22. Медичний оглядів працівників певних категорій.

В Укра¬їні суттєво загострилась проблема професійної захво¬рюваності. За даними Держкомстату, майже кожен чет¬вертий робітник працює в умовах, що не відповідають санітарним нормам за пара¬метрами шкідливих та небез¬печних виробничих факторів. На оплату пільг і компенсацій за несприятливі умови праці щорічно витрачається понад 900 млн. грн. (дані Міністер¬ства праці та соціальної полі¬тики).

Як і раніше, найнебезпечнішими є умови праці у вугільній, металу¬р¬гійній, машинобудівній, нафто¬добувній, хімічній, нафтохімічній га¬лузях та у сільському господарстві.

Найвищий рівень професійної за¬хворюваності у вугільній (до 80% усіх потерпілих) та металургійній промис¬ловості (до 12%), що пов'язано із комп-лексом несприятливих виробничих факторів — пил, шум, вібрація тощо.

Основними чинниками, що сприя¬ють розвитку професійної патології, є:

• недосконалість та несправність засобів колективного захисту;

• порушення правил охорони праці;

• відсутність, неефективність, не¬справність і незастосування засобів індивідуального захисту;

• недосконалість технологій, ма¬шин, механізмів.

З метою зниження рівня професій¬ної захворюваності, збереження здо¬ров'я працюючих ст. 17 Закону «Про охорону праці» та ст. 26 Закону «Про забезпечення санітарного та епіде¬мічного благополуччя населення» пе-редбачено обов'язкове проведення попереднього та періодичних медич¬них оглядів працюючих.

У ст. 17 Закону «Про охорону праці» зазначено, що роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпе¬чити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медич¬них оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливи¬ми та небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професій¬ному доборі, щорічного обов'язково¬го медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення оздоровчих заходів. Ме¬дичні огляди проводять відповідні за¬клади охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність ме¬дичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Порядок прове¬дення медичних оглядів визначається спеціально уповноваженим централь¬ним органом виконавчої влади в га¬лузі охорони здоров'я.

Роботодавець має право в уста¬новленому законом порядку притяг¬нути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медич¬ного огляду, до дисциплінарної від¬повідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Роботодавець зобов'язаний за¬безпечити за свій рахунок позачерго¬вий медичний огляд працівників:

• за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;

• за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.

На час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) і середній за¬робіток.

Медичний огляд — це огляд пра¬цівників спеціальною комісією лікарів з обов'язковими лабораторними, клі¬нічними і функціональними досліджен¬нями з метою визначення можливості допуску до конкретної роботи (про¬фесії) за станом здоров'я, а також па¬тологічних станів, що розвинулися протягом трудової діяльності і пере¬шкоджають продовженню роботи за певним фахом.

Попередній медичний огляд — це огляд, який проводиться при прийнят¬ті (або переведенні) на роботу, де є вплив шкідливих речовин та несприят¬ливих виробничих факторів, для виз¬начення початкового стану здоров'я претендента та його відповідності конкретно обраній професії, всебіч¬не та поглиблене обстеження стану здоров'я особи, яка приймається на роботу, для визначення можливості використання її праці в окремих виробництвах, а також на роботах з важкими, шкідливими та небезпечни¬ми умовами праці.

Мета періодичних медич¬них оглядів — цілеспрямоване плано¬ве спостереження за станом здо¬ров'я працюючих і виявлення перших ознак професійних захворю¬вань, а також своєчасне виявлення симптомів загальних захворювань, що потребують амбулаторного або стаціонарного лікування.

Міністерство охорони здоров'я України видало наказ від 31 березня 1994 р. № 45 «Про затвердження По¬ложення про порядок проведення ме¬дичних оглядів працівників певних ка¬тегорій», який регламентує проведен¬ня попередніх і періодичних медичних оглядів працівників.

Цим наказом затверджено додат¬ки 1 та 2 до наказу Міністерства охо¬рони здоров'я СРСР від 29.09.89 р. № 555 (Перелік шкідливих речовин і несприятливих виробничих факторів, при роботі з якими обов'язкові попе¬редні при влаштуванні на роботу та періодичні медичні огляди з метою по-передження професійних захворю¬вань; Перелік робіт, для виконання яких обов'язкові попередні при влаш¬туванні на роботу і періодичні медич¬ні огляди працівників з метою запобі¬гання захворюванням, нещасним ви¬падкам, забезпечення безпеки праці).

Санітарно-епідеміологічна стан¬ція разом з роботодавцем або упов-новаженим ним органом підприєм¬ства визначає контингент осіб, які підлягають медичним оглядам. Визна¬чення цього контингенту проводиться один раз на два роки (у сільському господарстві — щорічно). При зміні технологічного процесу, введенні но¬вих підприємств, робочих місць і про¬фесій (про що власник інформує тери¬торіальнусанепідстанцію) контингент осіб, які підлягають медогляду, уточ¬нюється щорічно. Санітарно-епідеміо¬логічна станція складає для власника акт про визначення контингенту осіб, які підлягають періодичним медичним оглядам, включаючи до нього також осіб, котрі припинили роботу у вироб¬ництвах, де можливий розвиток проф-захворювання.

Безпосередньо на підприємстві служба охорони праці та відділ кадрів складають поіменний список осіб, які підлягають періодичному медичному огляду, і затверджують цей список у власника підприємства.

Роботодавець укладає договір з лі¬кувально-профілактичним закладом і за рахунок коштів підприємства орга¬нізує проведення медичних оглядів.

Періодичні медичні огляди можуть проводитись у період перебування працівника в стаціонарі або у тих ви¬падках, коли він звернувся по медичну допомогу. Результати проведення об¬стеження передаються лікувально-профілактичному закладу, який об¬слуговує підприємство.

Лікувально-профілактичний за¬клад (медико-санітарна частина, по¬лік¬лі-ніка, лікарня) за наявності списку робітників, які підлягають медичним оглядам, складає календарний план цієї роботи і видає наказ про створен¬ня комісії для проведення медоглядів з визначенням часу, місця проведення, переліку лікарів-спеціалістів, клінічних та інших досліджень.

Роботодавець видає наказ щодо проведення медичних оглядів, забез¬печує і несе відповідальність за своє¬часну і організовану явку працівників на них.

Головні лікарі лікувально-профі¬лактичних закладів, що здійснюють попередні при прийманні на роботу і періодичні медичні огляди, забезпечу¬ють організацію заходів з підготовки лікарів, які виділені для проведення медичних оглядів щодо раннього вия¬влення професійних захворювань, і несуть відповідальність за якість про¬ведення цих оглядів. Лікарі, які прово¬дять попередні і періодичні медичні огляди, повинні бути добре підготов¬леними в галузі професійної патології, а також в галузі гігієни праці.

Основною відповідальною осо¬бою, яка проводить попередні та пе¬рі¬¬о¬ди-ч¬ні медичні огляди, є дільничний терапевт (цеховий або терто¬ріаль¬ний). У попередніх медичних оглядах беруть участь усі лікарі-спеціалісти, передбачені додатками 1 та 2 до на¬казу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 29.09.89 р. № 555, участь лікарів-спеціалістів (невропатолога, офтальмолога, отоларинголога, дер-матовенеролога, акушера-гінеколога, хірурга) при проведенні періодич¬них медичних оглядів визначається лі-карем-терапевтом, який у разі відсут¬ності медичних показань для безпосе¬редньої участі спеціалістів у медичних оглядах і за достатньої його підготов¬ки за вказаними спеціальностями про¬водить огляд і робить відповідний за¬пис про пройдений медогляд і його ре¬зультати у медичній картці амбулатор¬ного хворого.

При проведенні періодичних ме¬дичних оглядів питання про придат¬ність до роботи працюючого вирішується у кожному окремому випадку ін-дивідуально, з урахуванням особливо¬стей функціонального стану організ¬му, характеру і прояву патологічного процесу, віку працюючого, його про¬фесійної підготовки, стажу роботи. У разі необхідності слід зробити запит до відповідних лікувально-про¬філактичних закладів щодо медичної документації.

Якщо до медичних протипока¬зань входять психічні захворювання, алкого-лізм, наркоманія і токсикома¬нія, до лікувально-профілактичного закладу, що проводить медичний огляд, за його письмовим запитом подаються довідки із психоневроло¬гічного і наркологічного диспансерів (диспансерних відділень, кабінетів) за місцем постійного проживання особи, що обстежується, щодо при-датності до роботи.

Після огляду стосовно кожного оглянутого лікарі, які проводять ме¬дичний огляд, намічають лікувально-оздоровчі заходи.

Лікувально-профілактичний за¬клад разом із санітарно-епідеміоло¬гічною станцією щороку узагальнює результати періодичних медичних оглядів.