- •Східне суспільство, основні характеристики та закономірності історичного розвитку.
- •Особливості соц. Структури сх..С-ва.
- •Проблема дихотомії країн Сходу і Заходу в істричній науці: критерії та наукові оцінки.
- •4 Дихотомія Схід-Захід в концепції л.С.Васильєва.
- •5 Географічний чинник в процесі формування східного типу с-ва в концепціях історичного розвитку.
- •6. Проблема виділення періоду нової історії країн Сходу в суч. Історичній науці.
- •7.Період колоніалізму на Сході
- •9 Періоди домінування європ.Держав в колон.Експансії. Суперництво і протиріччя між європ.Державами в колоніальних питаннях.
- •10. Колоніальна політика на Сході і в Африці.
- •11. Колоніальні володіння європейських країн на Сході за результатами першого великого періоду колоніалізму.
- •12. Колон.Експансія європ.Країн у 19ст.
- •13. Колоніальний розподіл африки у ост.Третині 19 ст.
- •14. Специфіка цивілізаційного розвитку та процесів державотворення Індійського субконтиненту.
- •15. ТериторіяАфганістану в період Середньовіччя : процес розселення афганських племен.
- •16. Феномен Осм.Держави в період Середньовіччя : особливості процесу державотворення та суспільно-поліичної системи.
- •17. Особ. Історичного розвитку Ірану в період Середньовіччя.
- •19. Закономірності історичного розитку Китаю. Династійний цикл.
- •20. Завоювання Китаю маньчжурами
- •21. Специфіка суспільного устрою та системи державної влади в Японії.
- •22. Особливості цивілізаційного розвитку острівного світу Південно-Східної Азії. Державні утворення Індонезії XVI-XVII ст.
- •23. Боротьба за колоніальне лідерство та розмежування сфер колоніальної експансії в Пд-Сх азії в 16-17 ст( Португалія, нідерланди, Англія)
- •24. Утвердження голлан.Оік в Індонезії та особливості її колоніальної експансії в 17-18 ст.
- •25. Англо-голландське суперництво в Індонезії напоикінці 18- на поч..19 ст. Колоніальна система управління Індонезії.
- •26. Специфіка колон.Експлуатації Індонезії Голандією та її економія впродовж 19 ст.
- •27. Встановл-я сьогунату Токугана в японії та специфіка структури стану дайміо.
- •28.Внут.Політика сьогунату
- •29. Самоізоляція Японії
- •31. Примусове «відкриття» Японії зах.Державами.
- •33. Антиурядовий та анти іноземний рух в Японії 1854-1867. Самйрайська опозиція.
- •34. Ліквідація сьогунату Токугава. «Революція Мейдзі» - історична оцінка події.
- •35. Японія в епоху системних буржуазних реформ
- •36.Політ.Розвиток Японії в ост.Третині 19 ст.
- •37. Зовнішня політика Японії в ост.Третині 19ст.A
- •38. Особ.Розвитку капіталізму в Японії к.19-поч.20ст.
- •39. Внутрішня політика Цінських правителів 2пол 17-1пол 18ст та її насілдки.
- •40. Соц.Структура та с-ма державного управління Китаю в цінський період.
- •41. Завойовницька політика маньчжурської династії в 17-18 ст.
- •42. Політика самоізоляції в цінській імперії та її наслідки.
- •43. Перша опіумна війна 1838-42. Причини та результати.
- •44. Характер, хід, результати та значення Тайцінського повстання.
- •45. Друга опіумна війна 1856-1861.
- •46. Китай в період «політики самопосилення».
- •47. Реформаторських рух у Китаї в ост.Третині 19ст.
- •48. Перетворення Китаю в напівколонію зах.Країн.
- •49. Повстання «іхстуанін»: причини,характер, насілдки.
- •50. Особливості капіталістичного розвитку Китаю.
- •52. Держава Великих Моголів в 2пол17 – на поч.18 ст: соціально-економічні і політичні процеси.
- •53. Процес розпаду імперії Великих Моголів : основні претенденти на монгольську спадщину.
- •54. Маратхська держава в ос.Третині 17- першій половині 18 ст.
- •55. Початок анг. Завоювання Індії в середині 18 ст. Підкорення Бенгалії.
- •56. Основні етапи завоювання Індії Англійською оік.
- •57. Аграрна політика британських колонізаторів в Індії в кінціт18- 1пол 19 ст
- •59. Індія в середині 19с т. Політика генерал-губернатора Далькузі . Її причини та насілдки
- •60. Повстання сипаїв
- •61. Реформа системи британського управління в Індії у 2пл 19 ст
- •62. Політика брит.Колніальної влади в Індії – після Сипайського повстання.
- •63.Особ.Розвитку інд. Національної економіки у 2пол 19ст
- •64. Зарод-я і розвиток інд.Нац. Руху в 2 пол.19ст. : основні течії, вимоги та методи діяльності
- •65. Інд.Нац. Конгрес: утвореня, вимоги , діяльність.
- •66. Система державної влади та соц. Структура Осм.Імперії.
- •67. Криза тимарної с-ми землеволодіння в Осм.Імперії: причини та наслідки.
- •68. Міжнародне положення Осм.Імперії к.17-к.18
- •69. Перші спроби військоово-політичного реформування в Осм.Імперії 18-поч.19
- •70.«Східне питання». Зародження та сутність
- •71. «Східне питання» в 19 ст: етапи загострення та підходи до його вирішення.
- •72. «Єгипетська криза» та її значення.
- •73. Реформи Махмуда іі (1808-39) та їх значення.
- •74. Першй період Танзимату. Гюльханейський хатт-і-шеріф.
- •75. Другий етап реформ Танзімату: специфіка реформ, завдання і реальні здобутки.
- •76. Російсько-турецької війни 1877 р. Берлінський трактат.
- •77. «Товариство нових османів». Політ. Програма та її ідеологія. Результати діяльності
- •78. Внутрішня і зовнішня політика Абдул-Хаміда.
- •79. Молодотурецький рух в Османській Імперії.
- •80. Утворення Дуранійської Держави в Афганістані. Зовнішня та внутрішня політика афганських правителів 18-поч 19
- •81 Перша англо-афганська війна: причини та результати
- •82 Друга англо-афганська війна та особливості міжнародного становища Аганістану в кінці 19 ст
- •83. Внутрішня політика Абдурахман-хана
- •84. Утвердження в Ірані Каджарської династії.
- •85. Внутрішня та зовнішня політика іранських правителів у 19 ст.
- •86. Бабідське повстання : причини, рушійні сили, ідеологія
- •87. Російсько-іранські війни та їх наслідки
- •88. Англійська політика щодо Ірану в 19 ст.
- •89. Правління Муххамеда-Алі в Єгипті: внутр. І зовн політик.
- •90. Процес перетворення Єгипту у колоніальну країну та особливості колоніального статусу Єгипту
52. Держава Великих Моголів в 2пол17 – на поч.18 ст: соціально-економічні і політичні процеси.
На початку XVI ст. Індійський султанат, створений на початку ХІІІ ст., розпався на безліч ворогуючих між собою князівств. 1526 р. вважають датою заснування держави Великих Моголів, яка проіснувала 200 років. Бабур правив недовго. У 1530 р. він помер, а його наступником став син Хумаюн. У 1556 р. престол наслідував його 13-річний син Акбар. Акбар був одним із найвидатніших імператорів Індії. За його правління імперія Великих Моголів досягла найвищої могутності
Моголи створили блискучу еклектичну цивілізацію, що поєднала релігійні та культурні традиції як Стародавньої Індії, так і ісламських країн, особливо Ірану та Середньої Азії. Моголи, завоювавши Індію, не порушили її традиційного способу життя, а лише влились у правлячу еліту, органічно поєднавшись із нею завдяки віротерпимості.
Опорою влади верховного правителя (шаха) були землекористувачі, які за службу отримували землі. Кожен землекористувач повинен був споряджати кінний загін воїнів, збирати податки. Якщо він порушував договір із шахом, то його земля передавалася іншому.
Розвиток ремесла в імперії Великих Моголів був зумовлений тим, що шахи й землекористувачі надавали великі замовлення ремісникам і вимагали від них товару високої якості й художньої цінності. Отож, індійський ремісник, на відміну від європейського, працював на замовлення, а не на ринок
Значного розвитку набула торгівля з іншими країнами. По-перше, іслам прихильно ставився до торгівлі, по-друге, існував великий попит на індійські товари, особливо після проникнення до Індії європейців. Торгівля в Індії була настільки розвиненою, що там уже існували розгалужена банківська система і векселі.
Політична та соціально-економічна ситуація в імперії Великих Моголів напр. 17- перш. пол.18 ст.
Відповідно до канонів класичної східної деспотії падишах мав усю повноту політичної, судової, воєнної та адміністративної влади і вважався верховним власником усіх земель імперії, за користування якими піддані мали служити й сплачувати податки своєму володареві Проте в прямому управлінні держави перебувала лише незначна кількість земель — їх називали халіса і податки з них ішли безпосередньо до казни падишаха. Більша частина земель оформлялася як джагіри, заміндарства або вакси. На початку XVIII ст. налічувалося близько 4 тис. джагірів.
Індуїстська община складалася з представників різних каст (джаті), а отже були в ній не лише свої землероби, а й власні жерці-брахмани, ковалі, гончарі, цирульники, лікарі, пральники, стражники тощо. Усі ці заняття вважалися спадковими, й кожен мав, відповідно до своєї кастової професії, в міру сил і талантів працювати. Натомість кожен общинник отримував продукцію та послуги від общинників інших кастових професій. Керували життям общини староста (патель) і писар (патварі), посади яких були в общині спадковими. Вони фіксували та збирали у своєму селі всі податки, підтримували в общині правопорядок.
Накази імператора впроваджував у життя уряд імперії (очолюваний візиром), який складався з кількох діванів (міністерств). Серед них домінували військовий та фінансовий дівани (останній відповідав за збирання податків). В адміністративному плані імперія поділялася на два десятки намісництв (суба) на чолі з призначеними падишахом воєнно-адміністративно-судовими намісниками (субадарами), в розпорядженні яких перебували війська та відповідний адміністративно-чиновницький апарат провінційного рівня. Суба складалися з округів (таксіль), а ті, своєю чергою, — із повітів (паргана) з відповідними начальниками.
Індійські міста також входили до централізованої системи бюрократичного управління імперією й були позбавлені будь-яких елементів самоуправління. Вони підпорядковувалися відповідним субадарам, а їхні призначені згори начальники (котвали) виконували в основному поліцейські функції.
Привілейованим станом в «Імперії Великих Моголів» були мусульмани. Мовами офіційного діловодства й придворної науки та культури слугували перська й арабська.
На початок XVIII ст. «Імперія Великих Моголів» видавалася потужною: грандіозні розміри, близько 100 млн підданих, численна армія, високий рівень розвитку науки й культури. Однак внутрішня структура імперії залишалася крихкою і нестабільною.
