6. Зборівський мирний договір 8 серпня 1649 року

Адміністративно-територіальний устрій, права і свободи

Територія козацької республіки згідно з умовами Зборівського договору складалася з Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств. Населення становило близько 1,4—1,6 млн. осіб. Уся територія поділялася на 16 полків. Полки — на 10—20, а часом більше сотень. Міста мали Магдебурзьке право. У селах справами відали старости, яких обирала селянська громада, а справами козаків — обрані ними отамани. Військове-адміністративну владу на території полків і сотень здійснювали полковники і сотники, яких обирали ради. Було ліквідовано велике і середнє землеволодіння, фільварко-панщинну систему господарства, кріпацтво. Формувалася козацька, селянська і державна власність на землю. Було проголошено особисту свободу абсолютної більшості селян і міщан, які мали змогу вільно вступати до козацького стану.

Органи державної влади і права гетьмана

Найвищим законодавчим органом була Генеральна Рада — загальне зібрання всього війська. Але вона збиралася рідко, найчастіше її замінювала Старшинська Рада. Головою держави був гетьман. Виконавча і судова влада зосереджувалася в руках гетьмана. На думку відомого українського політичного діяча В. Липинського, Богдан Хмельницький до самої смерті (серпень 1657 р.) залишався фактично єдиним і повноправним правителем Української козацької держави. Усі питання ЇЇ життєдіяльності (внутрішні і зовнішні) він розв'язував самостійно, не радячись з королем. Гетьман скликав Генеральну та старшинську Ради, видавав універсали, брав участь у судочинстві, організовував фінансову систему, за рішенням Ради розпочинав війну, вів переговори, керував дипломатичними зв'язками, був головнокомандуючим збройних сил. Генеральна старшина допомагала гетьману керувати державою, фактично була урядом (склад: генеральний писар – І.Виговський; генеральний обозний, 2 осавули, 2 генеральних судді, генеральний підскарбій, генеральний бунчужний), виконувала функції виконавчої влади. У козацькій державі діяла своя система судочинства. Вона складалася з Генерального Суду, полкових і сотенних судів. У містах діяли міські, а також церковні суди.

Фінансова система і армія

У козацькій державі функціонувала своя фінансова система. Керівництво здійснював Б. Хмельницький. Головними джерелами прибутку держави були земля, сільськогосподарські промисли та їх оренда, торгівля, загальні податки, якими обкладали (крім козаків) населення. Серед грошових знаків в обігу були польські монети, пізніше — московські й турецькі гроші. У 1649 р., на думку дослідників, розпочалося карбування національної монети. Гетьманська держава мала сильну армію. Її було створено в перший рік війни шляхом об'єднання розрізнених селянських і козацьких загонів. Армія налічувала близько 80-100 тис. козаків і була організована за полково-сотенним територіальним поділом: певна територія виставляла кілька сотень козаків, які об'єднувалися в полк. Військо складалося з різних верств населення, більшу частину становило «покозачене» селянство і міське населення. Проте ядром армії було реєстрове й запорізьке козацтво.

Зовнішня політика

Б. Хмельницький з перших місяців війни особливу увагу приділяв дипломатичній діяльності, спрямованій на зміцнення міжнародного становища козацької держави. Було укладено військово-політичний союз з Кримським ханством, Трансильванією, встановлено дружні відносини з Росією ВалахІєю, Венецією, Швецією, Туреччиною.Особливе значення мали дипломатичні зв’язки і підтримка Росії(Московської держави). Туди було відправлено декілька посольств. Москва підтримувала Україну на міжнародній арені, надавала зброю, харчі, а у 1654 році Українська держава увійшла до складу Росії на принципах воєнно-політичного союзу, визнавши верховенство Романових. Підтримувала Україну і Англія. О.Кромвель вбачав у Визвольній війні прояви боротьби за свободу, проти католицької церкви. Але Австрія, Іспанія, князівства Південної Німеччини оголосили про підтримку Речі Посполитої, як католицької держави. Ворожу позицію зайняла Молдавія, що під час війни допомагала Польщі. Богдан вирішив застосувати силу проти ворожої країни. У 1650 році 90 – тисячне козацьке військо здійснило похід на Молдавію. Отаман Данило Нечай зайняв Ясси. Молдавський господар Василь Лупул погодився на союз з Україною. Було влаштовано урочистий шлюб Тимоша Хмельницького з Розандою, донькою Лупула( у цьому шлюбі було 2 дітей – близнюків). Лупул дружив з Тимошем, залучав його до боротьби з претендентами на престол Молдавії, але все ж через деякий час відступився від угоди, що викликало новий похід Т.Хмельницького на Молдавію. У 1653 році Тимоша важко поранили в бою, він помер і був урочисто похований в Суботові. Але все ж Б.Хмельницький забезпечив собі надійний кордон. Велику роль зіграли талановиті дипломати Гетьманщини: Силуян Мужиловський, Самійло Зарудний, Данило Грек, Юрій Немирич, Іван Виговський, Іван Ковалевський.