Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Азія та Африка.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
245.77 Кб
Скачать

27. Встановл-я сьогунату Токугана в японії та специфіка структури стану дайміо.

Після періоду феодальної роздробленості і громадянських воєн між різними князівствами, відомого як Період Сенгоку («Епоха воюючих провінцій»), Японія була знову об'єднана в єдину державу, завдяки зусиллям Оди Нобунаги і Тойотомі Хідейосі (Період Адзуті-Момояма). Після битви в Секігахара в 1600 р. верховна влада в Японії перейшла до Токугаве Іеясу, що завершив процес об'єднання Японії і отримав в 1603 р. титул сьогуна. Він став засновником династії сьогунів, що тривала до середини XIX століття. У битвах зі своїми супротивниками Іеясу незмінно перемагав, а їхні землі привласнював собі, так що до моменту приходу до влади він вже був найбільшим феодалом країни. Крім того, у багатьох великих землевласників він відбирав ще й копальні з видобутку дорогоцінних металів, що забезпечило його монополію в цій галузі. Йому підпорядковувалися також провінції, офіційно зберегли статус незалежних: Осака, Сакаї і Нагасакі. У 1605 році він передав титул сьогуна своєму синові Хідетада, але зберіг у своїх руках всю повноту влади аж до своєї смерті. Незважаючи на своє явну перевагу як у військовому, так і в економічному плані, Іеясу не розслаблявся. Його численні противники об'єдналися навколо сина попереднього правителя - Хідеері, які за підтримки християнських країн готували переворот. Однак Іеясу випередив їх наміри і в 1615 році розгромив ставку претендента на верховний пост в Осаці: майже всі змовники були вбиті, а сам Хідеері покінчив життя самогубством. Після цієї розправи в країні запанували довгоочікуваний мир і стабільність.

Даймио– феодальная знать в Японии, в руках которой до переворота 1868 г. (т. наз.революции Мэйдзи) находилась государственная власть.

28.Внут.Політика сьогунату

Однією з найважливіших складових внутрішньої політики сьогунату Токугава стало «закриття країни». Причиною послужило широке проникнення європейців, поширення християнства і загроза перетворення Японії в колонію (що вже відбулося за схожим сценарієм на Філіппінах). Ще наприкінці XVI століття величезне обурення японців викликала практика португальських та іспанських місіонерів, які вивозили з Японії людей для продажу їх у рабство.

Проте перший сьогун з династії Токугава Іеясу спочатку не робив рішучих заходів проти європейців. У цей час він був зацікавлений в постачаннях вогнепальної зброї і в організації портів для будівництва великих кораблів. Партнерами тут виступали прибулі в 1600 р. в Японію голандці та англійці. Сьогун надав нідерландській Ост-Індській компанії право торгувати на набагато більш пільгових умовах, ніж іспанцям і португальцям.

Але незабаром Сьогунат став висловлювати незадоволення торговою політикою голландців, що привласнювали собі велику частину доходів від зовнішньої торгівлі. Слідом за тим розкрилася змова іспанців і португальців, спрямована не тільки на вигнання англійців і голландців, а й на фактичне підпорядкування режиму за допомогою прийняття християнства князями південної частини країни - найбільш непримиренних супротивників клану Токугава. Слід зазначити, що південні князі приймали нову релігію майже виключно з комерційних і політичних сепаратистських міркувань. Вони прагнули скористатися вигодами заморської торгівлі, а потім, спираючись на своїх союзників - європейців, що забезпечували їх зброєю, виступити проти сьогунату. Все це спонукало Токугава на проведення каральних кспедицій і оприлюднення указу (1614 р.) про повну заборону християнства.

Токугава Іеміцу, що став сьогуном у 1623 р., ще з більшим завзяттям, ніж його попередник, ополчився проти християн. Апогеєм протистояння стали події в Сімабара (поблизу Нагасакі). Репресії і каральні експедиції урядових військ викликали селянське повстання, справжньою причиною якого були не релігійні переслідування, а феодальний гніт: під приводом викорінення християнського лжевчення сьогунські чиновники творили беззаконня в скореному районі. Під час придушення повстання після тримісячної облоги і падіння їх останнього оплоту - фортеці у Сімабара - було знищено 38 тисяч повстанців-християн. Це стало одним з найбільших масових побиттів християн в історії. Характерно, що голландці, щоб нажити політичний капітал, надали потужну військову підтримку сьогуну.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]