Тема 5: Маркетингова цінова політика.

1. Зміст маркетингової цінової політики. Ціни у маркетингу. 1

2. Ціноутворюючі фактори в АПК 2

12. Етапи ціноутворення. Практика встановлення цін на продукцію АПК. 3

13. Характеристика основних методів ціноутворення та можливість їх застосування в агропромисловій сфері. 5

14. Маркетингові цінові стратегії. 5

1. Зміст маркетингової цінової політики. Ціни у маркетингу.

Ціна у маркетингу – сума грошей, яку повинен заплатити покупець за товар; форма економічної угоди між виробником і споживачем.

Ціна (з курсу політекономії) – грошовий вираз вартості товару. Найнижча ціна – собівартість. Але в умовах ринку на ціну діють більш сильніші фактори, насамперед закон попиту і пропозиції.

Завдання визначення ціни на свої товари стоїть перед усіма комерційними і багатьма некомерційними організаціями.

Функції ціни:

• Облікова

• Розподільча

• Стимулююча

Ціни виступають у різних формах:

• квартплата (плата за житло);

• плата за проїзд;

• плата за комунальні послуги;

• страхові внески (страхування майна, життя);

• плата за навчання, лікування, консультації;

• хабар шахраю за допомогу;

• членські внески;

• заробіток працівника, оклад спеціаліста (ціна роботи працівника);

• прибутковий податок (ціна, яку ми платимо за право комерційної діяльності).

Маркетингова цінова політика — це складова частина маркетингової діяльності, основна мета якої полягає у встановленні ринкової ціни на товари фірми, яка б відповідала вимогам ринку і цілям фірми; комплекс заходів стосовно визначення ціни, знижок, умов оплати за товари чи послуги з метою задоволення потреб споживачів і забезпечення підприємству прибутку

Маркетингова цінова політика вирішує наступні задачі:

1) визначення ціноутворюючих факторів;

2) розрахунок впливу ціноутворюючих факторів на ціну товарів фірми;

3) визначення цілей ціноутворення фірми;

4) формування маркетингових цінових стратегій.

Цінова політика традиційно стояла в центрі питань збуту. Вирішальними причинами підвищеного значення цінової політики були за Мефферті (1986) такі:

а) у разі відносно невеликих можливостей диференціювання продукту за допомогою якісних відмінностей або реклами політика цін залишалася насамперед самим швидким інструментом, щоб потіснити конкурентів;

б) у періоди зниження доходів населення або для споживачів із низькими доходами ціна є важливим чинником для споживачів при прийнятті рішення про покупку;

в) ціна – це чітко визначена, просто вимірювана змінна, яка легше за інші (наприклад, перевага оптових покупців або якість продуктів) використовується в економічному аналізі;

г) у ринковому середовищі пропозиція і попит урівноважуються шляхом зміни цін. Якщо встановлюється надто висока або низька ціна, то наслідком є затоварювання каналів збут або дефіцит товару на ринку. Правильна ціна урівноважує попит і планові обсяги виробництва товарів.

У 60—70-ті роки значення цінової політики для маркетингу різко знизилося. При цьому за Мефферті (1986) мали значення чотири аспекти:

а) уникнення цінових воєн - численні підприємства ведуть обережну політику цін, щоб уникнути небезпечної цінової конкуренції в галузі;

б) споживачі не завжди реагують на зниження ціни збільшенням попиту. Для багатьох споживчих товарів ціна є індикатором якості, тому низькі ціни створюють у частини споживачів уявлення про неякісний продукт і, таким чином, зниження цін не завжди забезпечує підвищення збуту;

в) можливість маневрування при прийнятті рішення щодо цін часто обмежена через умови в каналах збуту (торгівля) або через державне регулювання;

г) переглянути зниження ціни стосовно багатьох споживачів здійснити важко.

д) загальне зростання доходів призводить до зниження ролі ціни при прийнятті рішення про купівлю. Все більше значення відіграють якість обслуговування, дизайн, якість, надійність тощо).