4. Повстання 1630 року під керівництвом Тараса Трясила і його наслідки

Причини повстання

Жорстокий релігійний і нацональний гніт підштовхував народ на стихійні протести. Невдоволення викликало й запровадження нового загальнодержавного податку. Селяни масово втікали з панських маєтків від кріпацького гніту. До них приєднувалися козаки-випищики. Незабаром їх зібралося на Січі декілька тисяч. Багато козаків були обурені діями реєстрового гетьмана Григорія Савича-Чорного, що схилявся на польський бік і виписав з реєстру 300 козаків. Бунтівних запорожців очолив Тарас Федорович, якого прозвали Трясилом.

Це був запорозький отаман, відомий своїми морськими походами.

Тарас Трясило розпочинає повстання

У березні 1630 року 10 тисяч запорожців, на чолі з Тарасом Трясилом, обурені пограбуванням Київщини польськими жовнірами, що розташувалися там на постій, піднялися на повстання.

Повстанці захопили Черкаси і взяли у полон пропольського реєстрового гетьмана Григорія Савича-Чорного. Його судили, як зрадника козацької справи, й стратили.

У березні - квітні 1630 року Тарас Трясило розсилає свої універсали («улесливі листи») до тих, хто колись був колись козаком, з пропозиціями підтримати повстання, піднятися бій за давні вольності та віру православну. До нього приєднуються випищики-козаки, міщани, селяни. Вони громили панські маєтки на Київщині, Полтавщині.

Поступово повстання охоплює майже все Лівобережжя, від Київщини до Запоріжжя. Проти Трясила виступив польський коронний гетьман Станіслав Конецпольський. У квітні 1630 року відбулася битва повсталих з поляками під Корсунью. Повна перемога козаків! Повсталі захопили також Переяслав.

Т.Трясило(Федорович) С. Конецпольський Атака козаків Запорожець

Бої під Переяславом

Упродовж трьох тижнів 12-тисячне польське військо на чолі зі Станіславом Конецпольським безуспішно штурмувало Переяслав. Козаки героїчно захищалися. В ніч на 20 травня 1630 року козацький загін Трясила зробив відчайдушну вилазку. Козакам вдалося ліквідувати вартових і непомітно проникнути до польського табору. Штаб Конецпольського охороняв елітний польський підрозділ, так звана - «золота рота» (назва походить від золотого кола на її прапорі) чисельністю близько 150 знатних шляхтичів. Розпочався бій, прозваний «Тарасовою ніччю». Козаки і селяни вщент розбили поляків, захопили їх прапор(корогву) і знищили Ці події яскраво відобразив Т. Шевченко в поемі «Тарасова ніч». Польська сторона була змушена поступитися.

Переяславська угода і “Статті для заспокоєння руського народу”

20 травня 1630 року, між поляками і козаками, була підписана Переяславська угода. Вона передбачала: 1) збільшення реєстру до 8 тис. чол.; 2) збереження прав та привілеїв козаків (але козаки зобов’язуються самочинно не ходити на Крим і Туреччину, знищити частину «чайок»); 3) 300 випищиків поновили в реєстрі.

Поляки дозволили обрати реєстрового гетьмана Тимофія Орендаренка.

Але ця угода була вигідна, в основному, реєстровцям. Прості козаки і покозачені селяни не були нею задоволені. Реєстрові козаки прийняли рішення припинити повстання. Але окремі виступи народних мас ще продовжувалися протягом 1630 року.

Національно-визвольний рух українців-русів занепокоїв польський уряд.

Новий король Владислав IV у 1632 році видав державно-політичний акт“Статті для заспокоєння руського народу” (затверджений польським сеймом у 1633 році), що узаконював існування православної церкви в Україні, надавав юридичного статусу братствам.

Тарас Трясило, залишивши гетьманство, пішов до донських козаків. Згодом їздив до Москви, з проханням взяти й українських козаків на російську службу, брав участь у війнах, у народних рухах. Згодом його слід загубився.

Додаток. Боротьба українців за свої права

Національно-визвольний рух українців-русів занепокоїв польський уряд. Проявила активність й українська сторона. На сеймику в Прилуках, запорозькі козаки склали для своїх делегатів інструкцію, в якій вимагали позитивного вирішення на сеймі питання про відновлення прав православної церкви, яких вона була позбавлена після Берестейської унії 1596 року. Подібні вимоги висували й православні організації - братства, що підготували низку вимог під назвою “Синопсис” - “Короткий опис прав, свобод і вольностей.”. Вимоги підтримали архімандрит Києво-Печерської лаври Петро Могила, шляхтич Адам Кисіль і навіть литовський князь Христофор Радзівілл. Новий король Владислав IV Ваза у 1632 році видав державно-політичний акт“Статті для заспокоєння руського народу” (затверджений сеймом у 1633 році) , що узаконював існування православної церкви в Україні, митрополита, надавав юридичного статусу братствам, школам. Але у 1634 році, після закінчення польсько-російської війни, уряд Речі Посполитої знову урізав права православної церкви. (За Інтернетом).