2. Контрреформація. Діяльність єзуїтів

Що таке Контрреформація?

Хвиля Реформації в Європі породила Контрреформацію – відповідну жорстоку реакцію католицької церкви. Після Триденського собору, який започаткував Контрреформацію, церковники почали переслідувати єретиків, розповсюджували ідеї католицизму через проповіді та шкільництво. Подібні заходи в Європі здійснював Орден Єзуїтів.

Орден Єзуїтів в Речі Посполитій

У 60-х роках XVI століття єзуїти з'являються в Речі Посполитій, а в 70-х роках розпочинають діяльність в Україні, чому сприяла Люблінська унія. У 1571 році було відкрито єзуїтську колегію в Ярославі (Галичина), а незабаром їхні школи з'явилися у Львові, Кам'янці, Луцьку, Перемишлі, Вінниці, Острозі, Новгороді-Сіверському (всього 15 єзуїтських колегій).

У 1593 році було відкрито Замойську Академію в Києві – вищий навчальний заклад. Це були зразкові начальні заклади, з дуже гарними вчителями і спорядженням. Вони виховували учнів у католицькому дусі. Діяльність єзуїтів в Україні не можна оцінити однозначно. З одного боку, єзуїти сприяли поширенню освіти, прилучали українців до досягнень європейської науки і культури. Серед їх вихованців були такі відомі діячі, як П. Сагайдачний та Б. Хмельницький.

Папа і єзуїти Єзуїтський колегіум в Ужгороді Замойська Академія в Києві

 З іншого боку, українцям в умовах відсутності власної держави особливого вибору, де навчатись, не було. Платою за навчання нерідко було зречення «батьківської» віри, а відтак, за тих умов, і національності. Тим більше, що після Берестейської унії діяльність єзуїтів була спрямована проти православної церкви.

Іов Борецький Костянтин Корнякт Герасим Смотрицький Памва Беринда

3. Братства

Виникнення братств

Про вплив реформаційних ідей свідчить й поява та діяльність братств.

Братства – це православні релігійні і культурно-освітні організації українського населення. В них входили представники міщан, духовенства, української шляхти та козаків.

У 1586 році було засновано перша така організація - Львівське Успенське братство. Статут братства затвердив антіохійський патріарх Йоаким. Він надав братству право ставропігії – тобто право підкорятися не єпископам, а безпосередньо патріарху Сходу. Це давало братству певну самостійність. За прикладом львів’ян багато українських городян об’єднувалися в братства.

Братчики збиралися на бесіди, читали й пояснювали Святе Письмо, збирали свою скарбницю.

На початку XVIІ століття на Україні діяло близько 30 братств з власними статутами у Києві, Луцьку, Острозі, Перемишлі, Рогатині, Тернополі. Їх часто очолювали достатньо заможні люди: Костянтин Острозький(заснував Острозьку школу), Іов Борецький(ректор Київської школи, митрополит, заснував Богоявленське братство в Києві), Герасим Смотрицький (письменник, ректор Острозької Академії), Петро Могила(митрополит), Памва Беринда (вчений, письменник), Костянтин Корнякт (купець, меценат), українська шляхта, феодали - Вишневецькі, Ружинські, Ю.Рогатинець, І.Красовський, гетьман П.Сагайдачний.

Острозька Академія Києво-Могилянська Академія

Діяльність братств

Діяльність братств полягала у наступних справах (див.таблицю):

Кінець XVI століття

Початок XVIІ століття

Пропаганда православної віри, пояснення Святого Письма, проведення суспільних богослужінь, церковних свят; благодійництво: допомога бідним, сиротам, убогим, престарілим влаштування безкоштовних обідів; відкриття шпиталів, шкіл, ремонт і побудова церков.

З наступом католицизму, уніатства, в зв’язку з масовим ополяченням братства розгорнули широку захисну діяльність за православну церкву, її відновлення, за збереження руської (української) національної мови, культури, традицій, звичаїв, свят; Братства засуджували зловживання духовенства і матеріальне збагачення церкви; Створення братських шкіл, вищих учбових закладів – колегіумів, Академій. Так, у 1615 році виникла Київська братська школа, яка обєдналася з Лаврською братською школою у Києво-Могилянську колегію (академію); Організація друкарень, майстерень по переплетінню книг; збирання бібліотек розповсюдження серед правосланих; Переклади на українську мову книг з латинської, польської, старослов’янської мов. Наприклад І.Вишенський і М.Смотрицький розробили граматику укр. мови, переклали Біблію; Захист соціально-економічних, політичних прав і інтересів православних.

Братства зіграли величезну роль у збереженні менталітету, культури української нації у важких для неї умовах.