4. Князь Василь-Костянтин Острозький – культурний і політичний діяч, меценат

Однією з найвідоміших родин в Речі Посполитій були Острозькі: князь Костянтин Іванович і його дружина Марія Слуцька. Костянтин Іванович Острозький у різний час обіймав посади литовського гетьмана, воєводи, був гарним полководцем. До самої смерті в 1530 року він захищав православну церкву від наступу католицизму, організував оборону українських земель системою міст і замків, здійснював походи проти татар.

 Його син Василь- Костянтин теж наполегливо відстоював православ'я. У 1559 році Василь-Костянтин Острозький стає воєводою київським, що посилило його вплив на політичне життя України. Острозький ходив в походи, проводив енергійну колонізаторську політику в порубіжних землях Київщини та Брацлавщини, засновуючи нові міста, замки та слободи. Наприкінці XVI століття Острозький був найбільшим після короля землевласником Речі Посполитої: йому належало 80 містечок і 2760 сіл. Річний прибуток князя перевищував 19 мільйонів злотих. Економічна потужність маєтностей княжого роду, зростання багатств, блискуча політична кар’єра(сенатор) швидко роблять Острозького «некоронованим королем Русі», що дозволяє йому проводити відносно незалежну політику в руських землях. В.-К. Острозький в 1573—1574 роках був одним з можливих кандидатів на польський престол, згодом, після смерті останнього Рюриковича царя Федора – й на московський престол, (Острозький був родичем Рюриковичів). Але не судилося, хоч владу він й так мав величезну. Острозький виступав за рівноправне входження Русі до складу Речі Посполитої. Дуже складним було відношення Острозького до козацтва. Він підтримував козацтво і Січ, як форпост проти турецько-татарської небезпеки, запрошував козаків на службу. Однак, будучи типовим феодалом свого часу, магнатом, Острозький вороже ставився до назріваючих козацько-селянських повстань, які загрожували розоренням земель держави, тому брав участь у придушенні повстання К.Косинського. (За даними Інтернету)

• заснував перші православні організації – братства;

• у 1576 році відкрив школу в Острозі, яка згодом стала Острозькою слов’яно-греко-латинською Академією - першим навчальним закладом вищого типу у Східній Європі;

• заснував школи у Турові, Володимирі-Волинському;

• при допомозі відомого московського першодрукаря Івана Федорова - заснував друкарню в Острозі близько 1577 року;

• у 1581 році, на кошти Острозького, Іваном Федоровим староруською мовою друкується Острозька Біблія(вийшло ще 20 різних видань);

• сприяв розвитку мистецтва, зокрема малярства(при Богоявленській замковій церкві виникла власна іконописна традиція);

• сприяв утворенню в Острозі гуртка (академії) слов'янських та грецьких учених, публіцистів, теологів та богословів (до нього входили Герасим Смотрицький, Василь Сурозький, Христофор Філарет, Еммануїл Ахіллес, Лука Сербин, Кирило Лукаріс -майбутній Олександрійський та Константинопольський патріарх, Зизаній Тустановський, Дем'ян Наливайко, Іван Федоров та інші);

• За сприянням Острозького в Острозі була зібрана велика бібліотека, яка включала в себе грецьку та західноєвропейську богословську літературу, передруки античних творів, словники, космографії, граматики та інше.