Лекція № 11. Українсько-московський договір 1654 року Завершення Визвольної війни
1. Пошук союзників. Відносини з Московським царством
Виснаження України
Довга війна підірвала економічну структуру країни. Шість років боїв втомили людей. Господарством фактично ніхто не займався. Почалися труднощі з провіантом. Вичерпувалися фінанси. Постійні мобілізації населення, реквізиції, розправи карателів, епідемії чуми і холери спустошили біля 100 міст і масу сіл. Країна потребувала мирної передишки.
У серпні – вересні 1653 року Хмельницькому вдалося зібрати лише біля 30 тисяч війська. Втома народу була настільки великою, що збільшилися втечі на Слобідську Україну (полковник Іван Дзиковський з полком переселився на Слобожанщину, заснував у 1652 році на річці Тиха Сосна, що впадає в Дон, місто Острогозьк). Багато людей втікали на територію Московського царства. Неодноразово спалахували стихійні виступи селян і козаків-голоти проти політики гетьмана Хмельницького. Особливо, люди були незадоволені союзом з Кримським ханством. Сам хан неодноразово зраджував Хмельницького, а його люди грабували населення. Річ Посполита готувалась до нового походу.
цар Олексій Михайлович Романов Богдан Хмельницький Зустріч московських і українських посольств
Можливі союзники
В таких умовах для Б.Хмельницького було важливо знайти нових союзників (див. таблиці):
Країна |
Характеристика відносин |
Річ Посполита |
Вороже ставлення до української державності |
Кримське ханство |
Ненадійний союзник |
Османська імперія (Туреччина) |
Могутня держава, але знаходилася занадто далеко від Гетьманщини, щоб від неї отримати реальну допомогу. Заважало одвічне релігійне протистояння двох світів: християнського і мусульманського |
Швеція |
Не давала відповіді, знаходилася занадто далеко від Гетьманщини |
Молдавія |
Вороже ставлення до України |
Московське царство |
Сильна держава. Багато українців, білорусів і росіян бачили себе нащадками єдиного давньоруського народу, вважали себе просто різними гілками цього народу. З ХІХ століття навіть буде використовуватися термін «воз’єднання» народів (про це писали М.Костомаров, П.Куліш, В.Ключевський, М.Драгоманов, інші). Але Російська держава зволікала з введенням своїх військ, надаючи українцям допомогу харчами, зброєю, фінансами. |
Причини союзу з Московським царством
1. Союз з Росією був наслідком багатовікової боротьби східних слов’ян за відновлення Руської держави (Київської Русі), зруйнованої ханом Батиєм у 1237 – 1241 роках; він був підготовлений довгими міцними економічними, політичними і культурними зв’язками українського і російського народів; 2. З Московською державою українців об’єднувала етнічна близькість і єдина православна віра (в середньовіччя не існувало поняття «національність», його заміняла «віра», «конфесія», а слова «православний» і «руський» були синонімами); 3. себе українське населення найчастіше іменувало «руським», «русинами», а Богдан Хмельницький вважався «князем руським»(слово «український» у широкому вжитку з’явиться пізніше); 4) в союзі з Москвою Б.Хмельницький вбачав захист «високої царської руки», політичну і військову підтримку, порятунок від економічної катастрофи.
|
Додаток.Відносини з Московським царством
|
Незважаючи на тісні відносини, московський цар Олексій Михайлович не квапився з розв’язанням цього питання. Росія була виснажена війнами, цар не хотів розривати Полянський мир 1634 року з Річчю Посполитою. Дізнавшись, що Хмельницький має намір підписати союз з Туреччиною, цар почав заохочувати уряд до розв’язання питання.
1 жовтня 1653 року відбулося засідання Земського Собору (парламенту) в Москві. Він прийняв рішення: «гетьмана Хмельницького і все військо Запорізьке з містами і землями прийняти», а також почати війну з Річчю Посполитою. Російські урядовці розпочали підготовку: навчання, підготовку спорядження, харчів, закупку зброї за кордоном. Польщі об’явили війну.
Але, заключно, питання про об’єднання Гетьманщини і Московщини повинна була затвердити Генеральна Рада.
Переяславська Рада 1654 року (картини різного часу)