
- •1. Предмет і метод цивільного права. Принципи цивільного права, його система.
- •2. Цивільне законодавство України: поняття, структура. Дія актів цивільного законодавства в часі, просторі та за колом суб’єктів.
- •3. Поняття цивільних правовідносин та їх зміст. Суб'єкти, об'єкти цивільних правовідносин, підстави виникнення та класифікація.
- •4. Цивільна правоздатність та дієздатність фізичної особи.
- •5. Цивільна дієздатність фізичної особи: поняття, види.
- •6. Визнання фізичної особи недієздатною: підстави, порядок та правові наслідки.
- •8.Оголошення фізичної особи померлою: підстави, порядок та правові наслідки.
- •11.Поняття і види правочинів. Форми правочинів.
- •12.Умови дійсності правочину. .Види недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину.
- •13.Поняття та види представництва. Поняття, види та форма довіреності.
- •14.Позовна давність: поняття та види. Початок перебігу позовної давності. Переривання та зупинення позовної давності. Правові наслідки спливу позовної давності.
- •15. Поняття та зміст права власності. Суб’єкти права власності. Здійснення права власності. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження речі.
- •16.Право спільної часткової та спільної сумісної власності.
- •17.Поняття, види та система зобов’язань. Елементи зобов’язання. Сторони у зобов’язанні. Заміна сторін у зобов’язанні.
- •18. Принципи виконання зобов’язань. Суб’єкти виконання зобов’язань. Строк (термін), місце і спосіб виконання зобов’язання. Припинення зобов’язань.
- •19. Неустойка: поняття та види, співвідношення права на неустойку і відшкодування збитків.
- •20. Порука та гарантія як види забезпечення виконання зобов’язань.
- •21. Застава: поняття, види, підстави виникнення, предмет. Права і обов'язки заставодавця і заставодержателя.
- •22. Завдаток як вид забезпечення виконання зобов’язань. Відмінність від авансу. Наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого завдатком.
- •24. Поняття та види договорів. Зміст договору. Істотні умови договору.
- •25. Договір купівлі-продажу: поняття, ознаки, форма, зміст. Момент виникнення права власності у покупця за договором купівлі-продажу. Ризик випадкової загибелі проданого майна.
- •26.Договір поставки: поняття, ознаки, форма, зміст, особливості майнової відповідальності сторін. Особливості поставки продукції для державних потреб.
- •28.Договір довічного утримання (догляду). Припинення договору довічного утримання: підстави, правові наслідки. Відмінність від договору ренти.
- •30.Договір зберігання: поняття, зміст, форма. Класифікація видів зберігання. Відповідальність сторін за договором зберігання.
1. Предмет і метод цивільного права. Принципи цивільного права, його система.
Відповідно до ст.1 ЦКУ предметом цивільно-правового регулювання є наступні суспільні відносини: 1)майнові відносини – пов’язані із належністю майна певним особам або із переходом майна від одних осіб до інших; 2)пов’язані з майновими особисті немайнові відносини; 3) особисті немайнові відносини не пов’язані з майновими. Майнові – це конкретні вольові економічні відносини з приводу належності, використання, переходу засобів виробництва, предметів споживання та інших матеріальних благ. Майнові відносини поділяються на 2 види: 1) відносини речового характеру; 2) відносини зобов’язального характеру. Речові відносини поділяються на 2 види: а) відносини власності; б) інші відносини речового характеру. Відносини власності пов’язані з належністю майна певній особі (власнику), тоді як інші речові права пов’язані із знаходженням майна у осіб на інших підставах (інші майнові права). Другу групу майнових відносин складають зобов’язальні відносини, які пов’язані з переходом майнових благ від одних осіб до інших.
Метод цивільно-правового регулювання – це спосіб впливу з боку держави на певні суспільні відносини. Методом ЦП є метод рівності сторін (диспозитивний метод), який полягає в тому, що сторони цив. правовідносин мають формально однакові права та обов’язки. Ознаки методу відображені в: 1) загальному юридичному становищі суб’єктів сучасного ЦП, тобто суб’єкти ЦП перебувають один щодо одного в юридично однаковому становищі. Юридична рівність сторін у цивільно-правових відносинах є правовим виразом економічної рівності учасників товарно-грошових відносин. Зміст юридичної рівності полягає в тому, що кожна зі сторін має свій комплекс прав та обов’язків і не підпорядковується іншій. 2) у специфіці юридичних фактів. Характерними юридичними фактами, які породжують цивільні права та обов’язки, є дії громадян, організацій. Це вияв їхньої волі зовні. Основним видом таких дій є угоди. Для ЦП характерно виникнення цивільно-правових відносин у результаті вольових дій (договорів, односторонніх угод) їх учасників. 3) У диспозитивних началах цивільного законодавства, які надають можливість вибору між кількома варіантами поведінки в межах, встановлених законом, а також у відповідних випадках визначити зміст цивільних прав та обов’язків, розпоряджатися суб’єктивними правами на свій розсуд. 4) в особливостях цивільно-правових санкцій. Майновий характер відносин, які регулюються ЦП, наперед визначає відповідну функцію цивільно-правових санкцій, зокрема відповідальності та її форми: відновлення становища, яке існувало до порушення права, відшкодування збитків, сплата штрафних санкцій. Відновна функція цивільно-правової відповідальності вказує на існування у ЦП в ряді випадків відповідальності без вини. Особливості методу цивільно-правового регулювання – це юридичний вираз економічних особливостей суспільних відносин, що становлять предмет ЦП
Цивільне право характеризується певними принципами.
Загально-правові принципи визначаються в Конституції України. Вони поширюються на всі галузі права.
До спеціальних слід віднести такі принципи:
— створення рівних умов для розвитку всіх форм власності та їх захисту;
— закріплення рівності прав і обов'язків суб'єктів цивільного права;
— поєднання інтересів особи і суспільства;
— матеріальної зацікавленості суб'єктів цивільно-правових відносин;
— трудового характеру створення і примноження доходів суб'єктів цивільно-правових відносин;
— недопущення такого здійснення цивільних прав, яке б суперечило їх призначенню;
— захисту цивільних прав від будь-яких порушень та інші.
Проект ЦК України (ст. 3) передбачає такі загальні принципи цивільного права:
1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя фізичної особи.
2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, передбачених виключно законом.
3) свобода договору.
4) свобода підприємництва.
5) судовий захист будь-якого цивільного права у разі його порушення.
Отже, система сучасного цивільного права — структура, елементами якої є цивільно-правові норми та інститути, розміщені у певній послідовності.
Отже, система сучасного цивільного права — структура, елементами якої є цивільно-правові норми та інститути, розміщені у певній послідовності.
Базовим елементом будь-якої системи права є правова норма. Базовим елементом ЦП є цивільно-правова норма, тобто певне правило поведінки, встановлене або санкціоноване компетентним державним органом. Цивільно-правовий інститут – це сукупність цивільно-правових норм, що регламентують відносно самостійну систему суспільних відносин. Підгалузями ЦП є право власності та зобов’язальне право. Від системи ЦП потрібно відрізняти систему цивільного законодавства як сукупність нормативних актів. ЦП поділяється на 2 частини: загальна і особлива. В загальній частині містяться норми, що визначають предмет і метод ЦП, правовий статус суб’єктів ЦП, відносини представництва та довіреності та інші аспекти участі суб’єктів цивільно-правових відносин. Особлива частина ЦП містить норми, що регулюють відносини власності та інші речові права, зобов’язальні відносини, відносини пов’язані із спадкуванням, відносини інтелектуальної власності, питання застосування іноземного ЦП на території України.