6. Національно-визвольні повстання 1637-1638 років під керівництвом п.Павлюка, я.Остряниці і д.Гуні, наслідки

Козацько-селянське повстання 1637 року під керівництвом П.Павлюка

Придушити козацький рух жорстокою розправою над Сулимою та його сподвижниками Польща не спромоглася. Антипольські настрої тільки посилювалися. Уряд Речі Посполитої вирішив переглянути реєстр Війська Запорозького та вилучити з нього всіх неблагонадійних.

Такі дії польських можновладців стали приводом до нового повстання 1637 року. Його очолив полковник реєстровців Павло Павлюк (Бут) — сподвижник Івана Сулими.

Перша битва з коронним військом закінчилася перемогою повстанців. Проте 6 грудня 1637 року під Кумейками польське військо оточило табір козаків. Козаки мужньо захищалися, але закінчився порох. Павлюк із невеликим загоном пробився крізь вороже оточення і рушив до Чигирина, сподіваючись поповнити там запаси пороху і зброї. Керівництво табором було покладене на Дмитра Гуню. Історики свідчать, що під час чергового штурму козацького табору поляки підпалили вози з порохом. Потужний вибух спричинив сум'яття в лавах повстанців. Частина з них утекла. Інші ж під керівництвом Дмитра Гуні знов укріпили табір і, дочекавшись ночі, почали організовано відступати. Польське військо не наважилося їх наздоганяти, але через два дні рушило проти загонів Павлюка і оточило їх, змусивши, врешті, погодитися на переговори. 11 грудня 1637 року Павлюк і четверо його товаришів вийшли з табору, щоб узяти участь у переговорах, але їх по-зрадницькому схопили. Гуні і його помічникові К.Скидану вдалося втекти. Павлюка і його товариша Томиленка стратили в Варшаві.

«Ординація війська Запорізького»

1 березня 1638 року у Варшаві розпочав роботу черговий сейм. Вирішено було застосувати жорсткі міри проти козаків. Сейм ухвалив постанову під назвою «Ординація Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої» за якою значно зменшувався реєстр козаків(до 6 тисяч) і встановлювався повний контроль поляків над козаками і Запоріжжям. Так, козаками, замість гетьмана, повинен керувати польський комісар. Селянам і міщанам заборонялося вступати до козаків. Одночасно відбудовувався Кодак, де розташовувалася польська залога. «Ординацію» прийняла лише частина козаків.

«Ординація війська Запорізького»(детальніше)

Сейм у січні 1638 року ухвалив постанову під назвою «Ординація Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої» за якою:1) Козаків позбавляли права обирати старшин, заборонялося також козацьке судочинство; 2) реєстрове військо обмежувалося 6 тисяч козаків; 3) на посади полковників і осавулів призначалися представники польської або полонізованої шляхти, керував козаками не гетьман, а польський комісар; 4) під загрозою смерті ніхто з селян і міщан не мав права йти на Запоріжжя, навіть видавати своїх дочок за козаків; 4) козакам не дозволялося поселятися в містах, крім прикордонних — Черкас, Чигирина й Корсуня; 5) Два полки реєстровців, заступаючи один одного, мали постійно стояти на Запорожжі. У документі, зокрема, йшлося про потребу застосування проти повстанців військової сили. Одночасно відбудовувався Кодак, де розташовувалася польська залога. «Ординацію» прийняла лише частина козаків. (З Інтернету)

Козацько-селянське повстання 1638 року під керівництвом Я.Остряниці та Д.Гуні

У січні 1638 року на козацькій раді в Січі гетьманом обирається мужній, благородний і справедливий козак, полковник Яків Стефан Остряниця(Острянин).

Хто такий Яків Остряниця?

Яків Остряниця(Острянин) походив з небагатого боярського роду литовсько - українського походження. Отримав освіту. Наймався для охорони шляхетських дворів. Потім служив полковником реєстрового козацького війська. Брав участь у війні Польщі і Росії (1633-1634 рр.) на Чернігівщині, але в бою під Путивлем відмовився стріляти в російських ратних людей, як у православних. Його батько служив реєстровим козаком, але був несправедливо засуджений і замучений поляками, що дуже вразило Якова. Остряниця співчував повстанню П.Павлюка , після його поразки прибув на Січ.

Наприкінці березня 1638 року кілька загонів запорожців, очолюваних гетьманом Я.Остряницею, Гунею і Скиданом, вийшли з Січі й рушили на Полтавщину. До січовиків приєднувалися численні озброєні загони селян і міщан. 1 травня 1638 року стався бій з поляками під містечком Говтва. Він приніс повстанцям перемогу. Незабаром, під контролем повсталих опинилася вся Полтавщина.

Я.Остряниця Селяни здають податок Повсталі селяни і козаки

Повстанці обложили Лубни. Зазнавши численних втрат, відійшли до Жовнина і стали там табором. Під Жовнином знову стався бій, внаслідок якого сили повстанців було розпорошено. Під час бою, польські воїни оточили Остряницю, намагаючись захопити його в полон. Яків мужньо захищався, демонструючи майстерність володіння шаблею. Карпа Скидана було вбито. Яків Остряниця із козацькою кіннотою виявився відрізаним від табору і мав великі втрати. Вирішивши, що битву програно, він, рятуючись від переслідування поляками, з частиною козаків перейшов на порубіжні з Московською державою землі (на майбутню Слобожанщину).

Після довгої оборони табору, козацька старшина, з-за великих втрат, вирішила припинити повстання, згодившись з умовами запропонованими польським урядом. У їх основу було покладено «Ординацію Війська Запорозького».

Додаток. Доля Дмитра Гуні та Якова Остряниці

Після відходу Якова Остряниці, повстанці, які залишилися в таборі (близько 20 тисяч чоловік), обрали гетьманом Дмитра Гуню і продовжували боротьбу. У ніч проти 10 червня Гуня організував відступ 10 тисяч козаків. Над старим Дніпровим річищем, в урочищі Старець, повстанці заклали новий табір. Його спорудженням керував безпосередньо Дмитро Гуня, виявивши неабиякий хист будівничого. Близько двох місяців (червень — липень) козаки вперто билися з ворогом. Проте становище в таборі погіршувалося. Не кращими були справи й у поляків. Командування обох сторін вирішило вдатися до переговорів. Незабаром козацька старшина пристала на умови, запропоновані польським урядом. У їх основу було покладено «Ординацію Війська Запорозького». Дмитро Гуня залишався гетьманом і до 1640 року ходив в антитурецькі походи(подальша доля невідома). Яків Остряниця не міг повернутися в Річ Посполиту, де його чекав арешт. Жив у Слобідській Україні( тоді - територія Московської держави), заснував там на місці маленького хутірця - місто Чугуїв ( тепер - Харківської області), яке козакам надав московський цар( а також харчі, речі на устрій та жалування). Здійснив вдалий похід проти татар. У 1641 році Остряниця загинув під час зіткнення козаків –голоти з козацькою старшиною. Яків-Степан Остряниця – герой незавершеного романа М.Гоголя «Гетьман».

Причини поразки і значення повстань

Повстання потерпіли поразку з-за стихійності, поганої підготовки, недостатнього озброєння (більшість повсталих – селяни). Не завжди разом діяли запорожці та реєстровці. Польське військо було більш чисельним, гарно озброєним і дисциплінованим. Повстання не минули даром. Було накопичено великий досвід антифеодальної визвольної боротьби. Була відновлена православна церква.

«Золотий спокій» 1638-1648 років

Здавалося, козацьким повстанням було покладено край. Через відсутність виступів козаків і селян протягом 1638—1648 pоків поляки назвали те десятиліття часом «золотого спокою». Щоправда, спокій був примарним, тому що тримався на примусі і швидше нагадував затишшя перед бурею.

Тема: Національно-культурний рух XVI – першої половини XVIІ століття. Визвольна війна середини XVIІ століття

Лекція №7. Братства XVI – першої половини XVIІ століття

Церковне життя XVI – першої половини XVIІ століття

Пересопницьке Євангеліє Фауст Социн Микола Радзівілл-Чорний