3. Йосип Верещинський – перший український автономіст
Єпископ, що прихильний до козацтва Йосип Верещинський(1532-1598) – оригінальний український мислитель, письменник та суспільно-політичний діяч. Походив з шляхетського роду з Холмщини, де його батьки мали родовий маєток – Верещин. Його дід Федір ще був православним, але вже батько перейшов до католицизму й схиляв до цього сина. Йосип закінчив школу у Красноставі і ще в юні роки прийняв духовний сан. На релігійній ниві Верещинський досяг значних успіхів.
У 1593 році його посвятили в київські єпископи. Резиденцією своєю Верещинський зробив Фастів, що постраждав від страшних татарських нападів.
Йосип Верещинський неодноразово виступав на захист козацтва, вважаючи козаків лицарями, що можуть мати свої права, як і західноєвропейські лицарі.
Також він висловлював слушні ідеї стосовно побудови прикордонних фортець.
Костьол
у Фастові Фрагмент барельєфу
Додаток. Фастів стає Новим Верещином
Резиденцією своєю Верещинський зробив Фастів, що постраждав від страшних татарських нападів. Київський єпископ побудував тут укріплений замок, а саме містечко перейменував на Новий Верещин – від назви родового маєтку Верещинських. До містечка під захист замку стали приходити люди. Отець Йосип заснував і друкарню, де окрім богословської літератури став друкувати власні твори. Він також публікує кілька політичних проектів, що стосувалися оборони Речі Посполитої від кочових народів та інших ворогів. Він виступив з ініціативою створення цілого ряду потужних фортець, а також заснування «школи рицарської синам коронним», де б вони освоювали воїнську справу. Часто отець Йосип виступав на захист козаків, вважаючи їх лицарями, що можуть мати свої права, як і західноєвропейські лицарі. За це Верещинський навіть потрапив у немилість до короля, але все ж домагався територіально-адміністративної реформи козацтва( це втілить гетьман М.Дорошенко). Саме козаки допомогли йому захистити відновлений Фастів – Новий Верещин – від неодноразових татарських нападів. Наприклад, 1593 року Верещинський, спираючись на тритисячний козацький загін, завдав поразки татарському війську, посланому проти нього ханом. |
Проект Задніпровської козацької держави Але головним проектом Верещинського стала ідея створення Задніпровської козацької держави, як автономії у складі Речі Посполитої. На території Задніпров’я козацьке військо мало поділятися на тринадцять полків. Кожен полк утворював би окремий адміністративно-територіальний район. Залежно від статусу територіального полку основною ланкою військової й адміністративної влади ставали князівський, гетьманський або полковницький уряди. Як бачимо, він, випередивши час, фактично ініціював створення майбутньої козацької держави Богдана Хмельницького, тобто держави у формі князівства чи герцогства з підлеглістю королю. Це була ідея, яка в XVII столітті стала основоположною для козацького державотворення, саме за неї змагалися гетьмани від Богдана Хмельницького до Кирила Розумовського.
4. Початок книгодрукування (1574 рік) Перші книги Вплив ідеології Відродження і Реформації мав місце і в Речі Посполитій, і сприяв розвитку літератури і книгодрукування. Винахід Й. Гуттенберга, став передумовою активного розвитку книжкової справи. Більшість книг, особливо наукових, в цей період друкувалися латиною.
Перші книги церковнослов'янською мовою надрукували в кінці XV — на початку XVI століття німець Швайпольт Фіоль у Кракові і білорус Франциск Скорина у Празі (наприклад, Фіоль у 1491 році видав у Кракові «Часослов»).
Друкарня Ш.Фіоля Франциск Скорина Майстерня Й.Гутенберга
Іван Федоров - «друкар книжок небачених» На українських, білоруських та російських землях поштовх для розвитку книгодрукарства дав Іван Федоров(Федорович). Він походив, ймовірно, з дворянського роду Рогозів. У 1564 році «друкар книжок небачених» Федоров за велінням російського царя Івана Грозного надрукував першу російську книгу «Апостол». Але світські і духовні власті стали переслідувати книгодрукаря як єретика, тому він з помічником Федором Мстиславцем перебирається в Річ Посполиту, до Львова. Тут, на Краківській вулиці, вони заснували друкарню, де у 1574 році друкують друге видання «Апостола», а також знаменетий «Буквар» старословянською мовою.
Ця дата - 1574 рік вважається початком книгодрукування на Україні. Запрошений до князя К. Острозького, Федоров здійснює перше повне видання Біблії церковнослов'янською мовою. Це була знаменна як на ті часи подія! Поряд з богословською літературою І. Федоров видає полемічні праці Г. та М. Смотрицьких, В. Сурозького, X. Філалета, а також букварі.
Друкарський станок І. Федоров(кадр з фільму) Книга «Апостол»
За прикладом І.Федорова. були створені друкарні в Києві, Чернігові, Луцьку, Новгороді –Сіверському, Снятині, Рогатині. Архимандрит Єлисей Плетенецький заснував друкарню Києво-Печерської лаври. Були надруковані «Часослов», «Лексикон слов’яноруський », а також твори полемічної літератури, різноманітні граматики, букварі і словники. Завдяки книгодрукуванню поширювалася освіта і культура.