8. Органи державного самоврядування: співвідношення.

Спільні риси:

— органи держави, як і органи самоврядування, здійснюють спільні функції по управлінню суспільством шляхом встановлення і гарантування діяльності суб'єктів; їх повноваження конкретизуються законами та підзаконними актами;

— органи держави та самоврядування передбачені конституційно;

— вони відповідно до наданих повноважень приймають рішення нормативного характеру, що у разі їх протиріччя Конституції можуть бути відмінені;

— органи держави, як і органи самоврядування, мають чітко визначену компетенцію у відповідній сфері та форми і методи здійснення повноважень;

— рішення, що приймаються цими органами, мають владний характер, певним чином забезпечуються і гарантуються;

— органи держави і органи самоврядування формуються у встановленому законом порядку шляхом обрання чи призначення;

— функціонують на основі принципу розподілу повноважень та певним чином взаємодіють у процесі здійснення своїх повноважень.

Відмінності:

Органи держави Органи місцевого самоврядування

Формуються шляхом виборів, призначаються чи затверджуються - Обираються населенням територіальної одиниці

Дія нормативних актів поширюється на територію держави чи адміністративної одиниці - Дія нормативного акта поширюється на територіально-адміністративні одиниці

Повноваження визначають зміст управлінської функції держави - Повноваження спрямовані на вирішення проблем певної території із самоврядування

Складаються з колективів службовців - Діяльність не має професійного характеру

Діють на основі конституційно закріпленого принципу розподілу влади - Можуть за взаємною згодою перерозподілити між собою окремі повноваження на підставі договору

Рішення приймаються колегіально чи одноособово керівником органу - Рішення приймаються виключно шляхом голосування

Здійснюють повноваження безпосередньо - Здійснюють повноваження як безпосередньо, так і через обрані органи

Фінансову базу становить державний бюджет - Фінансову базу становить місцевий бюджет та позабюджетні надходження

Виступають від імені держави - Є представниками інтересів населення певної території

Виконавчі органи складають самостійну частину державного апарату - Виконавчі органи формуються керівником органу самоврядування

Діють на основі принципу координації - Діють на снові субординації

У деяких випадках можливе делегування виконавчих повноважень органам самоврядування - Делегування повноважень державним органам неможливе

Таким чином, органи держави та органи місцевого самоврядування є взаємодіючими структурами, що забезпечують найбільш доцільний рівень упорядкування суспільних відносин та забезпечення функціонування суспільства як певним чином організованої соціальної системи.

Особливе значення ця взаємодія має за умови формування громадянського суспільства.

9. Поняття політичної системи. Підстави типології політичної системи.

Політична система суспільства. Вузьке розуміння – сукупність державних організацій, громадських об’єднань, трудових колективів, що здійснюють функції щодо реалізації політичної влади. Широке розуміння – система всіх політичних явищ, які існують у соціально неоднорідному, зокрема, класовому суспільстві. Елементи політичної системи суспільства: 1) суб’єкти політики - класи, нації соціальні прошарки, об’єднання громадян (партії, політичні рухи), трудові колективи, кожна людина, держава. 2) політичні норми та принципи – норми передбачають політичні відповідальність суб’єктів політики за їх порушення. 3) політичні відносини – врегульовані політичними нормами стосунки між політичними суб’єктами. 4) політичні погляди; політична свідомість – система ідеологічних і психологічних елементів, оцінка людиною існуючого політичного буття; політична культура – набуття і нагромадження суб’єктами політичної системи певних знань і досвіду у політичній сфері діяльності. 5) зв’язки, що об’єднують вищевказані компоненти. 6) політичний процес – сукупна діяльність всіх суб’єктів політичних відносин, що спрямована на формування, зміну чи перетворення і функціонування політичної системи. 7) політичний режим – політична обстановка у суспільстві.

Типологія політичних систем здійснюється на підставі врахування різних ознак:

1. Класифікація політичних систем на підставі характеру взаємовідносин політичних систем із зовнішнім середовищем. За цим критерієм виділяють закриті і відкриті політичні системи.

2. Класифікація політичних систем за політичним режимом, тобто на підставі характеру і способів взаємодії влади, особи та суспільства. За цим критерієм виділяють тоталітарні політичні системи, авторитарні і демократичні.

3. Класифікація політичної системи за змістом і формами управління. За даним критерієм розрізняють:

— Ліберальні демократії

— Комуністичні системи, чи авторитарно-радикальні

— Традиційні політичні системи,

— Популістські політичні системи

— Авторитарно-консервативні політичні системи

4. Класифікація політичних систем за типом політичної культури і розподілом політичних ролей. Цей критерій дозволяє розрізняти:

— Англо-американську політичну систему,

— Європейсько-континентальну політичну систему,

— Доіндустріальну і частково індустріальну політичну системи,

— Тоталітарну політичну систему.