Проблема оподаткування в усі часи була надзвичайно актуальною, адже саме податки є тим джерелом надходження коштів до державної скарбниці, без якого неможливо уявити процвітаючу та стабільну країну.

Від механізму стягнення податків залежить формування дохідної частини бюджету, а це, як відомо, основна фінансова база держави. Саме податкова система сприяє постійним, стабільним і повноцінним надходженням коштів до бюджету. Тому аналіз функціонування податкової системи набуває великого значення.

Оскільки, податкова система складається з податків і зборів, то вона повинна базуватися на принципах постійності, стабільності та повноцінності надходження коштів до бюджету. 

Отже, виходячи з актуальності проблеми метою даної магістерської роботи є аналіз сучасних проблем функціонування податкової системи України та виокремлення основних шляхів їх подолання. 

Формування власної податкової системи в Україні розпочалося відразу ж після проголошення її незалежності. Наприкінці 1991 р. серед першочергових, поряд із законами про бюджетну систему, про банки і банківську діяльність, було ухвалено Закон «Про систему оподаткування». Згідно з цим законом об'єктами оподаткування стали: доходи; прибуток; додана вартість продукції, робіт та послуг; митна вартість продукції, робіт та послуг; спеціальне використання природних ресурсів; майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти.

У 1994 р. була знижена ставка ПДВ із 28 до 20 %, а з 1997 р. щодо деяких товарів упроваджена нульова ставка. При переході від податку на дохід до податку на прибуток ставка оподаткування була знижена приблизно на третину. Поступово знижувалися ставки цільових податків аж до їх повного скасування (внески у Фонд ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення, відрахування на дорожні роботи та ін.)

Третій етап характеризувався постійними намаганнями зменшити податковий тягар для виробників і підприємців, а також запровадити більш стабільні норми оподаткування доходів фізичних осіб з метою підвищити рівень зацікавленості населення добровільно сплачувати податки і збори, а не приховувати їх. Зменшення ставок податків на прибуток підприємств до 25%, на доходи фізичних осіб до 13%, а потім до 15% повинно було позитивно вплинути на формування державного та місцевих бюджетів країни. не вдалось вирішити одну із головних проблем податкової системи України — забезпечити вихід із тіні більшості підприємців. Українська економіка залишається тіньовою економікою, де 50-60% створеної вартості не оподатковується. Проблема країни полягає в відсутності інтересів провідного класу у встановленні справедливих механізмів виявлення і оподаткування прибутків, доходів, майна тощо. Практично весь період існування країни ставилось питання про впровадження в практику оподаткування майна фізичних і юридичних осіб.

Четвертий етап становлення та розвитку податкової системи України почався у 2010 році. Він характеризувався активним намаганням створити Податковий кодекс та запровадити його найближчим часом. Такий Податковий кодекс було створено та прийнято Верховною Радою України і підписано Президентом країни. Внаслідок прийняття Податкового кодексу було скасовано велику низку Законів України, які на протязі 19 років регулювали оподаткування і слугували об'єктом критики та вдосконалення. Можна вважати, що Податковий кодекс повністю не вирішив всі питання вдосконалення та розвитку системи оподаткування в Україні, але його започаткування є великим кроком у майбутнє, тобто подальший розвиток оподаткування, формування бюджетів на новій податковій базі тощо

У науковій літературі немає єдиного підходу до визначення змісту поняття «податкова система». Найважливіші підходи, що розкривають зміст аналізованого поняття, містять такі положення.

1. До складу податкової системи входять всі види податків, зборів та інших обов'язкових платежів, які встановлено чинним законодавством і запроваджено в країні.

2. Податковою системою визначається перелік суб'єктів, на яких покладається виконання функцій у сфері оподаткування.

3. Податкова система установлює порядок проведення операцій з оподаткування [22].

Ґрунтуючись на вищенаведених положеннях можна дати таке загальне визначення: податкова система визначає суб'єктів податкових відносин, сукупність податків, зборів (обов'язкових платежів) та порядок проведення операцій з оподаткування.

До суб'єктів оподаткування належать, з одного боку, держава, з іншого – платники податків. Платниками є фізичні та юридичні особи, на яких, згідно із законодавством, покладено обов'язки утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції. Разом з тим, особливістю операцій з оподаткування є те, що функції з проведення контролю та стягнення податків, а також застосування штрафних санкцій, виконують спеціально створені для їх виконання органи державної виконавчої влади. Це, як правило, державна податкова служба, митні органи та правління державних цільових фондів, місцеві органи влади, державне казначейство та ін.

Податкова система складається з прямих і непрямих податків. Прямі встановлюються безпосередньо на дохід або власність платника податків, непрямі включаються у вигляді надбавки до ціни товару і сплачуються споживачем.

Виходячи із сутності податку як категорії, можна визначити 2 функції даного поняття:

1. фіскальна – з допомогою податків формуються фінансові ресурси держави. Податки виступають основним джерелом доходів бюджетів різних рівнів. Об’єктивне існування податків як основного джерела доходів передбачає:

1) надходження їх рівномірно в календарному розрізі (рівнонапруженість);

2) стабільність надходження;

3) податки повинні рівномірно надходити по всіх територіальних рівнях.

2. розподільчо-регулююча. Сутність даної функції в тому, що процес стягнення податку обов’язково означає розподіл певного явища чи процесу між платником податку та державою. Причому стягнення податку призводить до скорочення реальних об’єктів оподаткування для конкретних платників податку.

Кожний податок має обов’язкові елементи. До них відносяться:

1. суб’єкт податку або платник — особа, на яку законом покладено обов’язок сплачувати податок;

2. об'єкт податку — доход або майно, з якого нараховується податок (заробітна плата, прибуток, майно, цінні папери і т.п.);

3. джерело податку — дохід, за рахунок якого сплачується податок;

4. ставка податку — розмір податку, який припадає на одиницю оподаткування (грошова одиниця доходу, одиниця земельної площі і т.п.) [38].

Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому Податковим кодексом України порядку, становить податкову систему України.

Податкову систему України можна представити у вигляді трьох основних підсистем:

1. підсистема оподаткування юридичних осіб;

2. підсистема оподаткування фізичних осіб;

3. збори в державні цільові фонди.

Усі ці підсистеми знаходяться в тісному взаємозв’язку між собою, їх складають одні структурні елементи: прямі податки, непрямі податки, а також інші податки і збори.

З прийняттям Податкового кодексу податкова система України частково змінилась в першу чергу за рахунок скорочення кількості податків, зборів та обов'язкових платежів, а також за рахунок більш точного групування податків, зборів та обов'язкових платежів за групами податків.

Аналіз податкової системи України та шляхи її покращення вивчені багатьма науковцями, а саме Василиком О.Д, Соколовою А.М, Єфименком Т.І, Поповою С. М., Бандуркою О.О., Івановим Ю.Б., а також іншими вченими, які досліджували у своїх працях питання у сфері оподаткування. Питання ефективного розвитку податкової системи в України сьогодні є вельми актуальним.

Ухвалення Податкового кодексу України Т.І. Єфименко назвала «першим кроком» податкової реформи. Таким чином, можна припустити, що на черзі кроки приблизно такого ж фундаментального значення [18].

Завдяки «першому кроку» податкової реформи знижено ставки основних податків – податку на прибуток підприємств (до 16%, в тому числі на перехідний період – до 19–23%), податку на доходи фізичних осіб (до 15%) та інших. Крім того, реалізовано заходи щодо вдосконалення адміністрування податків. Удосконалено правове регламентування стягнення податкового боргу, оформлення та подання звітності, механізму функціонування спрощеної системи оподаткування малого й середнього підприємництва, порядку розрахунків між бюджетами і платниками [27].

На основі проведеного дослідження можливо сформулювати наступні висновки і пропозиції.

По-перше, історичний шлях пройдений з початку формування податкової системи України дав змогу накопичити відповідний досвід, який був використаний при побудові Податкового кодексу України.

По-друге, прийняття Податкового кодексу слід розглядати як позитивне явище в розвитку податкової системи і фінансової системи країни взагалі. Однак з прийняття Податкового кодексу процес вдосконалення та розвитку податкової системи не припиняється. Існує необхідність подальшого удосконалення як системи оподаткування в цілому ,так і окремих податків для подолання негативних тенденцій і з метою підвищення ефективності оподаткування.

По-третє, у подальших дослідженнях необхідно більш детально зосередитись на окремих напрямах реформування податкової системи, які доцільно в майбутньому запровадити у Податковий кодекс. Це стосується більш деталізованого розподілу податків між державою, регіонами та місцевими органами влади. Впровадження більш ефективного механізму та методів адміністрування податками на рівні держави та регіонів [19].

Апаратом державної виконавчої влади, що здійснює податкову політику і організовує стягнення податків, зборів і платежів у розпорядження держави, є державна податкова служба, створена при Кабінеті міністрів України у складі Головної податкової адміністрації України і державних податкових адміністраціях в Автономній республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах. Головним завданням державної адміністрації є забезпечення додержання законодавства про податки, повний облік всіх платників податків та інших обов'язкових платежів до бюджету, здійснення контролю, забезпечення правильності обчислення і сплати цих платежів.

Статус Державної податкової служби в Україні, її функції і правові основи діяльності регулюються такими нормативно-правовим документами: Конституція України; Податковий кодекс України; Господарський кодекс

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Львова підпорядковується Державній податковій службі Львівської області, яка, в свою чергу, підпорядковується Державній податковій адміністрації України.

Аналіз фінансового стану ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проводиться на основі даних кошторису на 2011 рік (Додаток А) та інформації про збір коштів до Зведеного бюджету (Додаток Б). Метою аналізу є оцінка динаміки всіх податків і зборів, що надходять до Зведеного бюджету ДПІ у Шевченківському районі м. Львова.

Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Кошторис бюджетних установ має такі складові частини:

1) загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету;

2) спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету [2].

Поточні видатки — це видатки бюджету на утримання мережі підприємств, установ і організацій, яка діє на початок бюджетного року та набуває чинності в цьому році, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та ін. До них належать видатки; 1) на оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату; 2) придбання товарів і матеріалів; 3) відрядження; 4) оплату послуг бюджетних установ; 5) оплату комунальних послуг та енергопостачання; 6) дослідження, дослідно-промислові та інші розробки; 7) сплату відсотків банківським установам, відсотків за внутрішніми позиками; 8) сплату відсотків, комісій та штрафів за зовнішніми державними позиками; 9) трансферти (бюджетам місцевого самоврядування, населенню або певним групам населення, підприємствам та іншим країнам). Капітальні видатки (видатки розвитку) — це видатки на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема: 1) фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; 2) фінансування структурної перебудови національної економіки; 3) субсидії, субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням. До капітальних також належать видатки: 1) на придбання обладнання і предметів довгострокового використання; 2) придбання основного капіталу; 3) капітальне будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт; 4) створення державних запасів і резервів; 5) придбання землі та нематеріальних активів; 6) капітальні трансферти; 7) нерозподілені витрати. 

Аналіз кошторису на 2011 рік ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, наведеного у Додатку А, показав, що рух всіх надходжень і видатків відбувається лише до загального фонду бюджету. Сума надходжень коштів із загального фонду бюджету становить 6068700 грн., та ж сама і сума видатків. Оскільки капітальні видатки відсутні, то можна проаналізувати лише поточні видатки.

Структура поточних видатків ДПІ у Шевченківському районі м. Львова у 2011 році зображена на рис. 2.4.

Оскільки відсутні надходження і видатки спеціального фонду, то частка видатків загального фонду в загальній сумі видатків кошторису і частка доходів загального фонду в загальній суму доходів кошторису становить 100%.

Частка поточних видатків в загальній сумі видатків становить 100%, а частка капітальних видатків в загальній сумі видатків – 0%. Частка оплати праці працівників бюджетних установ в загальній сумі кошторису становить 72,76%.

Графічно динаміка податків і зборів до Зведеного бюджету ДПІ у Шевченківському районі м. Львова зображена на рис. 2.5.

Рис. 2.5. Динаміка сплати основних податків і зборів до Зведеного

бюджету ДПІ у Шевченківському районі м. Львова за 2009-2012 роки

Структура надходжень податків і зборів до державного бюджету по ДПІ у Шевченківському районі м. Львова у 2011 – 2012 роках

Податок	2011 р., млн. грн.	2012 р., млн. грн.	Структура, %			Зміни в структурі, %
			2011 р.	2012 р.	2012 р.
1	2	3	4	5	6
Податок на додану вартість	159,29	113,72	68,03	39,67	-28,37
Податок на прибуток	57,89	159,68	24,72	55,70	30,97
Збір за використання лісових ресурсів	0,0028	0,0002	0,0013	0,0001	0,00
Збір за спеціальне використання водних ресурсів	2,25	2,46	0,96	0,86	-0,10
Плата за користування надрами	0,005	0,008	0,0021	0,0028	0,00
Збір за користування радіочастотами	0,018	0,016	0,0077	0,0056	0,00
Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства	0,83	7,09	0,35	2,47	2,12
Екологічний податок	0,127	0,085	0,06	0,03	-0,03
Частина прибутку державних підпри-ємств, що вилучається до бюджету	1,89	1,32	0,81	0,46	-0,35
Інші податки	11,83	2,31	5,05	0,81	-4,25
Всього надходжень	234,14	286,69	100	100	0

Як видно з табл. 2.3, у 2011 році найбільшу частку серед податків і зборів до державного бюджету займає податок на додану вартість, а саме 68,03%. Також значну частку (24,72%) займає податок на прибуток. Решту займають інші податки та збори. У 2012 році найбільша частка надходжень до державного бюджету припадає на податок на прибуток (55,7%) та податок на додану вартість (39,67%). Значно зросла частка надходжень від збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (з 0,35% до 2,47%) та скоротилась частка інших податків (на 4,25 %).

Рис. 2.6. Структура надходжень податків і зборів до державного бюджету по ДПІ у Шевченківському районі м. Львова у 2012 р.

Місцевий бюджет – бюджет адміністративно-територіальної одиниці області, району, міста, селища, села, затверджений відповідною радою. Місцевий бюджет представляє собою форму утворення та використання грошових ресурсів, призначених для забезпечення завдань та функцій, віднесених до предметів ведення місцевого самоврядування. Місцевий бюджет є фінансово-економічною категорією, інструментом вирішення проблем місцевого рівня [2].

Структура надходжень податків і зборів до місцевого бюджету по ДПІ у Шевченківському районі м. Львова у 2011 – 2012 роках, наведена у табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Структура надходжень податків і зборів до місцевого бюджету по ДПІ у Шевченківському районі м. Львова у 2011 – 2012 роках

Податок	2011 р., млн. грн.	2012 р., млн. грн.	Структура, %		Зміни в структурі, %
			2011 р.	2012 р.	2012 р.
1	2	3	4	5	6
Податок з доходів фізичних осіб	176,08	200,98	75,77	73,15	-2,62
Податок на прибуток	0,73	0,5	0,31	0,18	-0,13
Збір за використання лісових ресурсів	0,016	0,008	0,0069	0,0029	-0,0040
Збір за спеціальне використання водних ресурсів	2,25	2,46	0,97	0,90	-0,07
Плата за користування надрами	0,005	0,008	0,0022	0,0029	0,0008
Плата за землю	31,48	33,65	13,55	12,25	-1,30
Плата за ліцензії	4	4,6	1,72	1,67	-0,05
Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності	2,21	2,99	0,95	1,09	0,14
Місцеві податки і збори	0,46	0,31	0,20	0,11	-0,09
Єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва	10,73	24,48	4,62	8,91	4,29
Податок з власників транспортних засобів та плата за першу реєстрацію транспортних засобів	3,23	3,74	1,39	1,36	-0,03
Екологічний податок	0,3	0,2	0,13	0,07	-0,06
Частина прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету	0,38	0,38	0,16	0,14	-0,03
Надходження коштів від реалізації безхазяйного майна	0,029	0,006	0,0125	0,0022	-0,0103
Інші податки	0,49	0,44	0,21	0,16	-0,05
Всього надходжень	232,4	274,75	100	100	0

Як бачимо з табл. 2.4 найбільшу частку серед податків і зборів до місцевого бюджету у 2011-2012 роках займає податок з доходів фізичних осіб, а саме 75,77% і 73,15% відповідно. Частка плати за землю у загальній сумі надходжень до місцевого бюджету зменшилась на 1,3% у 2012 році порівняно з 2011 роком. А частка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва, навпаки, зросла майже вдвічі (з 4,62% до 8,91%). Частка плати за ліцензії у 2012 році складає 1,67% , а податок з власників транспортних засобів та плата за першу реєстрацію транспортних засобів – 1,36%. Такі податки і збори, як збір за використання лісових ресурсів, плата за користування надрами та надходження коштів від реалізації безхазяйного майна, займають незначну частку (менше 0,01%) у надходженнях місцевого бюджету.

За допомогою методу найменших квадратів можна здійснити прогнозування сплати таких трьох податків: податку на додану вартість, податку на прибуток та податку з доходів фізичних осіб, оскільки за попередні роки суми їх надходжень до бюджету були найбільшими.

Для здійснення прогнозування необхідно застосувати лінію тренду, яка знаходиться за формулою:

, (2.1)

де - рівні вирівняного ряду динаміки;

а₀, а₁ – параметри рівняння прямої;

t – умовний показник часу, який розраховується за методом відрахунку від умовного нуля.

Для знаходження лінії тренду обчислюється така система рівнянь:

, (2.2)

де y – фактичні дані.

Параметри рівняння прямої для прогнозування сплати податку на додану вартість становлять:

а₀ = 102712918;

a₁ = 11980897.

Прогнозне значення надходжень ПДВ до державного бюджету ДПІ у Шевченківському районі міста Львова на 2013-2014 рр.

Рік	ПДВ, грн.	t	t2	y*t	Тренд
2009	61266488	-3	9	-183799464	66770227
2010	76704259	-1	1	-76704259	90732021
2011	159260556	1	1	159260556	114693814
2012	113620367	3	9	340861101	138655608
Прогнозне значення за лінією тренду на:	2013 рік	5	25	-	162617401
	2014 рік	7	49	-	186579194

Здійснивши необхідні розрахунки для прогнозування сплати податку на прибуток отримуємо такі результати:

а₀ = 94122187,5;

a₁ = 9366551,8.

Прогнозні значення сплати податку на прибуток до Зведеного бюджету ДПІ у Шевченківському районі м. Львова на 2013-2014 рр.

Рік	Сума податку на прибуток, грн.	t	t2	y*t	Тренд
2009	97059024	-3	9	-291177072	66022532,1
2010	60637764	-1	1	-60637764	84755635,7
2011	58615007	1	1	58615007	103488739,3
2012	160176955	3	9	480530865	122221842,9
Прогнозне значення на:	2013 рік	5	25	-	140954946,5
	2014 рік	7	49	-	159688050,1

Здійснивши необхідні розрахунки для прогнозування податку з доходів фізичних осіб отримуємо такі результати:

а₀ = 154877270,5;

a₁ = 15271818.

Прогнозні значення сплати податку з доходів фізичних осіб до місцевого бюджету ДПІ у Шевченківському районі м. Львова на 2013-2014 рр.

Рік	Сума податку з фізичних осіб, грн.	t	t2	y*t	Тренд
2009	115488663	-3	9	-346465989	109061816,5
2010	127037029	-1	1	-127037029	139605452,5
2011	176005396	1	1	176005396	170149088,5
2012	200977994	3	9	602933982	200692724,5
Прогнозне значення на:	2013 рік	5	25	-	231236360,5
	2014 рік	7	49	-	261779996,5

Отже, результати прогнозування надходжень до бюджету від сплати таких податків, як податок на додану вартість, податок на прибуток і податок з доходів фізичних осіб, показали, що надходження від всіх даних податків кожного року будуть збільшуватись, оскільки існує тенденція до постійного зростання. Сума надходжень від податку на додану вартість у 2013 році буде становити 162,6 млн. грн., від податку на прибуток – 141 млн. грн., а від податку з доходів фізичних осіб – 231,2 млн. грн. Відповідно сума надходжень від податку на додану вартість у 2014 році буде становити 186,6 млн. грн., від податку на прибуток – 159,7 млн. грн., а від податку з доходів фізичних осіб – 261,8 млн. грн. Таке зростання є позитивним для держави, оскільки до бюджету надійде більше коштів.

Багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз дає змогу оці­нити міру впливу на досліджуваний результативний показник кожного із введених у модель факторів при фіксованому положенні на середньому рівні інших факторів. Важливою умовою є відсутність функціональ­ного зв'язку між факторами [42].

Параметри рівняння обчислюють способом найменших квадратів. Так, для розрахунку параметрів рівняння лінійної двофакторної регресії:

= a₀ + a₁X₁ + a₂X₂, (3.3)

де — розрахункові значення результативної ознаки-функції; Х₁ і Х₂ — факторні ознаки; a₀, a_l i a₂ — параметри рівняння, які можна обчислити способом найменших квадратів, розв'язавши систему нор­мальних рівнянь:

(3.4)

Кожний коефіцієнт рівняння вказує на ступінь впливу відпо­відного фактора на результативний показник при фіксованому поло­женні решти факторів, тобто як зі зміною окремого фактора на одиницю змінюється результативний показник. Вільний член рівнян­ня множинної регресії економічного змісту не має [42].

Відповідно до даного методу можна встановити залежність загальної суми податкових надходжень до зведеного бюджету (Y) від двох факторів: надходжень від сплати податку з доходів фізичних осіб (X₁) і надходжень від сплати податку на прибуток (Х₂), оскільки частка від їх надходжень до бюджету порівняно з іншими податками та зборами є найбільшою.

Рівняння зв'язку, яке визначає залежність результативної ознаки від двох факторних, має такий вигляд:

= -18,87 + 2,55х₁ + 0,92х₂.

Отже, зі збільшенням надходжень від податку з доходів фізичних осіб на одиницю загальна сума надходжень до зведеного бюджету зростає на 2,55 млн. грн., а при підвищенні надходжень від податку на прибуток на одиницю надходження до зведеного бюджету збільшуються на 0,92 млн. грн.

Підставивши в рівняння значення X₁ і Х₂, отримаємо відповідні зна­чення змінної середньої, які досить близько відтворюють фактичні рівні податкових надходжень до зведеного бюджету. Це свідчить про правильний добір форми математичного вираження кореляційного зв'язку між трьо­ма досліджуваними ознаками. Ці дані наведені у табл. 3.2.

Результати розрахунків значень змінної середньої

Період, n	ПДФО, млн. грн. (Х1)	ПП, млн. грн. (Х2)	Всього податків, млн. грн. (Y)	Yx
1 півріччя 2009	56,23	53,32	206,86	172,28
2 півріччя 2009	59,26	43,78	215,6	171,80
1 півріччя 2010	68,98	23,97	159,53	178,05
2 півріччя 2010	58,06	36,07	160,2	163,72
1 півріччя 2011	92,82	29,91	237,23	232,63
2 півріччя 2011	83,19	27,98	229,17	210,92
1 півріччя 2012	96,88	71,48	275,34	271,12
2 півріччя 2012	104,1	88,2	286,1	298,40
Разом	619,52	374,71	1770,03	1698,90
Середнє значення	77,44	46,84	221,25	212,36

Знаючи рівняння регресії не можна встановити, який з факторів найбільше впливає на результативну ознаку, оскільки здебільшого коефіцієнти рівняння регресії мають різні розмірності, тому не порівнюються. На їх основі також не можна встановити, яка з факторних ознак має найбільші резерви для зміни результативного показника, тому що в коефіцієнтах регресії не враховано варіацію факторної ознаки.

3 Метою виявлення порівняльної сили впливу окремих факторів та їхніх резервів, статистика обчислює часткові коефіцієнти еластичності , а також бета-коефіцієнти , за форму­лами:

(3.5)

(3.6)

де а_і — коефіцієнт регресії при і-му факторі; — середнє значення і-го фактора; — середнє значення результативної ознаки; — середнє квадратичне відхилення і-го фактора; — середнє квадра­тичне відхилення результативної ознаки.

Часткові коефіцієнти еластичності показують, на скільки про­центів у середньому зміниться результативна ознака при зміненні на 1 % кожного фактора та фіксованому положенні інших факторів.

Для визначення факторів, які мають найбільші резерви покращення досліджуваної ознаки, з урахуванням ступеня варіації факторів, закладених у рівняння множинної регресії, обчислюють часткові -коефіцієнти, які показують, на яку частину середнього квадратич­ного відхилення змінюється результативна ознака при змінені від­повідної факторної ознаки на значення її середнього квадратичного відхилення [42].

На підставі даних податкових надходжень до зведеного бюджету (табл. 3.1) обчислимо коефіцієнти еластичності і - коефіцієнти:

_{ε1 = 2,55 * 77,44 / 221,25 = 0,89.}

_{ε2 = 0,92 * 46,84 / 221,25 = 0,19.}

Аналіз часткових коефіцієнтів еластичності показує, що за абсо­лютним приростом найбільший вплив на загальну суму податкових надходжень мають надходження від податку з доходів фізичних осіб — фактор Х₁, зі збільшенням якого на 1% надходження від всіх податків збільшаться на 89%, а при збільшенні надходжень від податку на прибутку на 1% загальна сума надходжень збільшилась на 19 %.

Для розрахунку - коефіцієнтів потрібно обчислити відповідні середи квадратичні відхилення:

тоді:

Аналіз - коефіцієнтів показує, що на загальну суму податкових надходжень найбільший вплив із двох досліджуваних факторів з урахуванням їхньої варіації має фактор X₁ — надходження від податку з доходів фізичних осіб, бо йому відповідає найбільше значення - коефіцієнта (1,05).

Для характеристики щільності зв'язку в множинній лінійній ко­реляції використовують множинний коефіцієнт кореляції:

(3.7)

де — парні коефіцієнти лінійної кореляції:

Множинний коефіцієнт кореляції показує, яку частину загальної кореляції складають коливання, під впливом факторів Х₁, Х₂, ..., Х_п, закладених у багатофакторну модель для дослідження.

Множинний коефіцієнт кореляції коливається в межах від 0 до ± 1 При R = 0 зв'язку між досліджуваними ознаками немає, при R = 1 — зв'язок функціональний.

Перш ніж розраховувати множинний коефіцієнт кореляції, потрібно обчислити парні коефіцієнти кореляції:

Високі значення парних коефіцієнтів кореляції свідчать про сильний вплив (окремо) надходжень від сплати податку з доходів фізичних осіб та податку на прибуток на загальну суму податкових надходжень.

На основі парних коефіцієнтів кореляції можна обчислити часткові коефіцієнти кореляції першого порядку:

Як бачимо з розрахунків часткових коефіцієнтів кореляції, зв'язок кожного фактора з досліджуваним показником за умови комплексної взаємодії факторів дещо слабший, але достатньо щільний.

Для виявлення щільності зв'язку між результативною ознакою і обома факторними ознаками водночас обчислюємо сукупний коефіцієнт множинної кореляції:

Обчислений коефіцієнт множинної кореляції R = 0,91 показує, що між двома факторними і результативною ознаками існує достатньо щільний зв'язок.

Сукупний коефіцієнт множинної детермінації R² = 0,83 свідчить про те, що варіація податкових надходжень до бюджету на 83 % зумовлюється двома факторами (надходженнями від сплати податку з доходів фізичних осіб та податку на прибуток), введеними в кореляційну модель. Це означає, що вибрані фактори суттєво впливають на досліджуваний показник.

Наведена вище розрахункова процедура множинного кореляційно-регресійного аналізу дає змогу оцінити вплив кожного із чинників, що утворюють модель процесу чи явища, на результативну ознаку і спрогнозувати поведінку об’єкта в майбутньому.

У 2012 році роботи за проектом «Модернізація державної податкової служби України» є складовою частиною реформування системи оподаткування, одним з пріоритетних завдань інституційного розвитку системи державного управління в Україні.

Результатом комплексного впровадження Програми модернізації державної податкової служби України стане трансформація моделі теперішньої податкової служби в податкову службу нового зразка, яка передбачає кардинальну зміну філософії служби: перебудувати з фіскальної на стимулюючу до добровільної сплати податків.

Першим кроком реалізації Програми модернізації є Проект «Модернізація державної податкової служби України – 1», який розпочався наприкінці 2003 року, після ратифікації Верховною Радою України Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

Послідовні заходи з модернізації державної податкової служби здійснюються відповідно до Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року.

Основними напрямами та завданнями Стратегічного плану  розвитку державної податкової служби України є:

1. Забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків та забезпечення повного, своєчасного надходження законодавчо встановлених в Україні податків та зборів (обов'язкових платежів) шляхом:

2. Забезпечення прозорості, компетентності, передбачуваності та неупередженості діяльності податкової служби через:

3. Створення високопрофесійної, інформаційно розвиненої державної податкової служби в Україні шляхом розробки та впровадження програми розвитку інформаційної інфраструктури, що передбачає:

4.2. Вплив реорганізації податкової та митної служб на податкові надходження до бюджету

Президент України Віктор Янукович своїм указом від 24 грудня 2012 року створив на базі Державної податкової служби і Державної митної служби Міністерство доходів і зборів. Міністром доходів і зборів призначено Олександра Клименка, який очолював з листопада 2011 року Державну податкову службу [10]. Як відзначив прем'єр-міністр України Микола Азаров, Міністерство доходів і зборів створене для того, щоб унеможливити ухилення від сплати податків. На сьогодні ДПСУ та митна служба мають разом 71,2 тисячі працівників. Після реорганізації в єдиному органі працюватимуть 65,4 тисячі співробітників. Скорочення відбудеться в першу чергу за рахунок оптимізації функцій, які виконуватиме відомство, запровадження нових технологій в роботі, зокрема комп’ютеризації деяких видів робіт тощо.