- •1. Предмет і метод цивільного права. Принципи цивільного права, його система.
- •2. Цивільне законодавство України: поняття, структура. Дія актів цивільного законодавства в часі, просторі та за колом суб’єктів.
- •3. Поняття цивільних правовідносин та їх зміст. Суб'єкти, об'єкти цивільних правовідносин, підстави виникнення та класифікація.
- •4. Цивільна правоздатність та дієздатність фізичної особи.
- •5. Цивільна дієздатність фізичної особи: поняття, види.
- •6. Визнання фізичної особи недієздатною: підстави, порядок та правові наслідки.
- •8.Оголошення фізичної особи померлою: підстави, порядок та правові наслідки.
- •11.Поняття і види правочинів. Форми правочинів.
- •12.Умови дійсності правочину. .Види недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину.
- •13.Поняття та види представництва. Поняття, види та форма довіреності.
- •14.Позовна давність: поняття та види. Початок перебігу позовної давності. Переривання та зупинення позовної давності. Правові наслідки спливу позовної давності.
- •15. Поняття та зміст права власності. Суб’єкти права власності. Здійснення права власності. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження речі.
- •16.Право спільної часткової та спільної сумісної власності.
- •17.Поняття, види та система зобов’язань. Елементи зобов’язання. Сторони у зобов’язанні. Заміна сторін у зобов’язанні.
- •18. Принципи виконання зобов’язань. Суб’єкти виконання зобов’язань. Строк (термін), місце і спосіб виконання зобов’язання. Припинення зобов’язань.
- •19. Неустойка: поняття та види, співвідношення права на неустойку і відшкодування збитків.
- •20. Порука та гарантія як види забезпечення виконання зобов’язань.
- •21. Застава: поняття, види, підстави виникнення, предмет. Права і обов'язки заставодавця і заставодержателя.
- •22. Завдаток як вид забезпечення виконання зобов’язань. Відмінність від авансу. Наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого завдатком.
- •24. Поняття та види договорів. Зміст договору. Істотні умови договору.
- •25. Договір купівлі-продажу: поняття, ознаки, форма, зміст. Момент виникнення права власності у покупця за договором купівлі-продажу. Ризик випадкової загибелі проданого майна.
- •26.Договір поставки: поняття, ознаки, форма, зміст, особливості майнової відповідальності сторін. Особливості поставки продукції для державних потреб.
- •28.Договір довічного утримання (догляду). Припинення договору довічного утримання: підстави, правові наслідки. Відмінність від договору ренти.
- •30.Договір зберігання: поняття, зміст, форма. Класифікація видів зберігання. Відповідальність сторін за договором зберігання.
22. Завдаток як вид забезпечення виконання зобов’язань. Відмінність від авансу. Наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого завдатком.
Відповідно до ч. 1 ст. 570 сучасного Цивільного Кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
На практиці завдаток найчастіше передається у вигляді грошової суми. Майновий завдаток майже не зустрічається. Сума завдатку (вартість рухомого майна, що передається як завдаток) може бути будь-якою, однак вона обов'язково має бути меншою, ніж загальна сума зобов'язання (вартість рухомого майна, що передається за зобов'язанням). В противному випадку така передача буде не передачею завдатку, а виконанням зобов'язання;
б) завдатком може бути забезпечено лише зобов'язання, що випливає з договору. Інакше кажучи, позадоговірні зобов'язання завдатком не забезпечуються;
в) завдаток виконує три основні функції:
- підтверджувальну (передачею завдатку боржник підтверджує наявність основного зобов'язання).
Для виникнення відносин, які регулюються законодавством про завдаток, досягнення лише угоди про нього недостатньо. Необхідно здійснити передачу завдатку.
Завдаток і аванс: критерії відмінності. Викладені тези в їх сукупності є підставою для обґрунтованого висновку про те, що основними критеріями відмінності завдатку як одного із засобів забезпечення виконання зобов'язань від авансу, як одної з форм розрахунків є:
1. Забезпечення завдатком тільки дійсного, тобто укладеного сторонами, того чи іншого цивільно-правового зобов'язання.
2. Обов'язкове дотримання сторонами встановленої законом форми укладення договору, який забезпечений завдатком.
3. Винне ухилення одної зі сторін від виконання укладеного з дотриманням встановленої законом форми договору, котрий забезпечений завдатком.
23. Поняття та види цивільно-правової відповідальності. Умови цивільно-правової відповідальності. Особливості цивільно-правової відповідальності порівняно з іншими видами юридичної відповідальності.
Отже, невиконання абсолютного обов'язку, а також невиконання або неналежне виконання договірного зобов'язання тягне невигідні для заподіювача шкоди і боржника майнові наслідки — цивільно-правову відповідальність. Таким чином, цивільно-правова відповідальність — це невигідні майнові наслідки, встановлювані законом або договором на випадок невиконання абсолютного обов'язку, а також невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання. Зокрема, це може бути покладення на боржника обов'язку сплатити кредитору збитки, неустойку.
У цивільному законодавстві розрізняють види відповідальності за різними критеріями. Так, за підставами виникнення прав та обов'язків, за порушення яких встановлено відповідальність, вона поділяється на договірнута позадоговірну.
Договірною вважається відповідальність у формі відшкодування збитків, сплати неустойки, втрати завдатку або позбавлення суб'єктивного права за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, яке виникло з договору.
Позадоговірною (або недоговірною) є відповідальність, що настає за вчинення протиправних дій однією особою щодо іншої за відсутності між ними договору або незалежно від наявних між ними договірних відносин.
Цивільно-правова відповідальність, як договірна, так і позадоговірна, може виникнути за таких основних умов: а) наявність майнової шкоди, 6) протиправність дії, якою заподіяно шкоду; в) причинний зв'язок між протиправною дією і шкодою; г) вина особи, яка заподіяла договірну чи позадоговірну шкоду.