3. Початок народного повстання

Козацька Рада і заклик до повстання

25 січня 1648 року, на козацькій січовій Раді, Богдан Хмельницький закликав до священної визвольної війни. Його було обрано запорозьким гетьманом (перебував на цьому посту у 1648-1657 роках). З Січі Богдан розсилав листи – універсали, у яких закликав народ підніматися на боротьбу проти польських панів-гнобителів. На заклик Богдана, з Київщини, Поділля, Лівобережжя, йшли групи селян, міщан, козаків. Так, весною 1648 року, на Січі зібралося ціле військо. Був там і полк хороброго козака Максима Кривоноса.

Союз з кримським ханом

Щоб забезпечити надійний тил під час війни і мати військову підмогу, в лютому-березні 1648 року здійснювалися переговори з кримським ханом. Було укладено військово-політичний союз. Татарське військо Тугай-бея приєднується до війська Хмельницького і має право на частину здобичі. Було домовлено і про підтримку донських козаків.

Коронний гетьман Миколай Потоцький направив парламентера на Січ, щоб умовити козаків заспокоїтися, обіцяв їм права і свободи, а Хмельницькому – повернення Суботова, але зупинити полум’я народної війни було вже неможливо.

Виступ Б.Хмельницького(кадр з фільму) М.Потоцький - «Ведмежа лапа» Тугай-бей

4. Воєнні дії 1648 року

Битва під Жовтими водами 4-6 травня1648 року

М.Кривоніс у Жовтоводській битві Фрагмент битви (кадри з фільму «Вогнем і мечем»)

Для придушення повстанців уряд Польщі висилає 20 тисячне військо коронного гетьмана Миколая Потоцького (якого прозвали «Ведмежа лапа») і польного гетьмана Мартина Калиновського. Один польський підрозділ рухався по суші, інший – на кораблях по Дніпру. Хмельницький поділив свої війська, щоб заступити шлях обом загонам. Частина тих, хто рухався по річці ( а це були реєстрові козаки), перейшли на бік Хмельницького.

Біля витоків річки Жовті води відбувся бій. Поляки закріпилися у таборі на пагорбі. 4 травня почався штурм табору військами козаків і ординцями.

Під Жовтими водами польське військо отримало поразку. Ця битва була першою крупною перемогою військ Хмельницького.

Миколай Потоцький був змушений відступити, для з’єднання з 6 – тисячною армією князя Яреми Вишневецького. Битися з військом Хмельницького, яке щоденно поповнювалося за рахунок повсталих селян, гетьман вважав безглуздям.

Додаток. Доля Стефана Потоцького, сина коронного гетьмана

Син коронного гетьмана Стефан Потоцький під час битви під Жовтими водами потрапив у скрутне становище. Він відчайдушно пішов на прорив, але не мав успіху. В ніч на 6 травня, його підрозділ був оточений і розгромлений Хмельницьким, а сам гетьманич смертельно поранений. Один польський воїн - Іван Виговський був захоплений в полон татарами, але Хмельницький врятував його, обмінявши на коня. Йому імпонували знання і здібності юнака. Виговський був змушений перейти на бік козаків. Він очолив канцелярію Хмельницького.

Корсунська битва(діорама) Б.Хмельницький М.Кривоніс

Битва під Корсунем 16 травня 1648 року

Ще більш запеклою була битва під Корсунем. Перед початком битви, один з козаків - Самійло Зарудний, ризикуючи життям, навмисне здався в полон полякам. Під час жорстокого допиту він твердив, що на Корсунь наступає величезне козацько-татарське військо і полякам варто відступити. Він сам зголосився стати провідником поляків через місцевий ліс Горіхова Діброва. Тим часом в лісі козаки Максима Кривоноса, за планом Б.Хмельницького, підготували засідку. Польське військо заглибилося у ліс і потрапило в пастку. Зав’язався лютий бій, що тривав декілька годин. Хоробро билися козаки, але поляки теж відчайдушно. Коронний гетьман Миколай Потоцький рубав шаблею як простий воїн, але дістав поранення шаблею у голову і потрапив у полон. Схопили й пораненого кулею в руку Калиновського. Після цієї перемоги повстала уся Україна. До армії славного Богдана йшли дрібні українські феодали, селяни, жителі міст, приєдналися донські козаки. Йшли люди різних національностей - білоруси, росіяни, литовці, молдавани, тобто усі, хто був скривджений.

Фрагменти Корсунської битви (реконструкція)

Ремісники міст допомагали гарматами, рушницями, порохом. До кінця липня 1648 року було визволено майже все Лівобережжя, а до кінця серпня - ще три воєводства Правобережжя.

Ярема Вишневецький у молодому і у старшому віці Сенатор, лицар Адам Кисіль

Кривавий терор

Буквально перед Корсунською битвою помер король Владислав ІV і тимчасово вся влада зосередилася в руках канцлера Єжи Оссолінського. Він розпочав переговори з повстанцями через лідера православної шляхти, прибічника компромісів Адама Кисіля. Але польська сторона лише тягнула час і накопичувала сили. Князь Ярема Вишневецький – жорстокий, гоноровитий шляхтич, лютий ворог православ’я розпочав свій каральний кривавий шлях. Ловили повстанців, саджали їх на палі, вішали. Масово стинали голови. У відповідь загони Максима Кривоноса почали знищувати польських панів, лихварів. Вони забирали панське добро, роздавали людям, наділяли їх землею. Стогін стояв над Україною, а у нічній темряві довго палали вогнища. То горіли шляхетські маєтки. Урядові комісари вимагали видачі «шаленого Кривоноса», а Хмельницький відповів: «Взамін на Вишневецького».

У липні 1648 року на Волині Кривоніс зустрівся з загоном Я.Вишневецького. Під час бою відбувся поєдинок козацького отамана з шляхтичем, але тому вдалося врятуватися.