М.Самокиш в’їзд б.Хмельницького до Київа
В результаті воєнних дій на початку листопада 1648 року значна частина українських земель була звільнена від польського панування.
5. Відновлення воєнних дій 1649 року
Переговори з польською стороною
В лютому 1649 року, в Переяславі, відбувалися переговори з королівським посольством, яке очолював воєвода Адам Кисіль. А.Кисіль довго вмовляв гетьмана не шкодити вітчизні, тобто Речі Посполитій. Хмельницький в свою чергу сформулював мету: звільнити «весь народ руський по Львів, Холм і Галич з лядської неволі». Він прагнув створити незалежну козацьку державу, що є правонаступницею Русі Київської. Домовилися про перемир’я до «трави»(тобто до весни), а також про кордони по річках Случ і Горинь на заході, до Кам’янця-Подільського на півдні і по річку Прип’ять на півночі. (З Інтернету) |
В.Кручина в ролі Я.Вишневецького, В.Абазопуло в ролі Б.Хмельницького у фільмі М.Мащенка «Богдан-Зіновій Хмельницький»
Облога Збаража (липень-серпень 1649 року) і битва підЛоєвим(липень 1649р.)
Навесні 1649 року, польські війська, першими порушивши Переяславське перемир’я, розпочали воєнні дії. Очолив польське військо князь Ярема Вишневецький. Його війська захопили Любар, Страрокостянтинов, Меджибош,
укріпилися у Збаражі.
У липні 1649 року війська Хмельницького розпочали облогу фортеці Збараж. Ярема Вишневецький, під шквалом обстрілу, відстоював фортецю до кінця. Польські війська потрапили у важку ситуацію. Не вистачало їжі і боєприпасів. Були великі втрати і серед козаків. В одному з боїв загинув відважний полковник Станіслав Морозенко(Мрозовицький), пізніше оспіваний у поетичній думі «Ой, Морозе –Морозенку». На допомогу обложеним в Збаражі скакало військо литовського гетьмана Януша Радзивілла. Щоб перекрити їм шлях, Хмельницький послав полковника Михайла Кричевського. У важкій битві під Лоєвим 21 липня 1649 року Кричевський був полонений, і згодом, помер від ран. Але в цій же битві Я. Радзивілл мав такі втрати, що далі рушити вже не було з ким. Кричевський завдання виконав. Але на допомогу полякам поспішав сам король Ян ІІ Казимир з 30 тисячним військом. Залишивши під Збаражем загін, Хмельницький вирушив проти короля.
Князь Я. Вишневецький отримує послання від козаків Польські крилаті гусари(кадри з фільму «Вогнем і мечем»)
Битва під Зборовом (5-6 сепня 1649 року)
5-6 серпня 1649 року відбулася битва під Зборовом. Польське військо було оточене і почалося планомірне його знищення. Король опинився у пастці. Він розпочав таємні переговори з союзником козаків – кримським ханом Іслам-Гіреєм. Хан вийшов з битви. Підкуплений поляками, він зажадав від Хмельницького припинення бою, погрожуючи перейти на бік короля. Це була зрада, але іншого виходу не було. Скрутна ситуація змусила Хмельницького тимчасово припинити боротьбу і підписати мир. Це врятувало полків, обложених в Збаражі, а також оточеного в таборі короля.