5. Культурна і релігійна діяльність п.Сагайдачного

Культурно-освітня діяльність

Петро Сагайдачний був відомий і як культурно-освітній діяч. За його активної участі у Києві був створений культурний гурток, куди входили визначні діячі того часу: педагог і священик Іов Борецький, архімандрит і письменник-полеміст Єлисей Плетенецький, філософ і письменник Касіян Сакович, вчений і письменник Мелетій Смотрицький та інші.

Петро Сагайдачний Єлисей Плетенецький Мелетій Смотрицький Іов Борецький

Гетьман підтримував Київське богоявленське братство. Після Московського походу 1618 року він вступив в братство разом з усім кошем Запорозьким. Матеріально підтримував Київську братську школу. Для неї було закуплено папір, потрібну літературу, спорядження. Завдяки діяльності Сагайдачного Києву було повернуто значення культурно-релігійного центру.

Відновлення ієрархії православної церкви

У 1620 році, скориставшись перебуванням у Києві єрусалимського патріарха Феофана, що їхав з Москви, Сагайдачний домігся від нього висвячення нового православного митрополита (9 жовтня 1620 року цю посаду обійняв Іов Борецький) і 5 єпископів для 5 єпархій. Козацький загін охороняв Феофана, супроводжуючи його до кордону Молдавії. І хоча відновлення ієрархії православної церкви польський уряд не визнав, проте каральних дій не чинив.

Посольства до Москви щодо захисту православних

Петро Сагайдачний дуже переживав з-за того, що згодився свого часу на Московський похід. Сам єрусалимський патріарх Феофан дорікав гетьману, що той пролив кров православних християн. У 1620 році, після вдалого походу на Перекоп і звільнення російських полонених, П.Сагайдачний спорядив до Москви посольство П.Одинця. Українських послів зустрічали з шаною. Посольство доставило звільнених полонених і розпочало переговори про спільні дії татар і турок. Крім того П.Сагайдачний пропонував московському цареві службу і прохав захистити православних на українських землях Речі Посполитої. Переговори продовжив Іов Борецький. Цар Михайло Федорович обіцяв захист православних, послав грамоту, адресовану «гетьманові Петрові Конашевичу, отаманам, сотникам, осавулам та усьому Війську Запорозькому». В цьому документі, цар висловив подяку за службу і запевнив козаків у тому, що і надалі вони можуть бути певними його ласки та жалування. Послані були й дарунки: 300 крб. золотом, дорогі тканини, сукно, шаблі, пістолі тощо. (За даними Інтернету).

6. Участь Сагайдачного у Хотинській війні 1621 року

Напад турецько-татарського війська

У 1620 році, сильне військо турок та їх союзників татар, здійснило напад на Річ Посполиту. Султану не подобалося втручання Речі Посполитої у молдавські справи і активність козаків. Коронний гетьман Польщі Станіслав Жолкевський відступив до Дністра, прагнучи об’єднати польське військо з молдавським. Козаків взяли дуже мало.