124.Які є системи та види освітлення. 73

виробниче освітлення, взалежності від джерела світла, може бути двох видів: природне, яке створюється безпосередньо сонцем і дифузним світлом небесного випромінювання, і штучним, що здійснюється електричними лампами.

По конструктивних особливостяхприродне освітлення поділяється на бічне, яке здійснюється через вікна в зовнішніх стінах, верхнє, що здійснюється через отвори в даху; комбіноване, якщо до верхнього освітлення додається і бічне.

Штучне освітлення передбачається в приміщеннях, в яких недостатньо природного світла чи для освітлення приміщення в той час доби, коли природне світло відсутнє.

По конструктивному виконанню штучне освітлення може бути двох видів – загальне і комбіноване, тобто поєднане загальне освітлення з місцевим, яке концентрує світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Використання одного місцевого освітлення всередині приміщень не допускається.

По функціональному призначенню штучне освітлення поділяється на: робоче, аварійне і спеціальне.

Робоче освітленняобов’язкове у всіх приміщеннях і на освітлюваних територіях для забезпечення нормальної роботи, проходу людей і руху транспорту.

Аварійне освітленнядля продовження роботи належить влаштовувати у тих випадках, коли раптове відключення робочого освітлення (при аварії) і пов’язане з цим порушення нормального обслуговування може викликати вибух, пожежу, отруєння людей чи призведе до зупинки технологічного процесу, для якого недопустимі перерви.

Найменша освітленість робочих поверхонь, які потребують обслуговування при аварійному режимі, повинна становити 5% освітленості, яка нормується для робочого освітлення при системі загального освітлення, але не менше 2 лк всередині будівель.

До спеціальних видів освітлення відносяться: охоронне, чергове, бактерицидне і ерітемне (штучного ультрафіолетового опромінення).

127.27Які методи розрахунку штучного освітлення ви знаєте. 51

129.Які нещасні випадки не беруться па облік і не складається акт по формі н-1. 131

На даний час в Україні існує “Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях”, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 1998 року.

Розслідуванню підлягають ті нещасні випадки, які відбулися на протязі робочого часу (включаючи перерви), так і перед початком і по закінченні робіт, а також при виконанні робіт в позаурочний час, в вихідні дні.

Гострі отруєння, теплові удари, обморожування розслідуються як нещасні випадки.

Результати розслідування нещасного випадку на виробництві, що викликало втрату працездатності не менше одного робочого дня, оформляються актом по формі Н-1. Складається акт по формі Н-1 і беруться на облік нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженнях,

Начальник цеху (керівник відповідної дільниці), де стався нещасний випадок, повинен терміново організувати медичну допомогу потерпілому, у разі необхідності доставити його до лікувально-профілактичного закладу, сповістити про нещасний випадок керівнику підприємства і в професійні спілки, розслідувати на протязі 24 год спільно із старшим громадським інспектором по охороні праці цеху і інженером по охороні праці нещасний випадок, що скоївся, виявити його обставини і причини, а також визначити заходи по попередженню повторення подібних випадків. Начальник цеху повинен скласти акт про нещасний випадок по формі Н-1 в 5-х екземплярах і направити їх головному інженеру (керівнику) підприємства.

Головний інженер підприємства зобов”язаний в добовий строк затвердити акт і прийняти міри до ліквідації причин, що викликали нещасний випадок.

Акт за формою Н-1 разом з матеріалами розслідування підлягає зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий.

Підлягають спеціальному розслідуванню і обліку групові (ті, що сталися з двома і більшою кількістю робітників), важкі та із смертельним наслідком нещасні випадки.

За результатами розслідування не складаються акти за формою Н-1 і не беруться на облік нещасні випадки, що сталися з працівниками:

- під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному чи ішому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовується в інтересах цього підприємства;

- за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

- під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів підприємства без дозволу власника, а також устаткування, механізмів, інструментів, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього устаткування; наприклад, черговий механік самовільно взяв машину, що стояла в гаражі підприємства і поїхав до знайомого. В дорозі з ним стався нещасний випадок, причиною якого стала несправність гальмівної системи. Водій, що працював в гаражі, повідомив про несправність директора і машина була поставлена на ремонт. Механік цього не знав. Нещасний випадок, що стався з ним, не розглядається як такий що пов’язаний з виробництвом і акт за формою Н-1 не складається.

- внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також внаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах, або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, аббо якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від роботи;

- під час скоєння крадіжок або інших злочинів, якщо ці дії зафіксовані і на них є офіційний висновок суду або прокуратури; наприклад, в кінці робочого дня бухгалтер робив спробу відкрити сейф і вкрасти гроші, які там залишались. Він не зміг втимати закріплені пружиною дверцята сейфу і не встиг витягнути руку. В результаті були роздроблені фаланги трьох пальців. Даний випадок також з виробництвом не пов”язаний і акт за формою Н-1 не складається.