Висновки

На основі дослідження механізмів утворення, міграції, впливу на формування геосистем, динаміки в просторі і часі кислотних дощів можна зробити ряд висновків:

1. Головні джерела кислотних дощів – діоксид сірки і оксиди азоту. Серед інших забруднювачів виділяють сірководень, хлорид і фторид водню, органічні сполуки, вуглеводи та ін.

2. Головне джерело сірки – паливна енергетика, азоту – транспорт.

3. Всі хімічні перетворення кислотоформуючих речовин і формування кислотних дощів відбуваються в атмосфері.

4. Поряд із проблемою окислення опадів постає й інша проблема: негативна дія кислотних дощів на оточуюче середовище. А саме: змінюється кислотність ґрунтів (іноді кислотні опади мають позитивну роль, наприклад, в містах ґрунти часто мають лужну реакцію, тому кислотні дощі їх нейтралізують), змінюється кислотність водних систем, а це в свою чергу має вплив на життєдіяльність рослинного і тваринного світу, особливої шкоди зазнають ендемічні і реліктові види. Негативно впливають кислотні дощі на здоров’я людини.

5. В багатьох регіонах України підвищений рівень забрудненості повітря, що обумовлено великими обсягами викидів забруднюючих (зокрема і кислото формуючих) речовин в атмосферу. Проте кількість шкідливих речовин, принесених з інших держав, значно перевищує обсяги забруднень, перенесених з України.

6. Існує тісний зв’язок між емісією діоксидів сірки та азоту в Західній і Центральній Європі та утворенням кислотних дощів в Україні в зв’язку з переважанням західних потоків повітряних мас в цьому регіоні. Тому спеціалізована сітка спостережень в нашій країні приурочено до західних кордонів: Світязь, Рава-Руська, Берегово.

7. Найвища кислотність опадів спостерігається по ст. Світязь, що розміщена в безпосередній близькості від західного кордону. Причому кислотність з кожним роком зменшується, а її амплітуда коливань – незначна.

8. Далі на схід інтенсивність, швидкість і роль західного переносу зменшується, тому по ст. Луцьк найчастіше випадають нейтральні опади, хоча річна амплітуда коливань кислотності дощів велика.

9. Для скорочення негативних наслідків впливу кислотних дощів на навколишнє середовище слід провести ряд заходів, спрямованих перш за все на укладення міждержавних угод по зменшенню викидів в атмосферу промисловими об’єктами і транспортом, будівництво очисних споруд та введення в дію нових технологічних установок, врахування метеорологічних умов при виробничому плануванні і т.д.

Список використаних джерел

1. Акімова Т. А., Кузьмін О. П., Хаскин В. В., Екологія. Природа – Людина – техніка: Підручник для вузів . – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2001. – 343с.

2. Антонова Н. Б., Бадилевская Л. И. Современные направлення исследований проблеми кислотных дождей. – Москва,1990.

3. Васюкова Г. Т., Грошева О. І. Екологія. – К.:Кондор, 2006. – 260 с.

4. Вронський, В. А. Кислотні дощі: екологічний аспект //Біологія в школі . – 2006 . – № 3. – 6 с.

5. Дослідження передкризових екологічних ситуацій в Україні. – К.: Манускрит, 1994.

6. Довкілля Волині 2011. Статистичний збірник. – Луцьк, 2012. – 144 с.

7. Дроздова В. Н., Петренчук А. В., Селезнев Е. С. Химический состав атмосферних осадков на Европейской територии СССР. – Л.: Гидрометеоиздат, 1964.–209 с.

8. Егоров В. И., Пастухов Б. В., Ровинский Ф. Я., Черканов Ю. П. Мониторинг фонового загрязнения природной среды. – Л.: Гидрометеоиздат, 1982, вып.1.

9. Заиков Г. Е., Маслов С. А., Рубайло В. Л. Кислотные дожди и окружающая среда. – М.: Химия, 1991. – 140 с.

10. Звідки беруться “кислотні дощі”//Навколо світу. – 2005. – № 6. – с. 70

11. Израель Ю. А., Екология и контроль состояния природной среды. Изд. 2-е. – М.: Гидрометеоиздат. – 1984.

12. Исследование и оценка переноса загрязняющих веществ на большие расстояния /Ю.А. Израель, А.В. Лысак, И.М. Назаров и др. – М.: Гидрометеоиздат, 1979 – 12с.

13. Ісаєв А. А. Екологічна кліматологія. – 2-е вид. испр. і доп . – М.: Науковий світ, 2003. – 470с.

14. Калінін М. І., Єлісєєв В. В. Біометрія: Підручник для студентів вузів біологічних і екологічних напрямків. – Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2000. – 204 с.

15. Кислотные дожди /Ю. А. Израель, И. М. Назаров, А. Я. Прессман и др. – Л: Гидрометеоиздат, 1989. – 269 с.

16. Кислотные дожди: долговременные тенденции /В. И. Егоров, Ф. Я. Ровинский. – Л.: Гидрометеоиздат, 1990. – 439 с.

17. Колосова Н. А. Влияние кислой реакции среды на растения. – М., 1964. – 20с.

18. Кулагин Ю. З. Древесные растения и промышленная среда. – М.: Лесная промышленность, 1974.

19. Мониторинг трансграничного переноса загрязняющих воздух веществ /Ю. А. Израель, И. М. Назаров, Ш. Д. Фридман и др. – Л.: Гидрометеоиздат.1987, 303с.

20. Моргунов В. К. Основы метеорологии, климатологии. Метеорологические приборы и методы наблюдений: Учебник. – Ростов/Д.: Феникс. – Новосибирск: Сибирское соглашение, 2005. – 331 с. – с ил. (Высшее образование).

21. Найдиш, В. М. Концепції сучасного природознавства: Підручник. – Видання 2-е перероб. і доп. – М.: Альфа-М; Инфра-М, 2004. – 622с.

22. Ніколайкін Н. І., Ніколайкіна Н. Є., Мелехова О. П. екологія. – 3-е вид. перераб. і доп. – М.: Дрофа, 2004. – 624с.

23. Новіков Ю. В. Екологія, навколишнє середовище, людина: Навчальний посібник. – М.: Гранд: Фаір – прес, 2000. – 316с.

24. Петренчук О. П. Експериментальние исследования атмосферного аерозоля. – Л.: Гидрометеоиздат, 1979. – 264 с.

25. Покровская С. Ф. Влияние загрязнения воздуха на растения. – М.: Наука – 52 с.

26. Ровинский Ф. Я. и др. Озон, окислы азота и серы в нижней атмосфере. – Л.: Гидрометеоиздат, 1986. – 183 с.

27. Рябошапко А. Г. Атмосферный цикл серы. – М.: Наука, 1983.

28. Рябошапко А. Г., Ердман Л. К. Время жизни двуокиси серы в загрязненной атмосфере над океаном. – Труды ИПГ, 1978, вып. 39.

29. Хорват Л. Кислотный дождь. – М.: Стройиздат, 1990. – 81 с.

30. Щербань M. I. Охорона навколишнього середовища – проблема міжнародна. – К.: Знання, 1982. – 48 с.