3. Білоцерківський мирний договір 18 вересня 1651 року

Умови договору

Визволений з татарського полону Б.Хмельницький розіслав з Білої Церкви наказ усім полковникам прибути до його ставки з уцілілими полками . Зібралося близько 25 тисяч козаків. Натиск ворога козаки, поблизу Білої Церкви, змогли зупинити. Несподівана для М.Потоцького могутність козацького війська, власні проблеми з пораненими, харчами примусили польський уряд згодитися на переговори. Мир був потрібен і Б.Хмельницькому, війська якого були потріпані і втомлені боями. Переговори очолили з польського боку сенатор Адам Кисіль, з українського – писар Іван Виговський. Умовами Білоцерківського миру були:

• під владою Б.Хмельницького залишалося лише одне воєводство – Київське;

• реєстр козацьких військ зменшується з 40 тисяч до 20 тисяч чоловік;

• козаки, що не потрапили в реєстр (випищики) переводилися в селянський стан; усі селяни повинні були повернутися в маєтки, до своїх панів;

• гетьман позбавлявся права вести самостійну зовнішню політику і повинен був підкоритися владі польського коронного гетьмана;

• гетьман розривав союз з Кримським ханством.

Значення договору

Умови Білоцерківського миру були принизливими, тому викликали невдоволення в народі. Почав виникати опір українському чиновництву і адміністрації, заворушення. Але,сам Хмельницький вважав цей договір вимушеним компромісом, що давав можливість виграти час, зібрати сили для боротьби з ворогом. Вже у травні 1652 року Хмельницький анулював умови договору.

Кадри з кінофільму «Богдан Хмельницький» (режисер і.Савченко)

4. Воєнні дії 1651-1653 років

Битва під Батогом 22-24 травня 1652 року

22 - 24 травня 1652 року відбулася знаменита битва під Батогом. Українська армія, оточивши польський табір, атакувала одночасно з усіх боків. Першим вступив в бій Тимош Хмельницький, а згодом Богдан. В цій битві, гетьман блискуче показав увесь свій талант, майстерність військового стратега (битву під Батогом історики порівнювали з перемогою Ганнібала при Каннах).

Козаки прорвали оборону поляків. Коли перевага нападаючих козаків стала очевидною, польські гусари кинулися до річки, щоб врятуватися вплав, кинувши напризволяще піхоту.

Польський командувач Калиновський, з оголеною шаблею пробував зупинити панічну втечу. Від гарматного пострілу загорілися вози з сіном і намети. Зчинилася ще більша паніка. До вечора загинуло в бою до 8 тисяч польських піхотинців і половина шляхтичів – гусарів. Загинув і сам коронний гетьман Калиновський. Такою була кривава помста за Берестечко.

Історики вважають, що у травні – червні 1652 року була відновлена повна влада гетьманського уряду і Білоцерківський договір втратив свою чинність.

Походи козацького війська в Молдавію

Козаки здійснювали походи до Молдавії, щоб примусити молдавського господаря Василя Лупула розірвати союз з Річчю Посполитою.

Богдан Хмельницький Тимош Хмельницький Розанда Лупул Василь Лупул

Молдавські походи козаків

1650 рік - І похід козацького війська до Молдавії	Богдан Хмельницький змусив господаря Молдавії Василя Лупула розірвати союз з Річчю Посполитою і підписати договір з Гетьманщиною. Встановлювався військово-політичний союз, який мав закріпитися шлюбом Тимоша Хмельницького і Розанди Лупул. Але після поразки української армії під Берестечком, В.Лупул відмовився дотримуватися договору. Шлюб укладений не був.
1652 рік - ІІ похід козацького війська до Молдавії	Тимош Хмельницький пішов у ІІ Молдавський похід, переміг і змусив господаря Молдавії Василя Лупула прийняти умови Б.Хмельницького. Після вінчання в Яссах Тиміш Хмельницький привіз додому Розанду – дочку Лупула, свою дружину. Але в Молдавії розгорілася громадянська війна феодалів за престол. Крім того союз Молдавії і України занепокоїв волоського володаря Матвія Бесараба і трансільванського графа Юрія ІІ Ракоці. Вони не хотіли посилення інтересів України в цьому регіоні. Утворилася антиукраїнська коаліція – Річ Посполита, Валахія, Трансільванія. Вони захопили столицю Молдавії Ясси, скинули В.Лупула.
1653 рік - ІІІ похід козацького війська до Молдавії	Під час ІІІ Молдавського походу квітня – вересня 1653 року, Тимош Хмельницький прийшов на допомогу Лупулу. Похід закінчився невдало. В боях під Сучавою українське військо зазнало поразки. Загинув Тимош Хмельницький, і українське військо було змушено покинути Молдавію.

Розправи карателів С.Чернецького

В цей час воєнні дії на Україні продовжувалися. Польський уряд направив для придушення українського повстання загони карателів, які очолив польний гетьман Стефан Чернецький. Він люто ненавидів повстанців. Під час битви під Батогом, Чернецькому лише чудом вдалося врятуватися. Втративши коня, сховавшись за копицею сіна, він спостерігав над розправою повстанців над поляками. Пізніше на нарадах Чернецький твердив, що ніяких компромісів з Хмельницьким не може бути. Чернецький люто знищував села, містечка, що бунтували, підтримували повстанців. Його прозвали «Рябою Собакою» за леопардову шкіру, яку носив на плечах та за жорстокість.

Т.Шевченко «Дари в Чигирині» Г.Нарбут Портрет Б.Хмельницького Стефан Чернецький (гравюра)

Облога Жванця (вересень-грудень 1653 року)

Восени 1653 року 40-тисячна польська армія Яна Казимира опанувала Поділля. Вона зупинилася на відпочинок біля містечка Жванець поблизу Дністра. Війська Б. Хмельницького разом з татарським загоном(союз з татарами був відновлений 1652 р.) взяли в облогу польський табір. Облога тривала з вересня по грудень 1653 року. В польському таборі почалися голод і епідемії. Декілька відчайдушних поляків вночі непомітно залишили табір, і таємно зустрілися з кримським ханом, підкупили його. Хан почав умовляти Хмельницького припинити облогу, за що король погодився відновити Зборівський мир. Зваживши на втомленість військ Хмельницький погодився. Армія козаків повернулася на Наддніпрянщину.