Тема: Українські землі під владою Речі Посполитої Лекція №1 (вступна). Землі Київської Русі в складі Великого князівства Литовського

1. Становище земель Київської Русі у хіv столітті

Занепад князівств Київської Русі

У ХІІІ, на початку ХІV століття частина земель колишньої Київської Русі стала суцільною пусткою. Частина іcконних жителів – русичів переселилася на північ і схід. Інші території були дощенту зруйновані і пограбовані. Це відбулося внаслідок вторгнення монголо-татарських орд. Ті князівства, що вціліли, стали залежними від Золотої Орди – величезної монгольської держави. Київ, зруйнований ханом Батиєм втрачає значення політичного і культурного центру. Монголо-татарське іго(неволя), наче дамоклів меч, загрозливо тяжіло над давньоруськими землями. Населення забиралося в рабство, або знищувалося. Князі їздили на поклон до хана Золотої Орди, щоб отримати ярлик – право на князювання. Переважна частина жителів князівств були вимушені сплачувати важку данину ханським данникам – баскакам.

Спливали роки… Розорені монголами землі почали поступово оживати.

Люди з Галичини, Волині, Карпат селились тут, змішувалися з місцевим населенням - русичами. Вони приносили свої традиції, звичаї, культуру.

Ослаблені ігом давньоруські землі викликають інтерес жадібних до завоювань сусідів.

Посилення Литви і початок приєднання руських земель

У ХІІІ - ХІV століттях посилюється молода держава лівів, жмуді, естів, ятвягів, чуді і прусів – Литва. Між давньоруським населенням і литовським існували давні дружні зв’язки. Відома допомога русичів литовцям під час голоду. Також, у ХІІІ столітті, щоб відбити наступ Ордена Мечоносців волинські і литовські князі об’єдналися й розбили ворога. Згодом почали загрожувати лицарі Тевтонського і Лівонського орденів. Була постійна загроза й з боку монголів. Князі Литви Міндовг і Гедимін охоче підписують домовленості з київськими, чернігівськими, волинськими князями, поступово встановлюючи свою опіку над цими князівствами. Виникли воєнно-політичні союзи. Витісняється язичництво, впроваджується християнство. Впливу Литви не могла не протистояти ні Біла-Русь, ні Мала-Русь(Україна). Столицею молодого і вже досить сильного Литовського князівства за часів Гедиміна стає Вільно. Видатний політик, князь Гедимін(1316-1341) видає своїх дочок заміж за руських і польських князів. Його дочка Євфімія стала дружиною гордого і незалежного галицько-волинського князя Юрія- Болеслава ІІ. Відчувши свою могутність Гедимін вже силою захоплює частину міст Київщини і Волині. Але незабаром в замку, обложеному хрестоносцями, Гедимін загинув.

Великий литовський князь Гедимін князь Юрій ІІ Болеслав князь Любарт

Додаток. Занепад галицько-волинських земель

Доля галицько-волинських земель була гіркою. Частина бояр, що мріяли про перехід галицьких земель під владу Польщі, отруїли галицько-волинського князя Юрія –Болеслава ІІ. Скориставшись цим, польський король КазимирІІІ у 1340 році здійснив розбійницький похід на Львів, заволодів державною скарбницею. У відповідь спалахнуло проти загарбників народне повстання. Його очолив сміливий боярин Дмитро Дядько. Поляки були вигнані. Захопивши ініціативу, русичі переслідували ворога аж до Вісли, примусивши укласти угоду про нейтралітет. Але саме князівство було поділено на Галицьку боярську республіку і Волинську, де правив син Гедиміна - литовський князь Любарт. У 1349 році польський король Казимир знов здійснив напад на Галичину і Волинь. Русичі та їх литовські союзники хоробро боронили свою землю під командуванням князя Любарта. Боротьба мала перемінний успіх. Галичина була загарбана і перейшла під владу Польщі. Волинське князівство Любарту вдалося відстояти. (З Інтернету)