
- •Організація та проведення статистичного дослідження. Його етапи
- •Відносні величини. Графічні зображення статистичних показників
- •Середні величини
- •Оцінка вірогідності результатів досліджень
- •Смертність немовлят (малюкова смертність)
- •Медико-соціальні аспекти окремих найважливіших захворювань
- •Нещасні випадки, отруєння та травми
- •Медико-соціальні аспекти віл/сніДу
- •Алкоголізм і наркоманія
- •Фізичний розвиток
- •Організація лікувально-профілактичної допомоги дорослому населенню
- •Організація амбулаторно-поліклінічної допомоги міському населенню
- •Організація амбулаторно-поліклінічної допомоги міському населенню
- •Організація стаціонарної допомоги міському населенню
- •Організація стаціонарної допомоги міському населенню
- •Організація лікувально-профілактичної допомоги сільському населенню
- •Організація первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини
- •Організація первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини
- •Організація медичної допомоги особам літнього віку
- •Організація лікувально-профілактичної допомоги працюючим на промислових підприємствам
- •Організація медичного забезпечення потерпілих від аварії на чорнобильській аес
- •Швидка та невідкладна медична допомога
- •Організація акушерсько-гінекологічної допомоги
- •Організація акушерсько-гінекологічної допомоги
- •Лікувально-профілактична допомога дітям
- •Лікувально-профілактична допомога дітям
- •Показники діяльності лікувально-профілактичних закладів
- •Оцінка якості медичної допомоги в сучасних економічних умовах
- •Організація медичної експертизи
- •Організація медико-соціальної експертизи тимчасової втрати працездатності
- •Організація медико-соціальної експертизи стійкої втрати працездатності
- •Організація медичної експертизи
- •Організація медико-соціальної експертизи тимчасової втрати працездатності
- •Організація медико-соціальної експертизи стійкої втрати працездатності
- •Організація медичної експертизи
- •Організація медико-соціальної експертизи тимчасової втрати працездатності
- •Організація медико-соціальної експертизи стійкої втрати працездатності
- •Медичне страхування
- •Медичне страхування
- •Організація санітарно-епідеміологічного забезпечення населення
- •Забезпечення населення
- •Организация первичной медико-санитарной помощи на основах семейной медицины
Організація лікувально-профілактичної допомоги дорослому населенню
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ:
* дільнично-територіальний (на засадах сімейної медицини)
- вивчення факторів ризику
- лікування вдома
- участь населення в оздоровчих програмах
* єдність лікувальної та профілактичної допомоги
* забезпечення гарантованого рівня надання безоплатної кваліфікованої медичної допомоги у визначеному законодавством обсязі
* етапність спеціалізованого медичного забезпечення
2. ВИДИ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ:
* амбулаторно-поліклінічна * стаціонарна * санаторно-курортна |
- санітарно-профілактична - дезінфекційна * швидка |
ТИПИ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я, В ЯКИХ НАДАЄТЬСЯ МЕДИЧНА ДОПОМОГА:
* лікувально-профілактичні
- медичні центри
* санітарно-профілактичні
* фармацевтичні (аптечні)
* медико-соціального захисту
- лікарняні
- амбулаторно-поліклінічні
* інші (патологоанатомічні, судмедекспертизи, статистичні та ін.)
ПОСАДОВІ ОСОБИ, ЩО БЕРУТЬ УЧАСТЬ В УПРАВЛІННІ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИМИ ЗАКЛАДАМИ (ЛПЗ):
*головний лікар (директор)
* завідувач поліклініки
- завідувач інформаційно-аналітичним відділенням
* заступники головного лікаря з різних розділів роботи (з медичної частини, з економічних питань та інші)
*старша медична сестра
- старші медичні сестри різних відділень
ЗГІДНО З ОСНОВАМИ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ЗДОРОВ'Я ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА МОЖЕ НАДАВАТИСЬ:
* лікувально-профілактичними акредитованими закладами
- санітарно-профілактичними закладами
* службою швидкої медичної допомоги
* окремими медичними працівниками, які мають ліцензію
ГРУПИ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ (ЛПЗ):
- центри здоров'я
* лікарняні (багатопрофільні та спеціалізовані)
* переливання крові, швидкої та екстреної медичної допомоги
* лікувально-профілактичні особливого типу
- санітарно-профілактичні
* диспансери
* амбулаторно-поліклінічні
* санаторно-курортні
- будинки дитини
АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНУ ДОПОМОГУ НАДАЮТЬ У:
* фельдшерсько-акушерських пунктах * консультативно-діагностичних центрах - станціях швидкої допомоги - пологових будинках * здоровпунктах - санаторіях |
* амбулаторіях * поліклініках * консультаціях * диспансерах
|
СТАЦІОНАРНУ ДОПОМОГУ НАДАЮТЬ У:
* лікарнях загального профілю
* спеціалізованих лікарнях
* медичних центрах
- санаторіях
- центрах здоров'я
* диспансерах
ДІАПАЗОН І ЯКІСТЬ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА ПОСЛУГ ВИЗНАЧАЮТЬ:
* професіоналізм і кваліфікація лікарів
* психологічна готовність населення піклуватися про стан свого здоров'я
- зростання фонду лікарняних ліжок
* достатня технічна забезпеченість закладів охорони здоров'я
- потреба в кадрах
* компетентність керівників закладів охорони здоров'я в питаннях менеджменту
* проведення ліцензування та акредитації лікувально-профілактичних закладів
ОСНОВНИМИ ЗАВДАННЯМИ ПРОВЕДЕННЯ ЛІЦЕНЗУВАННЯ ТА АКРЕДИТАЦІЇ Є:
* визначення можливостей і підтвердження права лікувально-профілактичного закладу чи фізичної особи надавати медичну допомогу в обсязі та якості не нижче встановлених стандартів
- визначення вартості медичної допомоги та послуг, що надаються
* захист інтересів споживача медичної допомоги та послуг на державному рівні
* забезпечення управління діяльністю лікувально-профілактичних закладів незалежно від форм власності, перш за все щодо якості медичної допомоги
ПОНЯТТЯ “СТАНДАРТ” У ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я ВКЛЮЧАЄ:
* затверджений повний перелік умов, котрих необхідно дотримуватись у процесі роботи з метою досягнення відповідного кінцевого результату
- перелік відповідного обладнання
ЛІЦЕНЗУВАННЮ ПІДЛЯГАЮТЬ:
* усі лікувально-профілактичні заклади незалежно від форм власності
- всі санітарно-профілактичні заклади
* особи, що займаються індивідуальною медичною діяльністю
* особи, що одержали дипломи цілителя та мають намір займатись народною медициною
ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА ЗАЛЕЖНО ВІД СТУПЕНЯ СКЛАДНОСТІ ЇЇ НАДАННЯ МОЖЕ БУТИ:
* первинною - профілактичною - змішаною |
* вторинною (спеціалізованою) * третинною (вузькоспеціалізованою) |
ПЕРВИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ (ПМСД) ПЕРЕДБАЧАЄ :
* консультацію лікаря загальної практики (сімейного)
- лікування в спеціалізованих відділеннях лікарень
* діагностику та лікування основних найбільш поширених захворювань
* проведення профілактичних заходів
* направлення хворого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги
* просту діагностику
* надання невідкладної допомоги
- лікування в диспансерах
ПОНЯТТЯ “ПЕРВИННА МЕДИКО-САНІТАРНА ДОПОМОГА”, ГОЛОВНОЮ ОСОБОЮ В ЯКІЙ Є СІМЕЙНИЙ ЛІКАР, ВКЛЮЧАЄ:
* лікування значної частини найбільш поширених захворювань
* сприяння в організації раціонального харчування в забезпеченні доброякісною водою, в проведенні санітарно-оздоровчих заходів
- надання високоспеціалізованої допомоги
* імунізацію населення проти основних інфекційних захворювань
* охорону здоров’я матері та дитини
- надання допомоги при захворюваннях, які рідко зустрічаються
* допомогу в вирішенні медико-соціальних проблем родини
ОСНОВНИЙ ОБСЯГ АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОВИНЕН ЗДІЙСНЮВАТИСЬ:
* терапевтами та педіатрами (лікарями загальної практики, сімейними лікарями)
- невропатологами
- хірургами
- алергологами
ВИДИ ЛІКАРСЬКИХ ДІЛЬНИЦЬ:
* територіальна терапевтична * територіальна педіатрична - територіальна хірургічна * акушерсько-гінекологічна |
* цехова терапевтична - змішана - територіальна неврологічна * сільська лікарська |
ПІД ВТОРИННОЮ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ РОЗУМІЮТЬ:
* кваліфіковане консультування, діагностику та лікування лікарями-спеціалістами
- лікування основних найбільш поширених захворювань
ТРЕТИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА НАДАЄТЬСЯ ЛІКАРЯМИ АБО ГРУПОЮ ЛІКАРІВ, ЩО МАЮТЬ ПІДГОТОВКУ В ГАЛУЗІ:
* складних щодо діагностики і лікування хвороб
- проведення профілактичних оглядів
* хвороб, що рідко зустрічаються
- проведення диспансеризації
ПЕРВИННА ТА ВТОРИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА МІСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ НАДАЄТЬСЯ В:
- обласних лікарнях * самостійних поліклініках * лікарнях |
- профілакторіях * амбулаторіях
|
ПЕРВИННА ТА ВТОРИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ МОЖЕ НАДАВАТИСЬ У:
- обласних лікарнях
* дільничних лікарнях
* лікарських амбулаторіях
- профілакторіях
* районних лікарнях
ТРЕТИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА МІСЬКОМУ ТА СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ МОЖЕ НАДАВАТИСЬ У:
- сімейних лабораторіях
* спеціалізованих лікарнях
- центрах здоров’я
* диспансерах
* діагностичних центрах
* медичних центрах
- поліклінічних відділеннях об'єднаних лікарень (поліклініках)
ВИДИ МЕДИЧНИХ ЦЕНТРІВ:
- багатопрофільні
* монопрофільні (спеціалізовані)
* для обслуговування окремих категорій населення (тих, хто постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС; вагітних, породіль, дітей)
- по підготовці кадрів для охорони здоров'я (парамедиків)
СТРУКТУРА МЕДИЧНОГО ЦЕНТРУ (НА ПРИКЛАДІ ПЕРИНАТАЛЬНОГО ЦЕНТРУ):
* допоміжне та лікувально-діагностичне відділення (кабінет)
* лікувальні відділення
* реабілітаційне відділення
* приймальне відділення
- відділення екстреної допомоги
- санаторно-курортне відділення
РОЗДІЛИ РОБОТИ МЕДИЧНИХ ЦЕНТРІВ:
* лікувально-діагностична
- соціально-правова
* організаційно-методична
- проведення попередніх медичних оглядів
* наукова
ЗМІСТ РОБОТИ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ МЕДИЧНИХ ЦЕНТРІВ:
* консультативний прийом хворих і осіб груп ризику
* амбулаторне і стаціонарне лікування (консервативне та оперативне)
* лабораторно-інструментальне обстеження хворих і осіб груп ризику
- диспансерне спостереження за всіма хворими конкретного профілю
* аналіз захворюваності та якості лікування хворих у різних закладах області (міста)
- збір даних про захворюваність і якість лікування хворих у різних лікувально-профілактичних закладах області (міста)
*організаційно-методичне керівництво медичною допомогою відповідного профілю
* підвищення кваліфікації лікарів
- проведення цільових профілактичних оглядів
НЕДОЛІКИ В РОЗВИТКУ ПОЗАЛІКАРНЯНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ:
* значна участь лікарів-спеціалістів у первинному обслуговуванні хворих
* невідповідність співвідношення грошових коштів, що витрачаються та обсягів допомоги, яка надається в стаціонарі та поліклініці
* недостатній рівень амбулаторно-поліклінічної допомоги
- необгрунтована госпіталізація хворих, які могли б лікуватись у амбулаторно-поліклінічних закладах
* економічно невиправдане та необгрунтоване з медичної точки зору збільшення обсягу швидкої медичної допомоги
- збільшення обсягу лікування в денних стаціонарах
НЕДОЛІКИ В РОЗВИТКУ СТАЦІОНАРНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ:
* значні рівні госпіталізації
- розширення мережі денних стаціонарів
* значна тривалість перебування хворих у стаціонарах
* недостатнє використання фонду лікарняних ліжок
- низький процент відбору хворих на ліжко
ПОТРЕБА В РЕФОРМУВАННІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ ЗУМОВЛЕНА ТАКИМИ ЧИННИКАМИ:
- зростанням вимог насамперед до збільшення обсягу лікувально-профілактичної допомоги
* зростанням вимог до покращання якості лікувально-профілактичної допомоги
* зростанням вартості медичної допомоги
- зменшенням вартості медичної допомоги
* незадоволеністю населення якістю лікувально-профілактичної допомоги
* необхідністю перерозподілу обсягу медичної допомоги між лікувально-профілактичними закладами різних рівнів медичного забезпечення
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ:
* поступова заміна лікарів-спеціалістів лікарями загальної практики (сімейними лікарями)
* значне збільшення обсягу медичної допомоги, що надається лікарями-спеціалістами в амбулаторно-поліклінічних умовах
- обмеження функцій долікарських кабінетів поліклінік
* надання населенню мікрорайону міста лікувально-профілактичної допомоги за принципом сімейної медицини
* значне поширення домашніх та денних стаціонарів
- розширення показань для госпіталізації хворих до стаціонару
* перенесення окремих видів лікувально-профілактичної допомоги зі стаціонарів до структур первинної медико-санітарної допомоги
ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ ДЕРЖАВНИХ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ У СУЧАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД :
* наявності відповідної законодавчої бази
- централізованого управління економічною діяльністю закладів охорони здоров'я
* перебудови механізму управління системою охорони здоров'я з урахуванням розширення прав лікувально-профілактичних закладів
- достатнього бюджетного фінансування за нормативами з розрахунку на 1 ліжко, на 1 відвідування поліклініки
* достатнього бюджетного фінансування за нормативами з розрахунку на 1 жителя
* збільшення обсягу та підвищення якості амбулаторно-поліклінічної допомоги
- суттєвого скорочення фонду лікарняних ліжок
* інтенсифікації діяльності стаціонару
* взаємодії закладів охорони здоров'я з іншими галузями та структурами
ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я:
- підвищення рівня госпіталізації
* пріоритетний розвиток ПМСД з переходом до надання медичної допомоги на засадах сімейного лікаря
* створення системи соціальних гарантій щодо забезпечення ліками соціально-незахищених верств населення та хворих на окремі захворювання
* підвищення якості підготовки фахівців
- значне зростання обсягу швидкої медичної допомоги
* відновлення системи загальної диспансеризації населення
НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я:
* пріоритетний розвиток первинної медико-санітарної допомоги
- суттєве зростання рівня госпіталізації
* створення єдиного медичного простору медичних послуг
* запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування
- значне збільшення обсягу швидкої медичної допомоги
МЕДИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ЄДИНОГО МЕДИЧНОГО ПРОСТОРУ:
* чітке дотримання рівнів надання медичної допомоги
- скорочення ліжкового фонду
* поліпшення спадкоємності
* підвищення якості медичної допомоги
- розширення мережі центрів планування сім’ї
* покращання здоров’я населення
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ЄДИНОГО МЕДИЧНОГО ПРОСТОРУ:
- поліпшення спадкоємності між різними ЛПЗ
* оптимізація та скорочення ліжкового фонду
* ефективне використання кадрових і матеріальних ресурсів
- відновлення системи загальної диспансеризації населення
ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛОМУ НАСЕЛЕННЮ
1. ВИДИ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ:
* амбулаторно-поліклінічна * стаціонарна * санаторно-курортна |
- санітарно-профілактична - дезінфекційна * швидка |
2.ТИПИ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я, В ЯКИХ НАДАЄТЬСЯ МЕДИЧНА ДОПОМОГА:
* лікувально-профілактичні
- медичні центри
* санітарно-профілактичні
* фармацевтичні (аптечні)
* медико-соціального захисту
- лікарняні
- амбулаторно-поліклінічні
* інші (патологоанатомічні, судмедекспертизи, статистичні та ін.)
3.ЗГІДНО З ОСНОВАМИ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ЗДОРОВ'Я ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА МОЖЕ НАДАВАТИСЬ:
* лікувально-профілактичними акредитованими закладами
- санітарно-профілактичними закладами
* службою швидкої медичної допомоги
* окремими медичними працівниками, які мають ліцензію
АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНУ ДОПОМОГУ НАДАЮТЬ У:
* фельдшерсько-акушерських пунктах * консультативно-діагностичних центрах - станціях швидкої допомоги - пологових будинках * здоровпунктах - санаторіях |
* амбулаторіях * поліклініках * консультаціях * диспансерах
|
СТАЦІОНАРНУ ДОПОМОГУ НАДАЮТЬ У:
* лікарнях загального профілю
* спеціалізованих лікарнях
* медичних центрах
- санаторіях
- центрах здоров'я
* диспансерах
ДІАПАЗОН І ЯКІСТЬ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА ПОСЛУГ ВИЗНАЧАЮТЬ:
* професіоналізм і кваліфікація лікарів
* психологічна готовність населення піклуватися про стан свого здоров'я
- зростання фонду лікарняних ліжок
* достатня технічна забезпеченість закладів охорони здоров'я
- потреба в кадрах
* компетентність керівників закладів охорони здоров'я в питаннях менеджменту
* проведення ліцензування та акредитації лікувально-профілактичних закладів
ОСНОВНИМИ ЗАВДАННЯМИ ПРОВЕДЕННЯ ЛІЦЕНЗУВАННЯ ТА АКРЕДИТАЦІЇ Є:
* визначення можливостей і підтвердження права лікувально-профілактичного закладу чи фізичної особи надавати медичну допомогу в обсязі та якості не нижче встановлених стандартів
- визначення вартості медичної допомоги та послуг, що надаються
* захист інтересів споживача медичної допомоги та послуг на державному рівні
* забезпечення управління діяльністю лікувально-профілактичних закладів незалежно від форм власності, перш за все щодо якості медичної допомоги
ПОНЯТТЯ “СТАНДАРТ” У ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я ВКЛЮЧАЄ:
* затверджений повний перелік умов, котрих необхідно дотримуватись у процесі роботи з метою досягнення відповідного кінцевого результату
- перелік відповідного обладнання
ЛІЦЕНЗУВАННЮ ПІДЛЯГАЮТЬ:
* усі лікувально-профілактичні заклади незалежно від форм власності
- всі санітарно-профілактичні заклади
* особи, що займаються індивідуальною медичною діяльністю
* особи, що одержали дипломи цілителя та мають намір займатись народною медициною
ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА ЗАЛЕЖНО ВІД СТУПЕНЯ СКЛАДНОСТІ ЇЇ НАДАННЯ МОЖЕ БУТИ:
* первинною - профілактичною - змішаною |
* вторинною (спеціалізованою) * третинною (вузькоспеціалізованою) |
ПЕРВИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ (ПМСД) ПЕРЕДБАЧАЄ :
* консультацію лікаря загальної практики (сімейного)
- лікування в спеціалізованих відділеннях лікарень
* діагностику та лікування основних найбільш поширених захворювань
* проведення профілактичних заходів
* направлення хворого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги
* просту діагностику
* надання невідкладної допомоги
- лікування в диспансерах
ПОНЯТТЯ “ПЕРВИННА МЕДИКО-САНІТАРНА ДОПОМОГА”, ГОЛОВНОЮ ОСОБОЮ В ЯКІЙ Є СІМЕЙНИЙ ЛІКАР, ВКЛЮЧАЄ:
* лікування значної частини найбільш поширених захворювань
* сприяння в організації раціонального харчування в забезпеченні доброякісною водою, в проведенні санітарно-оздоровчих заходів
- надання високоспеціалізованої допомоги
* імунізацію населення проти основних інфекційних захворювань
* охорону здоров’я матері та дитини
- надання допомоги при захворюваннях, які рідко зустрічаються
* допомогу в вирішенні медико-соціальних проблем родини
ОСНОВНИЙ ОБСЯГ АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОВИНЕН ЗДІЙСНЮВАТИСЬ:
* терапевтами та педіатрами (лікарями загальної практики, сімейними лікарями)
- невропатологами
- хірургами
- алергологами
ПІД ВТОРИННОЮ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ РОЗУМІЮТЬ:
* кваліфіковане консультування, діагностику та лікування лікарями-спеціалістами
- лікування основних найбільш поширених захворювань
ТРЕТИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА НАДАЄТЬСЯ ЛІКАРЯМИ АБО ГРУПОЮ ЛІКАРІВ, ЩО МАЮТЬ ПІДГОТОВКУ В ГАЛУЗІ:
* складних щодо діагностики і лікування хвороб
- проведення профілактичних оглядів
* хвороб, що рідко зустрічаються
- проведення диспансеризації
16..ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ:
* поступова заміна лікарів-спеціалістів лікарями загальної практики (сімейними лікарями)
* значне збільшення обсягу медичної допомоги, що надається лікарями-спеціалістами в амбулаторно-поліклінічних умовах
- обмеження функцій долікарських кабінетів поліклінік
* надання населенню мікрорайону міста лікувально-профілактичної допомоги за принципом сімейної медицини
* значне поширення домашніх та денних стаціонарів
- розширення показань для госпіталізації хворих до стаціонару
* перенесення окремих видів лікувально-профілактичної допомоги зі стаціонарів до структур первинної медико-санітарної допомоги
17.ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я:
- підвищення рівня госпіталізації
* пріоритетний розвиток ПМСД з переходом до надання медичної допомоги на засадах сімейного лікаря
* створення системи соціальних гарантій щодо забезпечення ліками соціально-незахищених верств населення та хворих на окремі захворювання
* підвищення якості підготовки фахівців
- значне зростання обсягу швидкої медичної допомоги
* відновлення системи загальної диспансеризації населення