52. Держава Великих Моголів в 2пол17 – на поч.18 ст: соціально-економічні і політичні процеси.

На початку XVI ст. Індійський султанат, створений на початку ХІІІ ст., розпався на безліч ворогуючих між собою князівств. 1526 р. вважають датою заснування держави Великих Моголів, яка проіснувала 200 років. Бабур правив недовго. У 1530 р. він помер, а його наступником став син Хумаюн. У 1556 р. престол наслідував його 13-річний син Акбар. Акбар був одним із найвидатніших імператорів Індії. За його правління імперія Великих Моголів досягла найвищої могутності

Моголи створили блискучу еклектичну цивілізацію, що поєднала релігійні та культурні традиції як Стародавньої Індії, так і ісламських країн, особливо Ірану та Середньої Азії. Моголи, завоювавши Індію, не порушили її традиційного способу життя, а лише влились у правлячу еліту, органічно поєднавшись із нею завдяки віротерпимості.

Опорою влади верховного правителя (шаха) були землекористувачі, які за службу отримували землі. Кожен землекористувач повинен був споряджати кінний загін воїнів, збирати податки. Якщо він порушував договір із шахом, то його земля передавалася іншому.

Розвиток ремесла в імперії Великих Моголів був зумовлений тим, що шахи й землекористувачі надавали великі замовлення ремісникам і вимагали від них товару високої якості й художньої цінності. Отож, індійський ремісник, на відміну від європейського, працював на замовлення, а не на ринок

Значного розвитку набула торгівля з іншими країнами. По-перше, іслам прихильно ставився до торгівлі, по-друге, існував великий попит на індійські товари, особливо після проникнення до Індії європейців. Торгівля в Індії була настільки розвиненою, що там уже існували розгалужена банківська система і векселі.

Політична та соціально-економічна ситуація в імперії Великих Моголів напр. 17- перш. пол.18 ст.

Відповідно до канонів класичної східної деспотії падишах мав усю повноту політичної, судової, воєнної та адміністративної влади і вважався верховним власником усіх земель імперії, за користування якими піддані мали служити й сплачувати податки своєму володареві Проте в прямому управлінні держави перебувала лише незначна кількість земель — їх називали халіса і податки з них ішли безпосередньо до казни падишаха. Більша частина земель оформлялася як джагіри, заміндарства або вакси. На початку XVIII ст. налічувалося близько 4 тис. джагірів.

Індуїстська община складалася з представників різних каст (джаті), а отже були в ній не лише свої землероби, а й власні жерці-брахмани, ковалі, гончарі, цирульники, лікарі, пральники, стражники тощо. Усі ці заняття вважалися спадковими, й кожен мав, відповідно до своєї кастової професії, в міру сил і талантів працювати. Натомість кожен общинник отримував продукцію та послуги від общинників інших кастових професій. Керували життям общини староста (патель) і писар (патварі), посади яких були в общині спадковими. Вони фіксували та збирали у своєму селі всі податки, підтримували в общині правопорядок.

Накази імператора впроваджував у життя уряд імперії (очолюваний візиром), який складався з кількох діванів (міністерств). Серед них домінували військовий та фінансовий дівани (останній відповідав за збирання податків). В адміністративному плані імперія поділялася на два десятки намісництв (суба) на чолі з призначеними падишахом воєнно-адміністративно-судовими намісниками (субадарами), в розпорядженні яких перебували війська та відповідний адміністративно-чиновницький апарат провінційного рівня. Суба складалися з округів (таксіль), а ті, своєю чергою, — із повітів (паргана) з відповідними начальниками.

Індійські міста також входили до централізованої системи бюрократичного управління імперією й були позбавлені будь-яких елементів самоуправління. Вони підпорядковувалися відповідним субадарам, а їхні призначені згори начальники (котвали) виконували в основному поліцейські функції.

Привілейованим станом в «Імперії Великих Моголів» були мусульмани. Мовами офіційного діловодства й придворної науки та культури слугували перська й арабська.

На початок XVIII ст. «Імперія Великих Моголів» видавалася потужною: грандіозні розміри, близько 100 млн підданих, численна армія, високий рівень розвитку науки й культури. Однак внутрішня структура імперії залишалася крихкою і нестабільною.