Розмір податку на прибуток за 2012 р. - 1 кв. 2013 р.

Період	Фактичні дані, грн.	Планові дані (авансовий платіж), грн.
1 квартал 2012 року	9100	12000
2 квартал 2012 року	17800
3 квартал 2012 року	18300
4 квартал 2012 року	-5200
1 квартал 2013 року	9200	10000

Отже, в першому кварталі 2012 року держава мала б змогу отримати податку на прибуток на 2900 грн. більше, ніж за фактичними даними, відповідно до звітності ТзОВ «Кальві». У другому та третьому кварталі підприємство сплачувало би податок у меншому розмірі, ніж фактичний, що є зменшенням податкового навантаження для підприємства протягом звітного року. У четвертому кварталі за фактичними даними не було би поступлень до бюджету, а відповідно до планових значень, за рахунок авансових платежів, до держави надходять платежі. Такий метод сплати податку на прибуток забезпечує постійні та рівномірні надходження до бюджету.

Позитивним напрямом податкової реформи для платників податків стало зниження ставок ключових податків. Так, одночасне зниження ставок податку на прибуток підприємств та ПДВ (до кінцевих значень) призведе до значного падіння доходів державного бюджету на 2,8 % від ВВП або майже 10 % його загальних доходів. У Податковому кодексі не обумовлено компенсаційні джерела, які дозволили б покрити втрату доходів. Крім того, не оприлюднено, за рахунок стримування яких статей видатків бюджету будуть компенсуватися звуження дохідної бази від зменшення ставок податків [30].

Кодексом передбачено зменшення ставки податку на прибуток. Основна ставка податку визначена на рівні 16 %. Проте вона застосовуватиметься тільки з 01.01.2014 р., а до цього діятимуть перехідні періоди і ставки: з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. включно – 21 %; з 01.01.2013р. по 31.12.2013 р. включно – 19 %; з 01.01.2014 р. – 16 % [4]. Крім того, передбачається встановлення нульової ставки на прибуток для малого бізнесу – на 5-річний період, для готельного бізнесу та легкої промисловості – на 10-річний період. Також звільняються від сплати податку на прибуток кошти підприємств, направлені на модернізацію та впровадження нових технологій [29]. На мою думку, це сприятиме розвитку конкурентних переваг для розвитку бізнесу.

Таким чином, необхідно проаналізувати, який вплив на податкові надходження до бюджету має зниження ставки податку на прибуток. Це можна зробити на основі даних про надходження коштів від сплати податку на прибуток до зведеного бюджету по ДПІ у Шевченківському районі м. Львова (рис. 4.4).

Рис. 4.4. Динаміка надходжень коштів від сплати податку на прибуток до зведеного бюджету за 2010-2012 роки

Як бачимо з рис. 4.4, при зниженні ставки податку на прибуток з 25% (у 2010 році) до 23% (з 1 квітня 2011 року), відбулось незначне зменшення надходжень до бюджету (з 60,6 млн. грн. до 58,6 млн. грн.), але вже наступного року відбулось стрімке зростання надходжень від цього податку на 173% і ця сума становила 160,2 млн. грн. Відповідно ставка податку на прибуток, згідно з Податковим кодексом, знизилась до 21%. Таке зростання надходжень можна пояснити тим, що підприємства перестали скривати свої реальні прибутки і декларувати занижені суми прибутків, щоб уникнути надмірного податкового тиску. З даних, наведених у Додатку Б, бачимо, що у першому кварталі 2013 року надходження від сплати податку на прибуток зросли на 12 млн. грн. (з 15,9 млн. грн. до 27,9 млн. грн.). Це є ще одним підтвердженням ефективності такої податкової політики, яка веде до поліпшення умов та результатів діяльності суб’єктів господарювання та покращення інвестиційного середовища за рахунок припливу інвестицій в Україну.

Оскільки ПДВ є одним із непрямих податків і фактичним суб’єктом оподаткування є кінцевий споживач, а не підприємство, що його сплачує, необхідно відмовитись від зниження ставки ПДВ з 20 до 17 %, оскільки одночасне зниження ставок податку на прибуток підприємств та ПДВ призведе до значного падіння доходів державного бюджету. Створена додана вартість, таким чином, є лише критерієм розподілу повноважень податкового агента: чим більша створена підприємством додана вартість, тим більша частина ПДВ, сплаченого кінцевим споживачем за готову продукцію, опиняється на рахунках даного підприємства, яку воно має сплатити до бюджету. Відтак ПДВ за своєю природою не здійснює додатковий тиск на фінансовий стан підприємства. Проблеми його функціонування в Україні пов’язані насамперед з недосконалим адмініструванням. Таким чином, зниження ставки ПДВ до 17 % в умовах гострого дефіциту ресурсів не є оптимальним з точки зору економічної ефективності [26].

Виходячи з вищенаведеного, необхідно зосередитися на зниженні ставки податку на прибуток і лише за наявності ресурсів переходити до зниження ставки ПДВ, але в довгостроковій перспективі.

Раніше податку на нерухоме майно не було. А з 2014 року українці сплачуватимуть податок за нерухомість, а саме: квартири площею 240 кв. м. та будинок – 500 кв. м. податок становитиме 1 % від мінімальної заробітної плати. Якщо площа квартири більша 240 кв. м., а будинку за 500 кв. м., то ставка податку становитиме 2,7 % від мінімальної заробітної плати. Власники квартир чи будинків, менші за площею ніж 120 кв. м. та 250 кв. м., взагалі звільняються від сплати податку. За розрахунками Кабінету Міністрів надходження від сплати цього податку до місцевих бюджетів складуть за таких ставок менше 200 млн. грн. Це свідчить про його фіскальну неефективність. Необхідно посилити фіскальний тиск на власників, що володіють значними об’єктами житлової нерухомості.

Економічні результати проектних рішень, тобто оцінка впливу запропонованих заходів на кінцеві результати фінансово-господарської діяльності об’єкта дослідження, наведені у табл. 4.6.