

* зменшення частки дітей у структурі населення

- зниження економічного навантаження на працездатний вік

* зростання частки осіб старших вікових груп

* зростання економічного навантаження на працездатний вік

- формування прогресивного типу вікової структури населення

3. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА "ДЕМОГРАФІЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ":

- загальна чисельність населення * число осіб пенсійного віку

* число осіб працездатного віку * число дітей

3. ПІД ПОКАЗНИКОМ "ДЕМОГРАФІЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ" РОЗУМІЮТЬ:

- відношення числа дітей до осіб старше працездатного віку

* відношення числа дітей та осіб пенсійного віку до чисельності працездатного населення

- відношення числа дітей та осіб пенсійного віку до загальної чисельності населення

3. РІВЕНЬ "ДЕМОГРАФІЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ" ВИЩИЙ В:

- міській місцевості

* сільській місцевості

3. ЗАГАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК "ДЕМОГРАФІЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ" В УКРАЇНІ ЗА ОСТАННІ 10 РОКІВ:

* зростає

- стабільний

- знижується

3. ЗМІНИ У РІВНІ ЗАГАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ, ЩО СПОСТЕРІГАЮТЬСЯ В УКРАЇНІ:

* зростання

- зниження

- стабілізація

3. КЛАСИ ХВОРОБ, ЯКІ ФОРМУЮТЬ ПРОВІДНІ ЧОТИРИ ПРИЧИНИ СМЕРТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ:

- хвороби крові та кровоутворюючих органів * хвороби системи кровообігу * нещасні випадки, отруєння та травми - хвороби органів травлення

- ендокринні захворювання * новоутворення * хвороби органів дихання

3. ПИТОМА ВАГА ВСІХ РАЗОМ УЗЯТИХ ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ, ДИХАННЯ, ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ, НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ І ТРАВМ У ЗАГАЛЬНІЙ СМЕРТНОСТІ В УКРАЇНІ ЗНАХОДИТЬСЯ В МЕЖАХ:

- 60-74

- 75-84

* 85-95

- 96 та більше

3. ОБСТАВИНИ ТА ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РІВЕНЬ ЗАГАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ:

- загальна чисельність населення

* віково-статевий склад населення

* якість медичної допомоги

* умови навколишнього середовища

* спосіб життя

- рівень госпіталізації населення

- захворюваність із тимчасовою втратою працездатності

3. ЧИ ВІРНО ВВАЖАТИ, ЩО ПІДВИЩЕННЯ ПОКАЗНИКА СМЕРТНОСТІ ОБУМОВЛЕНО ТІЛЬКИ ПОСТАРІННЯМ НАСЕЛЕННЯ:

- так

* ні

3. ТЕНДЕНЦІЇ, ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ ПОКАЗНИКІВ СМЕРТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ:

* загальний рівень смертності зростає

- загальний рівень смертності знижується

* смертність чоловіків вища за смертність жінок

- у структурі смертності переважають травми

- у структурі смертності переважають хвороби органів дихання

* у структурі смертності переважають хвороби системи кровообігу

3. ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З РІВНЕМ ЗАГАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ В БІЛЬШОСТІ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ:

- залишається без змін

* зростає

- зменшується

13. СПЕЦІАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ СМЕРТНОСТІ:

- летальність від окремих причин * смертність від окремих причин * смертність серед чоловіків і жінок

- загальна смертність * смертність у окремих вікових групах

13. ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ СМЕРТНОСТІ ЧОЛОВІКІВ ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ ВІД ТРАВМ НЕОБХІДНО ЗНАТИ:

- чисельність населення

- число чоловіків, що померли від травм

* число чоловіків працездатного віку

- загальне число померлих від травм

* число чоловіків працездатного віку, померлих від травм

13. ПІДВИЩЕННЯ СМЕРТНОСТІ ЗА ОСТАННІЙ РІК ВІДБУЛОСЯ ЗА РАХУНОК НАСЕЛЕННЯ У ВІЦІ:

* працездатному

- старше працездатного

13. ВКАЖІТЬ ПРИЧИНИ ПЕРШИХ ДВОХ РАНГОВИХ МІСЦЬ СМЕРТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ:

- новоутворення * нещасні випадки, отруєння, травми - хвороби органів травлення

- хвороби органів дихання * хвороби системи кровообігу

13. ВКАЖІТЬ ПЕРШІ ЧОТИРИ РАНГОВИХ МІСЦЯ В СТРУКТУРІ СМЕРТНОСТІ ДІТЕЙ 0-14 РОКІВ:

* нещасні випадки, отруєння, травми

* хвороби нервової системи та органів чуття

- інфекційні та паразитарні захворювання

- хвороби органів травлення

* хвороби органів дихання

- новоутворення

* вроджені аномалії

13. ЧИ ПОВТОРЮЄ СТРУКТУРА СМЕРТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ В ПРАЦЕЗДАТНОМУ ВІЦІ ЗАГАЛЬНУ СТРУКТУРУ СМЕРТНОСТІ:

- так

* ні

45. РІВЕНЬ СМЕРТНОСТІ ВИЩЕ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ:

- міського

* сільського

46. РІВЕНЬ СМЕРТНОСТІ ВИЩЕ СЕРЕД:

- жінок

* чоловіків

46. БІЛЬШ ЗНАЧНЕ ЗРОСТАННЯ РІВНЯ СМЕРТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ СЕРЕД:

- жінок

* чоловіків

46. В СТРУКТУРІ СМЕРТНОСТІ ЧОЛОВІКІВ ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ В УКРАЇНІ ПЕРШІ ДВА МІСЦЯ ПОСІДАЮТЬ:

* хвороби системи кровообігу - новоутворення

- хвороби органів дихання * нещасні випадки, отруєння, травми

46. В СТРУКТУРІ СМЕРТНОСТІ ЖІНОК ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ В УКРАЇНІ ПЕРШІ ДВА МІСЦЯ ПОСІДАЮТЬ:

* хвороби системи кровообігу - нещасні випадки, отруєння, травми

* новоутворення - хвороби органів дихання

46. ЧИ Є ЗНАЧНО БІЛЬШ ВИСОКОЮ СМЕРТНІСТЬ В УКРАЇНІ В УСІХ ВІКОВИХ ГРУПАХ ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК, А ТАКОЖ НАДСМЕРТНІСТЬ ЧОЛОВІКІВ, НІЖ У ДЕМОГРАФІЧНО ЕТАЛОННИХ КРАЇНАХ (Швеція, Японія):

* так

- ні

46. ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ МІСТА 50 ТИС. ЧОЛ, ЗА РІК НАРОДИЛОСЬ 700 ДІТЕЙ, ПОМЕРЛО 500 ЧОЛОВІК. НАРОДЖУВАНІСТЬ У МИНУЛОМУ РОЦІ СТАНОВИЛА 9%о. ЗА ЦИМИ ДАНИМИ МОЖНА ОБЧИСЛИТИ ПОКАЗНИКИ:

- співвідношення * наочності * загальної смертності - смертності немовлят

* природного приросту * народжуваності - летальності

46. ПІД СЕРЕДНЬОЮ ОЧІКУВАНОЮ ТРИВАЛІСТЮ НАЛЕЖНОГО ЖИТТЯ РОЗУМІЮТЬ:

- середній вік померлих

- число осіб із покоління, що народилося, які дожили до певного віку

* число років, що належить прожити поколінню, яке народилося (ровесники певного віку), якщо протягом наступного життя вікові показники смертності будуть такими ж, як і в роки, коли складалися таблиці смертності

46. СЕРЕДНЯ ОЧІКУВАНА ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ ЗНАХОДИТЬСЯ В МЕЖАХ (років):

- 64-66

* 67-69

- 70-73

46. ПОКАЗНИК СЕРЕДНЬОЇ ОЧІКУВАНОЇ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ ЧОЛОВІКІВ В УКРАЇНІ ЗНАХОДИТЬСЯ В МЕЖАХ (років):

* 62-64

- 65-67

- 68-70

46. ПОКАЗНИК СЕРЕДНЬОЇ ОЧІКУВАНОЇ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ ЖІНОК В УКРАЇНІ ЗНАХОДИТЬСЯ В МЕЖАХ (років):

- 70-72

* 73-75

- 76-78

46. БІЛЬШ НИЗЬКА ЙМОВІРНІСТЬ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ В КРАЇНАХ СНД ПОРІВНЯНО З КРАЇНАМИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПІВДРУЖНОСТІ ЗАЛЕЖИТЬ ПЕРЕВАЖНО ВІД БІЛЬШ ВИСОКОГО РІВНЯ СМЕРТНОСТІ У ВІКОВИХ ГРУПАХ (років):

* до 1

- 10-14

- 20-29

* 35-64

* 65 і більше

57. НА ЗНИЖЕННЯ ЙМОВІРНОЇ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ В КРАЇНАХ СНД ПОРІВНЯНО З КРАЇНАМИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПІВДРУЖНОСТІ ВПЛИВАЄ НАДМІРНА СМЕРТНІСТЬ ВІД:

* хвороб системи кровообігу

- інфекційних захворювань

- хвороб органів травлення

* зовнішніх причин (травми, вбивства. самовбивства)

* хвороб органів дихання

2. ДЛЯ СУЧАСНОЇ ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ ХАРАКТЕРНІ:

* урбанізація

- збільшення середнього зросту підлітків

* постаріння населення

* підвищення показника загальної смертності

* вирівнювання статевої диспропорції

- зниження смертності

* зниження показника народжуваності

* депопуляція

3. ЗГІДНО ПРОГНОЗУ ВІДНОСНО ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ НА НАЙБЛИЖЧІ 5-7 РОКІВ НЕГАТИВНІ ТЕНДЕНЦІЇ:

- стабілізуються

- зменшаться

* зростуть