- •Східне суспільство, основні характеристики та закономірності історичного розвитку.
- •Особливості соц. Структури сх..С-ва.
- •Проблема дихотомії країн Сходу і Заходу в істричній науці: критерії та наукові оцінки.
- •4 Дихотомія Схід-Захід в концепції л.С.Васильєва.
- •5 Географічний чинник в процесі формування східного типу с-ва в концепціях історичного розвитку.
- •6. Проблема виділення періоду нової історії країн Сходу в суч. Історичній науці.
- •7.Період колоніалізму на Сході
- •9 Періоди домінування європ.Держав в колон.Експансії. Суперництво і протиріччя між європ.Державами в колоніальних питаннях.
- •10. Колоніальна політика на Сході і в Африці.
- •11. Колоніальні володіння європейських країн на Сході за результатами першого великого періоду колоніалізму.
- •12. Колон.Експансія європ.Країн у 19ст.
- •13. Колоніальний розподіл африки у ост.Третині 19 ст.
- •14. Специфіка цивілізаційного розвитку та процесів державотворення Індійського субконтиненту.
- •15. ТериторіяАфганістану в період Середньовіччя : процес розселення афганських племен.
- •16. Феномен Осм.Держави в період Середньовіччя : особливості процесу державотворення та суспільно-поліичної системи.
- •17. Особ. Історичного розвитку Ірану в період Середньовіччя.
- •19. Закономірності історичного розитку Китаю. Династійний цикл.
- •20. Завоювання Китаю маньчжурами
- •21. Специфіка суспільного устрою та системи державної влади в Японії.
- •22. Особливості цивілізаційного розвитку острівного світу Південно-Східної Азії. Державні утворення Індонезії XVI-XVII ст.
- •23. Боротьба за колоніальне лідерство та розмежування сфер колоніальної експансії в Пд-Сх азії в 16-17 ст( Португалія, нідерланди, Англія)
- •24. Утвердження голлан.Оік в Індонезії та особливості її колоніальної експансії в 17-18 ст.
- •25. Англо-голландське суперництво в Індонезії напоикінці 18- на поч..19 ст. Колоніальна система управління Індонезії.
- •26. Специфіка колон.Експлуатації Індонезії Голандією та її економія впродовж 19 ст.
- •27. Встановл-я сьогунату Токугана в японії та специфіка структури стану дайміо.
- •28.Внут.Політика сьогунату
- •29. Самоізоляція Японії
- •31. Примусове «відкриття» Японії зах.Державами.
- •33. Антиурядовий та анти іноземний рух в Японії 1854-1867. Самйрайська опозиція.
- •34. Ліквідація сьогунату Токугава. «Революція Мейдзі» - історична оцінка події.
- •35. Японія в епоху системних буржуазних реформ
- •36.Політ.Розвиток Японії в ост.Третині 19 ст.
- •37. Зовнішня політика Японії в ост.Третині 19ст.A
- •38. Особ.Розвитку капіталізму в Японії к.19-поч.20ст.
- •39. Внутрішня політика Цінських правителів 2пол 17-1пол 18ст та її насілдки.
- •40. Соц.Структура та с-ма державного управління Китаю в цінський період.
- •41. Завойовницька політика маньчжурської династії в 17-18 ст.
- •42. Політика самоізоляції в цінській імперії та її наслідки.
- •43. Перша опіумна війна 1838-42. Причини та результати.
- •44. Характер, хід, результати та значення Тайцінського повстання.
- •45. Друга опіумна війна 1856-1861.
- •46. Китай в період «політики самопосилення».
- •47. Реформаторських рух у Китаї в ост.Третині 19ст.
- •48. Перетворення Китаю в напівколонію зах.Країн.
- •49. Повстання «іхстуанін»: причини,характер, насілдки.
- •50. Особливості капіталістичного розвитку Китаю.
- •52. Держава Великих Моголів в 2пол17 – на поч.18 ст: соціально-економічні і політичні процеси.
- •53. Процес розпаду імперії Великих Моголів : основні претенденти на монгольську спадщину.
- •54. Маратхська держава в ос.Третині 17- першій половині 18 ст.
- •55. Початок анг. Завоювання Індії в середині 18 ст. Підкорення Бенгалії.
- •56. Основні етапи завоювання Індії Англійською оік.
- •57. Аграрна політика британських колонізаторів в Індії в кінціт18- 1пол 19 ст
- •59. Індія в середині 19с т. Політика генерал-губернатора Далькузі . Її причини та насілдки
- •60. Повстання сипаїв
- •61. Реформа системи британського управління в Індії у 2пл 19 ст
- •62. Політика брит.Колніальної влади в Індії – після Сипайського повстання.
- •63.Особ.Розвитку інд. Національної економіки у 2пол 19ст
- •64. Зарод-я і розвиток інд.Нац. Руху в 2 пол.19ст. : основні течії, вимоги та методи діяльності
- •65. Інд.Нац. Конгрес: утвореня, вимоги , діяльність.
- •66. Система державної влади та соц. Структура Осм.Імперії.
- •67. Криза тимарної с-ми землеволодіння в Осм.Імперії: причини та наслідки.
- •68. Міжнародне положення Осм.Імперії к.17-к.18
- •69. Перші спроби військоово-політичного реформування в Осм.Імперії 18-поч.19
- •70.«Східне питання». Зародження та сутність
- •71. «Східне питання» в 19 ст: етапи загострення та підходи до його вирішення.
- •72. «Єгипетська криза» та її значення.
- •73. Реформи Махмуда іі (1808-39) та їх значення.
- •74. Першй період Танзимату. Гюльханейський хатт-і-шеріф.
- •75. Другий етап реформ Танзімату: специфіка реформ, завдання і реальні здобутки.
- •76. Російсько-турецької війни 1877 р. Берлінський трактат.
- •77. «Товариство нових османів». Політ. Програма та її ідеологія. Результати діяльності
- •78. Внутрішня і зовнішня політика Абдул-Хаміда.
- •79. Молодотурецький рух в Османській Імперії.
- •80. Утворення Дуранійської Держави в Афганістані. Зовнішня та внутрішня політика афганських правителів 18-поч 19
- •81 Перша англо-афганська війна: причини та результати
- •82 Друга англо-афганська війна та особливості міжнародного становища Аганістану в кінці 19 ст
- •83. Внутрішня політика Абдурахман-хана
- •84. Утвердження в Ірані Каджарської династії.
- •85. Внутрішня та зовнішня політика іранських правителів у 19 ст.
- •86. Бабідське повстання : причини, рушійні сили, ідеологія
- •87. Російсько-іранські війни та їх наслідки
- •88. Англійська політика щодо Ірану в 19 ст.
- •89. Правління Муххамеда-Алі в Єгипті: внутр. І зовн політик.
- •90. Процес перетворення Єгипту у колоніальну країну та особливості колоніального статусу Єгипту
12. Колон.Експансія європ.Країн у 19ст.
У другій половині 19 ст. йде бурхливий розвиток капіталізму, що переходить до імперіалістичної стадії. До початку 20 ст. майже весь колоніальний світ виявляється поділеним і починаються зіткнення між імперіалістичними державами та їх об'єднаннями.
Для останніх десятиліть 19 ст. властива боротьба за захоплення ще вільних колоніальних територій, гарячково завершується поділ світу. Ні в Африці, ні в Полінезії, ні в Азії, ні в Америці на кінець 19 ст. вже майже не лишається не поділених територій.
У цей час зароджується проблема переділу колоній між найпотужнішими імперіалістичними державами світу. На вирішення цього завдання спрямована зовнішня політика і діяльність дипломатії провідних імперіалістичних держав: Англії, Франції, Німеччини, Росії, Північно-американських Сполучених штатів, Японії. На економічно передові раніше Англію і Францію починають тиснути молоді капіталістичні країни — Німеччина, ПАСШ, Японія. Услід за європейськими країнами на шлях імперіалізму стає і Російська імперія.
Колоніальна політики усіх цих держав дещо розрізнялася, внаслідок особливостей імперіалізму в них та різної інтенсивності його розвитку.
Імперіалізм Англії набув переважно колоніального характеру і вирізнявся маштабом вивозу капіталу у велетенські колонії.
Французький імперіалізм мав лихварський характер, капітали вкладалися у державні позики і почасти вивозились у колонії.
Німеччина вирізнялася хижацьким різновидом імперіалізму, що обумовлювався пізнішим розвитком капіталізму та наявністю потужного військового апарату мілітаристської Пруської монархії — кістяка новоствореної Німецької імперії.
Росія на той час була ще капіталістично відсталою країною з військово-феодальним характером імперіалізму і деспотичним характером влади.
Японський імперіалізм, внаслідок особливостей історії розвитку країни, мав змішаний військово-феодальний та агресивно-мілітаристський характер.
Створення Німецької імперії змінило співвідношення сил у Європі.
Наприкінці 70-х років 19-го ст. у політиці держав на перше місце виходить боротьба за колонії.
Захоплення Єгипту Англією, російсько-турецька та англійсько-афганська війни, а також завоювання Туркменії Росією наприкінці 70-х та у 80-ті роки загострили англо-французькі та російсько-англійські стосунки. У Середній Азії зіткнулися два зустрічних потоки експансії. І Росія, і Англія вели наступальну політику і при цьому обидві держави стереглися одна одної. Такі ж обставини склалися на Близькому Сході: і Росія, і Англія домагалися переважаючого впливу у Константинополі і всілякими засобами перешкоджали одна одній у досягненні мети. Росія, прагнучи контролю над протоками, провадила наступальну політику, одночасно ж вона і захищалася, намагаючись запобігти переходу до Англії «ключів від Чорного моря» [3].
Франко-італійське суперництво загострилося після приєднання до Французької імперії Тунісу. Не дивлячись на відносно мирний характер стосунків між державами у Європі, поза її межами відбувалися безперервні колоніальні експедиції та війни. Врешті-решт вони призвели до кількох міжнародних криз.
Франція намагалася захопити Судан, що мало не призвело до війни із Англією 1898 року. Японія розпочала війну супроти Китаю, що загострило далекосхідну проблему внаслідок одночасних намагань Росії поширити свою далекосхідну експансію на Китай. Її дії викликали загострення відносин також із Англією. У Туреччині зіткнулися інтереси Німеччини, Англії та Росії. Росія намагалася не допустити, щоб на шляху її експансії на Близький Схід та Балкани контроль над протоками перейшов із рук Туреччини до великої держави-суперниці.
У 90-х роках колоніальна політика Німеччини поставила питання про докорінний переділ світу, зачіпаючи, насамперед, колоніальні інтереси Англії. На грунті спільної боротьби із Німеччиною у 1904—1907 роках формується троїста Антанта: Англія, Франція, Росія.
На межі 19-го—20-го столітть відбуваються перші війни за переділ колоній та сфер впливу: іспано-американська, англо-бурська, російсько-японська. Виникає конфлікт між Німеччиною, Францією та Англією з приводу Марокко. Австро-Угорщина анексує Боснію та Герцоговину, що мало не призводить до війни із Росією. !911 року спалахнула війна між Італією і Туреччиної зпа Тріполітанію. У 1912—1913 роках відбуваються Балканські війни.
