2. Богдан -Зіновій Хмельницький (роки життя: 1595-1657)

Молоді роки

Величезну роль у Визвольній війні зіграв Богдан-Зіновій Хмельницький.

Він був вихідцем з родини українського дрібного шляхтича, отримав непогану освіту у єзуїтському колегіумі у Львові. Любив і добре знав юриспруденцію, історію і географію, цікавився риторикою і воєнною справою. Володів польською, французькою, татарською, турецькою мовами і латиною. Запальний, гарячий молодий хлопець мріяв про воєнні подвиги. У 1618 році записався до реєстрового козацького війська, де сотником служив його батько - Михайло Хмельницький. Богдан добре оволодів верховою їздою, шаблею, влучно стріляв з лука й рушниці. Богдан Хмельницький брав участь у боях проти турків.

Після Цецорської битви 1620 року, поранений Богдан опинився в турецькому полоні. З великими труднощами, за допомогою козаків, мати – Анастасія Хмельницька викупила сина з полону. Повернувшись з неволі, Хмельницький служив у реєстровому козацькому війську, пізніше, у 1637 році, зайняв посаду писаря. Ходив в походи проти турок і татар, брав участь в Смоленській війні 1633-1634 років, за що король нагородив його золотою шаблею. Слава Хмельницького, як здібного козацького військового командира, зростала.

Талановитий військовий начальник і народний заступник

Бойове хрещення Б.Хмельницький отримав під час походу війська коронного гетьмана Жолкевського до Молдови проти турок. Але у Цецорській битві 1620 року Богданові не пощастило. Турки завдали поразки польському війську. В битві загинув батько - Михайло Хмельницький, а пораненого Богдана було захоплено в полон. Турки звернули увагу на освіту і здібності полоненого. Під час полону в Стамбулі Богдан познайомився з Бектеш-агою – радником самого султана. Але це мало йому допомогло. До нього відносилися як до освіченого раба. Богдан тужив за рідною землею. З великими труднощами, за допомогою козаків, мати – Анастасія Хмельницька викупила сина з полону. Повернувшись з неволі, Хмельницький служив у реєстровому козацькому війську, пізніше, у 1637 році, зайняв посаду писаря. Ходив в походи проти турок і татар, брав участь в Смоленській війні 1633-1634 років, за що король нагородив його золотою шаблею. Мемуаристи описують зовнішність гетьмана, як людини, фізично сильної, «широкої кості й міцної будови», за вдачею дещо мовчазної, задумливої, але схильної до раптових емоційних вибухів. В управлінні козаками, Богдан дуже цінував віськову дисципліну, порушників суворо карав. Спостерігати як ляхи (поляки) плюндрували українські землі йому було боляче. Богдан зблизився з запорожцями, брав участь у селянсько-козацьких повстаннях, як радник, дипломат і воїн, був особисто знайомий з Остряницею та Гунею. Але тоді він все робив, щоб примирити козаків з польською стороною, виступаючи за компроміси. У Варшаві, на чолі делегації, Б.Хмельницький брав участь у відновленні «Ординації» та привілеїв козаків. У 1638 році Хмельницький займає посаду сотника Чигиринського полку, бо посада писаря за «Ординацією» 1638 року була скасована. Французький король Людовік XІV, через посла графа де Бержі, запросив Хмельницького і 2600 козаків на французьку службу, задля участі у Тридцятилітній війні. У 1645 році, загін козаків, на чолі з сотником Хмельницьким і полковником Іваном Сірком, брав участь у бойових операціях на березі Па-де-Кале. Під час війни Хмельницький потоваришував з відомим принцом Конде. Особливо загін відзначився під Дюнкерком, проти іспанців, коли козакам вдалося штурмом оволодіти фортецею. Козаки повернулися додому, а слава про Хмельницького-полководця, «людини освіченої і розумної»,(як писав де Бержі), вже гуляла по Європі. У 1646 році, вже у Речі Посполитій, Б.Хмельницький згодився на формування козацького війська, щоб допомоги полякам у поході на Османську імперію. Домовилися з королем про реєстр козаків – 12 тисяч, та про пристойну оплату. Король Владислав оголосив Хмельницького гетьманом реєстрового козацтва. Але польський сейм не підтримав королеве рішення про війну з Туреччиною. Потреба у великій кількості реєстрових воїнів відпала. (За даними Інтернету)

Особисті причини у Хмельницького для виступу

У 1646 році король Владислав оголосив Хмельницького гетьманом реєстрового козацтва В цей період відбувся трагічний випадок, що зіграв поворотну роль у житті Хмельницького.

Староста Чигирина і Корсуня О.Конецпольський і підстароста(управитель замку) Д.Чаплинський пред’явили претензії на хутір Суботів, що дістався Богданові від батька. Цей хутір перейшов батькові - М.Хмельницькому, коли він служив підстаростою шляхтича Я.Даниловича. Але документи на успадкування власності оформлені не були. Було організовано замах на життя Богдана. Так, у грудні 1646 року, під час бою з татарами, що напали на Чигирин, слуга Чаплинського раптово вдарив Хмельницького шаблею по шиї, але кольчуга витримала удар і Богдан зумів відбитися. Але це не зупинило змовників. Весною 1647 року, користуючись відсутністю Хмельницького, магнат Д.Чаплинський напав на хутір Суботів, захопив майно, худобу, зруйнував будинок, забив до смерті молодшого сина і викрав кохану жінку, на якій Богдан збирався одружитись. Хмельницький повернувшись, застав розорений дім, а син Остап помер у нього на руках.

М.Мордвінов в ролі Б.Хмельницького Г.Клерінг в ролі Д.Чаплинського ( кадри з фільму «Богдан Хмельницький»)

Розгніваний Хмельницький звернувся до суду, але він був на боці поляка. Хмельницький отримав лише 150 злотих компенсації, але маєток втрачався. Нвіть король був безсилим перед свавіллям шляхти і магнатів.

Також, у істориків є свідчення про те, що Хмельницький з загоном козаків, у листопаді 1647 року збирався розпочати виступ проти Речі Посполитої, захипивши в Трахтемирові артилерію. Але ці плани його були викриті. Магнат О.Конецпольський добився арешту Хмельницького, як змовника, зрадника престолу, «захисника хлопів». Однак чигиринський полковник Станіслав Кричевський зумів таємно випустити Богдана з тюрми. Хмельницькому нічого не залишалося, як рятуватися на Запорожжі. Особисті кривди і несправедливості змішалися з горем і гнівом народним. В цей час Січ нагадувала «діжку з порохом». Козаки готувалися до Ради.

Козацька Рада на Січі 1648 року Богдан Ступка в ролі Б.Хмельницького (кадри з фільму «Вогнем і мечем»)