
- •Східне суспільство, основні характеристики та закономірності історичного розвитку.
- •Особливості соц. Структури сх..С-ва.
- •Проблема дихотомії країн Сходу і Заходу в істричній науці: критерії та наукові оцінки.
- •4 Дихотомія Схід-Захід в концепції л.С.Васильєва.
- •5 Географічний чинник в процесі формування східного типу с-ва в концепціях історичного розвитку.
- •6. Проблема виділення періоду нової історії країн Сходу в суч. Історичній науці.
- •7.Період колоніалізму на Сході
- •9 Періоди домінування європ.Держав в колон.Експансії. Суперництво і протиріччя між європ.Державами в колоніальних питаннях.
- •10. Колоніальна політика на Сході і в Африці.
- •11. Колоніальні володіння європейських країн на Сході за результатами першого великого періоду колоніалізму.
- •12. Колон.Експансія європ.Країн у 19ст.
- •13. Колоніальний розподіл африки у ост.Третині 19 ст.
- •14. Специфіка цивілізаційного розвитку та процесів державотворення Індійського субконтиненту.
- •15. ТериторіяАфганістану в період Середньовіччя : процес розселення афганських племен.
- •16. Феномен Осм.Держави в період Середньовіччя : особливості процесу державотворення та суспільно-поліичної системи.
- •17. Особ. Історичного розвитку Ірану в період Середньовіччя.
- •19. Закономірності історичного розитку Китаю. Династійний цикл.
- •20. Завоювання Китаю маньчжурами
- •21. Специфіка суспільного устрою та системи державної влади в Японії.
- •22. Особливості цивілізаційного розвитку острівного світу Південно-Східної Азії. Державні утворення Індонезії XVI-XVII ст.
- •23. Боротьба за колоніальне лідерство та розмежування сфер колоніальної експансії в Пд-Сх азії в 16-17 ст( Португалія, нідерланди, Англія)
- •24. Утвердження голлан.Оік в Індонезії та особливості її колоніальної експансії в 17-18 ст.
- •25. Англо-голландське суперництво в Індонезії напоикінці 18- на поч..19 ст. Колоніальна система управління Індонезії.
- •26. Специфіка колон.Експлуатації Індонезії Голандією та її економія впродовж 19 ст.
- •27. Встановл-я сьогунату Токугана в японії та специфіка структури стану дайміо.
- •28.Внут.Політика сьогунату
- •29. Самоізоляція Японії
- •31. Примусове «відкриття» Японії зах.Державами.
- •33. Антиурядовий та анти іноземний рух в Японії 1854-1867. Самйрайська опозиція.
- •34. Ліквідація сьогунату Токугава. «Революція Мейдзі» - історична оцінка події.
- •35. Японія в епоху системних буржуазних реформ
- •36.Політ.Розвиток Японії в ост.Третині 19 ст.
- •37. Зовнішня політика Японії в ост.Третині 19ст.A
- •38. Особ.Розвитку капіталізму в Японії к.19-поч.20ст.
- •39. Внутрішня політика Цінських правителів 2пол 17-1пол 18ст та її насілдки.
- •40. Соц.Структура та с-ма державного управління Китаю в цінський період.
- •41. Завойовницька політика маньчжурської династії в 17-18 ст.
- •42. Політика самоізоляції в цінській імперії та її наслідки.
- •43. Перша опіумна війна 1838-42. Причини та результати.
- •44. Характер, хід, результати та значення Тайцінського повстання.
- •45. Друга опіумна війна 1856-1861.
- •46. Китай в період «політики самопосилення».
- •47. Реформаторських рух у Китаї в ост.Третині 19ст.
- •48. Перетворення Китаю в напівколонію зах.Країн.
- •49. Повстання «іхстуанін»: причини,характер, насілдки.
- •50. Особливості капіталістичного розвитку Китаю.
- •52. Держава Великих Моголів в 2пол17 – на поч.18 ст: соціально-економічні і політичні процеси.
- •53. Процес розпаду імперії Великих Моголів : основні претенденти на монгольську спадщину.
- •54. Маратхська держава в ос.Третині 17- першій половині 18 ст.
- •55. Початок анг. Завоювання Індії в середині 18 ст. Підкорення Бенгалії.
- •56. Основні етапи завоювання Індії Англійською оік.
- •57. Аграрна політика британських колонізаторів в Індії в кінціт18- 1пол 19 ст
- •59. Індія в середині 19с т. Політика генерал-губернатора Далькузі . Її причини та насілдки
- •60. Повстання сипаїв
- •61. Реформа системи британського управління в Індії у 2пл 19 ст
- •62. Політика брит.Колніальної влади в Індії – після Сипайського повстання.
- •63.Особ.Розвитку інд. Національної економіки у 2пол 19ст
- •64. Зарод-я і розвиток інд.Нац. Руху в 2 пол.19ст. : основні течії, вимоги та методи діяльності
- •65. Інд.Нац. Конгрес: утвореня, вимоги , діяльність.
- •66. Система державної влади та соц. Структура Осм.Імперії.
- •67. Криза тимарної с-ми землеволодіння в Осм.Імперії: причини та наслідки.
- •68. Міжнародне положення Осм.Імперії к.17-к.18
- •69. Перші спроби військоово-політичного реформування в Осм.Імперії 18-поч.19
- •70.«Східне питання». Зародження та сутність
- •71. «Східне питання» в 19 ст: етапи загострення та підходи до його вирішення.
- •72. «Єгипетська криза» та її значення.
- •73. Реформи Махмуда іі (1808-39) та їх значення.
- •74. Першй період Танзимату. Гюльханейський хатт-і-шеріф.
- •75. Другий етап реформ Танзімату: специфіка реформ, завдання і реальні здобутки.
- •76. Російсько-турецької війни 1877 р. Берлінський трактат.
- •77. «Товариство нових османів». Політ. Програма та її ідеологія. Результати діяльності
- •78. Внутрішня і зовнішня політика Абдул-Хаміда.
- •79. Молодотурецький рух в Османській Імперії.
- •80. Утворення Дуранійської Держави в Афганістані. Зовнішня та внутрішня політика афганських правителів 18-поч 19
- •81 Перша англо-афганська війна: причини та результати
- •82 Друга англо-афганська війна та особливості міжнародного становища Аганістану в кінці 19 ст
- •83. Внутрішня політика Абдурахман-хана
- •84. Утвердження в Ірані Каджарської династії.
- •85. Внутрішня та зовнішня політика іранських правителів у 19 ст.
- •86. Бабідське повстання : причини, рушійні сили, ідеологія
- •87. Російсько-іранські війни та їх наслідки
- •88. Англійська політика щодо Ірану в 19 ст.
- •89. Правління Муххамеда-Алі в Єгипті: внутр. І зовн політик.
- •90. Процес перетворення Єгипту у колоніальну країну та особливості колоніального статусу Єгипту
64. Зарод-я і розвиток інд.Нац. Руху в 2 пол.19ст. : основні течії, вимоги та методи діяльності
Діяльність національно-визвольних організацій в Індії отримала свій розвиток в період 1860-1890 рр.. їй передувало повстання 1857 р., яке стало невдалим для повсталих. Розпочався новий етап боротьби з Англійськими колонізаторами.
Посилення колоніальної експлуатації, розвиток капіталізму в країні, яке стало причиною утворення нових класів, призвели до суперечностей між класами індійського суспільства і англійським імперіалізмом.
Бенгалія, Бомбей і Махараштра були головними економічними та політичними центрами країни, вузловими пунктами зв'язків колоніальної Індії з зовнішнім світом, з капіталістичним світовим ринком. Вже в 2 половині XIX в. це були великі міста, які купували капіталістичний вигляд. Звідси були прокладені перші залізні дороги, відкриті перші фабрики, вищі навчальні заклади.
Слід відмітити те, що причини невдоволень носили так само національний характер. Індійський народ бачив несправедливість з боку англійських властей по відношенню до індійцям. «Було загальновідомо, що всякий раз, коли англієць вбиває індійця, суд, що з співвітчизників вбивці, виправдовує його». Індійський народ не хотів терпіти такого ставлення по відношенню до себе. Економічна дискримінація доповнювалася соціальною - «в поїздах для європейців були відведені спеціальні купе ... в парках та інших громадських місцях для європейців також були відведені спеціальні стільці та лавки. Я обурювався на чужоземних володарів моєї батьківщини, обурювався їх поведінкою ». Такими словами Неру, висловив думку всього індійського народу по відношенню до колонізаторам.
Так само однією з причин національно - визвольного руху можна виділити релігійну причину. В Індії в 2 половині XIX в. де свідомість індійця було пронизане релігійними уявленнями і в побуті панували кастові звичаї, нові суспільно - політичні ідеї найчастіше наділялися в формі реформаторських сектантських навчань. У цьому зв'язку набула поширення ідея реформи індуїзму. Одне з таких навчань прагнуло пристосувати індуїзм до умов буржуазного розвитку суспільства. Інше було за відродження індуїзму, оголошуючи його уособленням національної культури, антитезою християнству, асоційованому з іноземним пануванням.
Таким чином можна зробити висновок про те, що обстановка в Індії на початку 1860-х років склалася сприятливим чином для вільнодумної інтелігенції. Грунт для створення національно - визвольних організацій була підготовлена. Індія вступила в нову епоху - епоху визвольних рухів, релігійних організацій, освіти національних правлячих органів і нових героїв індійської історії.
65. Інд.Нац. Конгрес: утвореня, вимоги , діяльність.
Індійскій національний конгрес (ІНК), найбільша політична партія Індії, заснована в грудні 1885 р. Його перший установчий з'їзд став символом єдності Індії; делегати представляли різні народи Індії, тому спілкувалися англійською мовою.
Англійці прихильно поставилися до ІНК, але згодом ставлення до нього змінилося.
В ІНК передовим було ліберально помірковане крило, яке визначило такі цілі:
• захист національної промисловості;
• зниження податків;
• створення системи банківського кредиту;
• розширення самоуправління і виборного представництва.
Ліве крило в ІНК очолював Б. Тілак, виступав за повну ліквідацію англійського колоніального панування, але мирними засобами; був категоричним противником соціальних реформ, закликав повернутися до національних джерел - індуїзму
Тілак суворо дотримувався кастових законів, організовував релігійні свята. За свою діяльність 1897 р. був засуджений англійцями до каторжних робіт. Протести світової та індійської громадськості змусили колонізаторів звільнити Тілака.
У 1907 р. стався розкол між «крайніми» і «поміркованими». «Крайні», що вийшли з ІНК, вважали, що метою Конгресу повинно бути досягнення «Сварадж» («самоврядування»), а засобом - організація національно-визвольного руху народних мас. «Помірні» стверджували, що самоврядування може бути досягнуто лише поступово, у співпраці з англійською владою. У 1916 р. крайні», що не зуміли створити своєю згуртованою організації, повернулися в ІНК.