28.Договір довічного утримання (догляду). Припинення договору довічного утримання: підстави, правові наслідки. Відмінність від договору ренти.

За договором довічного утримання або догляду одна сторона - відчужувач передає другій стороні - набувачеві у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (ст. 744 ЦК).

За юридичною природою договір довічного утримання є оплатним, одностороннім (оскільки після укладення договору на набувача покладаються обов'язки щодо утримання, а відчужувач набуває право на утримання) та реальним, оскільки момент укладення договору пов'язаний із передачею майна.

Відчужувачами можуть бути будь-які фізичні особи (як непрацездатні, так і працездатні), які володіють на праві приватної власності житловим будинком, приватизованою квартирою чи іншим майном, яке має значну цінність.

Набувачами виступають фізичні чи юридичні особи які мають можливість забезпечити довічне утримання відчужувану, зокрема догляд і надання необхідної допомоги.

Договір довічного утримання підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню, а договір, за яким набувачеві передається нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

У разі розірвання договору довічного утримання у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на передане ним майно і має право вимагати його повернення. Витрати, які були зроблені набувачем на утримання та догляд відчужувача, не підлягають поверненню. Суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов'язки за договором, якщо договір розірваний у зв'язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення.

Договір довічного утримання припиняється:

1) зі смертю відчужувача;

2) якщо у набувача немає спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем, а відчужувачнабуває право власності на це майно. У разі припинення юридичної особи - набувача з визначенням правонаступників, до них переходять права та обов'язки за договором довічного утримання. У разі ліквідації юридичної особи - набувача, право власності на майно, передане за договором догляду, переходить до відчужувача.

Договір ренти має певну схожість з договором довічного утримання, оскільки їх об'єднує спільна мета - набуття одержувачем ренти (відчужувачем) утримання за рахунок належного їм майна. Ці договори укладаються у нотаріальній формі і підлягають державні реєстрації

Водночас, між цими договорами існують і певні відмінності:

1) договір ренти може бути укладений як на певний строк, так і безстроково, сам характер договору довічного утримання передбачає, що він діє протягом життя відчужувача;

2) за договором довічного утримання майно передається у власність набувача за надання утримання у вигляді харчування, догляду тощо, а за договором ренти одержувач ренти отримує задоволення від контрагента, як правило, у вигляді грошових форм, хоча це не виключає встановлення ренти у формі зустрічної передачі майна, виконання робіт чи надання послуг;

3) зобов'язання за договором довічного утримання набувач виконує постійно, тобто, як правило, здійснює щоденний догляд і нагляд за особою, яка потребує утримання. За договором ренти рентні платежі виплачуються, за загальним правилом, після закінчення кожного кварталу;

4) за прострочення виплати ренти платник зобов'язаний сплачувати одержувачеві відсотки, сутність договору довічного утримання таку форму відповідальності виключає;

5) одержувач ренти має право розірвати договір, якщо її платник прострочив виплату більш як на рік. За договором довічного утримання одержувач має право вимагати розірвання договору в будь-який час, якщо доведе, що набувач неналежно виконує свої обов'язки;

6) якщо договір довічного утримання припиняється зі смертю відчужувача, то виплата ренти не обмежується строком життя одержувача ренти, оскільки його права за строковим договором можуть перейти до спадкоємців.

29.Поняття та зміст договору найму (оренди). Істотні умови, форма та зміст договору найму (оренди). Ризик випадкової загибелі, пошкодження майна у договорі найму (оренди). Розірвання договору найму (оренди). Припинення договору найму (оренди). Відмова від договору найму (оренди).

За договором найму (оренди) одна сторона (наймодавець, орендодавець) передає або зобов'язується передати іншій стороні (наймачеві, орендарю) майно за плату в тимчасове володіння і користування (ст. 759 ЦК України).

Договір оренди консенсуальний, взаємний і відплатний. Мета договору оренди — забезпечити передання майна в тимчасове користування. У цьому зацікавлені обидві сторони. Відповідно Договір оренди — один з різновидів договорів з передання майна в користування.

Орендодавець — це власник переданого в користування майна чи особа, уповноважена законом чи власником здавати майно в оренду. Здача майна в оренду — один зі способів здійснення належного орендодавцю права власності, а саме що входить у його склад правомочності розпорядження майном. Особа, що не є власником, повинна мати повноваження на здачу майна в оренду, причому ці повноваження повинні фунтуватися на законі чи спеціальному волевиявленні власника. Орендар — це особа, зацікавлена в одержанні майна в користування. За загальним правило»1 жодних спеціальних вимог до орендаря закон не висуває.

Предмет договору — це будь-яка тілесно неспоживча річ, оскільки вона не втрачає натуральних властивостей у процесі використання. Предметом договору оренди можуть бути земельні ділянки й інші відособлені природні об'єкти, наприклад, ділянки лісу, водні об'єкти, будинки, споруди, інші види нерухомого майна, підприємства й інші майнові комплекси, устаткування, транспортні засоби та інше рухоме майно.

Форма договору оренди залежить від виду оренди.

Стаття 809. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу

1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Якщо лізингодавець або продавець (постачальник) прострочили передання предмета договору лізингу лізингоодержувачу або лізингоодержувач прострочив повернення предмета договору лізингу лізингодавцю, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження несе сторона, яка прострочила.

Стаття 783. Розірвання договору найму на вимогу наймодавця

1. Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Стаття 784. Розірвання договору найму на вимогу наймача

1. Наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;

2) наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Стаття 781. Припинення договору найму

1. Договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.